3.8. Правовий режим заставної

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про іпотеку» від 5 черв­ня 2003 р. заставна – це борговий цінний папір, який засвід­чує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, що воно підля­гає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основно­го зобов’язання – право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна може передаватися власником будь-якій особі шля­хом вчинення індосаменту.

Заставна оформлюється, якщо її випуск передбачений іпо­течним договором. У разі видачі заставної припиняються гро­шові зобов’язання боржника за договором, який обумовлює основне зобов’язання, та виникають грошові зобов’язання борж­ника щодо платежу за заставною. Після оформлення заставної виконання основного зобов’язання та звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено лише на підставі вимоги власника заставної. Заставна підлягає державній реєстрації у встановленому за­коном порядку разом з державною реєстрацією обтяження від­повідного нерухомого майна іпотекою. Після реєстрації випус­ку заставної її оригінал передається іпотекодержателю.

Заставна складається в письмовій формі в одному примір­нику на бланку стандартної форми, яка встановлена рішенням НКЦПФР від 4 вересня 2003 р. № 363 «Про стандартну (ти­пову) форму бланка заставної». У заставній обов’язково ма­ють міститися реквізити, визначені ч. 2 ст. 21 Закону «Про іпо­теку».

Реквізити заставної: 1) слово «Заставна» як частина назви документа та визна­чення про зобов’язання боржника виконати перед іпотекодержателем у встановлений строк основне зобов’язання; 2) для іпотекодавця, боржника (якщо він є відмінним від іпотекодавця) та іпотекодержателя найменування, місцезнаходжен­ня, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ (для резидентів) держа­ва, де зареєстрована особа (для нерезидентів); прізвище, ім’я, по батькові, адреса місця проживання та ідентифікаційний номер (для фізичних осіб); 3) реквізити іпотечного договору та договору, що обумовлює основне зобов’язання; 4) опис предмета іпотеки, для ідентифікації, його реєстраційні дані; 5) зміст та розмір основного зобов’язання, строк і порядок його виконання; 6) спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки; 7) відмітка про реєстраційний номер, дату та місце держав­ної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою. За згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем заставна може містити й інші положення. Якщо зміст заставної не відповідає положенням іпотечного договору чи договору, який обумовлює основне зобов’язання, положення заставної мають перевагу.

Заставна підписується іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та засвідчується печаткою (для юридичних осіб).

Відповідно до ст. 22 Закону «Про іпотеку» для реалізації прав за заставною її власник зобов’язаний заявити боржнику письмову вимогу про виконання основного зобов’язання. У цій вимозі вказується банківський рахунок власника заставної для здійснення боржником переказу відповідної грошової суми. На вимогу боржника власник заставної зобов’язаний пред’явити ори­гінал заставної без його передачі боржнику. Заставна підлягає передачі боржнику у разі належного ви­конання ним основного зобов’язання. Знаходження заставної у боржника свідчить про виконання основного зобов’язання, якщо не буде доведено протилежне. У разі виконання основ­ного зобов’язання боржником заставна, що знаходиться в ньо­го, анулюється. Знаходження заставної в іншої особи свідчить, що основне зобов’язання не виконано, якщо не буде доведено інше. Якщо основне зобов’язання підлягає виконанню частина­ми, власник заставної зобов’язаний видавати боржнику письмо­ві квитанції про отримання платежу та вести належний облік (реєстр) платежів за заставною, який надається боржнику на його вимогу.

Передача заставної здійснюється шляхом виконання на ній особою, якій належить заставна (індосантом), передавального напису (індосаменту) на користь іншої особи (індосата) та пе­редачі оригіналу заставної. Передача заставної не потребує зго­ди іпотекодавця або боржника (ст. 25 Закону «Про іпотеку»). Індосант зобов’язаний письмово повідомити боржника про передачу заставної індосату та всіма доступними засобами не до­пустити виконання основного зобов’язання боржником на свою користь. У разі невиконання цього обов’язку передача заставної є дійсною, а індосат має право вимагати від індосанта відшкоду­вання завданих збитків. Передача заставної шляхом вчинення індосаменту надає ін­досату всі права іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов’язанням. Передача заставної не вимагає держав­ної реєстрації. Проте на розсуд індосата передача заставної мо­же бути зареєстрована у встановленому законом порядку.