3.8. Правовий режим заставної
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 р. заставна – це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов’язання – право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна може передаватися власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту.
Заставна оформлюється, якщо її випуск передбачений іпотечним договором. У разі видачі заставної припиняються грошові зобов’язання боржника за договором, який обумовлює основне зобов’язання, та виникають грошові зобов’язання боржника щодо платежу за заставною. Після оформлення заставної виконання основного зобов’язання та звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено лише на підставі вимоги власника заставної. Заставна підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку разом з державною реєстрацією обтяження відповідного нерухомого майна іпотекою. Після реєстрації випуску заставної її оригінал передається іпотекодержателю.
Заставна складається в письмовій формі в одному примірнику на бланку стандартної форми, яка встановлена рішенням НКЦПФР від 4 вересня 2003 р. № 363 «Про стандартну (типову) форму бланка заставної». У заставній обов’язково мають міститися реквізити, визначені ч. 2 ст. 21 Закону «Про іпотеку».
Реквізити заставної: 1) слово «Заставна» як частина назви документа та визначення про зобов’язання боржника виконати перед іпотекодержателем у встановлений строк основне зобов’язання; 2) для іпотекодавця, боржника (якщо він є відмінним від іпотекодавця) та іпотекодержателя найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ (для резидентів) держава, де зареєстрована особа (для нерезидентів); прізвище, ім’я, по батькові, адреса місця проживання та ідентифікаційний номер (для фізичних осіб); 3) реквізити іпотечного договору та договору, що обумовлює основне зобов’язання; 4) опис предмета іпотеки, для ідентифікації, його реєстраційні дані; 5) зміст та розмір основного зобов’язання, строк і порядок його виконання; 6) спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки; 7) відмітка про реєстраційний номер, дату та місце державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою. За згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем заставна може містити й інші положення. Якщо зміст заставної не відповідає положенням іпотечного договору чи договору, який обумовлює основне зобов’язання, положення заставної мають перевагу.
Заставна підписується іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та засвідчується печаткою (для юридичних осіб).
Відповідно до ст. 22 Закону «Про іпотеку» для реалізації прав за заставною її власник зобов’язаний заявити боржнику письмову вимогу про виконання основного зобов’язання. У цій вимозі вказується банківський рахунок власника заставної для здійснення боржником переказу відповідної грошової суми. На вимогу боржника власник заставної зобов’язаний пред’явити оригінал заставної без його передачі боржнику. Заставна підлягає передачі боржнику у разі належного виконання ним основного зобов’язання. Знаходження заставної у боржника свідчить про виконання основного зобов’язання, якщо не буде доведено протилежне. У разі виконання основного зобов’язання боржником заставна, що знаходиться в нього, анулюється. Знаходження заставної в іншої особи свідчить, що основне зобов’язання не виконано, якщо не буде доведено інше. Якщо основне зобов’язання підлягає виконанню частинами, власник заставної зобов’язаний видавати боржнику письмові квитанції про отримання платежу та вести належний облік (реєстр) платежів за заставною, який надається боржнику на його вимогу.
Передача заставної здійснюється шляхом виконання на ній особою, якій належить заставна (індосантом), передавального напису (індосаменту) на користь іншої особи (індосата) та передачі оригіналу заставної. Передача заставної не потребує згоди іпотекодавця або боржника (ст. 25 Закону «Про іпотеку»). Індосант зобов’язаний письмово повідомити боржника про передачу заставної індосату та всіма доступними засобами не допустити виконання основного зобов’язання боржником на свою користь. У разі невиконання цього обов’язку передача заставної є дійсною, а індосат має право вимагати від індосанта відшкодування завданих збитків. Передача заставної шляхом вчинення індосаменту надає індосату всі права іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов’язанням. Передача заставної не вимагає державної реєстрації. Проте на розсуд індосата передача заставної може бути зареєстрована у встановленому законом порядку.
- Тема 3. Цінні папери: поняття, класифікація, правовий режим
- 1. Поняття та ознаки цінних паперів, їх функції та властивості
- 2. Класифікація цінних паперів
- 3. Правовий режим окремих видів цінних паперів
- 3.1. Правовий режим акцій
- 3.2. Правовий режим облігацій
- 3.3. Правовий режим казначейських зобов’язань
- 3.4. Правовий режим ощадних сертифікатів
- 3.5. Правовий режим векселів
- 3.6. Правовий режим інвестиційних сертифікатів
- 3.7. Правовий режим похідних цінних паперів (деривативів)
- 3.8. Правовий режим заставної
- 3.9. Правовий режим іпотечних цінних паперів
- 3.10. Правовий режим приватизаційних цінних паперів
- 4. Момент виникнення та переходу права власності на цінні папери