logo search
Shpori_Shevaldina

16.Аналіз нерозподіленого прибутку як складової власного капіталу

Нерозподілений прибуток — це частина чистого прибутку, яка не розподіляється, а утримується банком, як правило, з метою реінвестування в його діяльність. Зазначений прибуток є джерелом власного капіталу внутрішнього походження.

Оскільки розмір усіх відрахувань (крім дивідендів) завчасно визначено, то залишок нерозподіленого прибутку за минулий рік залежить переважно від розміру дивідендів, які повинні сплачуватися акціонерам (учасникам).

Типи дивідендної політики, яку проводить банк: 1)консервативний,2) помірний; 3) агресивний.

Консервативному типу відповідають а)залишковий метод та б)метод постійного розміру дивідендних виплат. А) розмір прибутку для виплати дивідендів визначається як залишок після задоволення інвестиційних можливостей банку. Б) полягає в збереженні стабільної суми дивідендних виплат протягом тривалого проміжку часу.

­­­ Помірному типу дивідендної політики відповідає метод по­стійної та змінної частини дивіденда. Поля­гає в регулярності виплат стабільних, невеликих за розміром дивідендів у тісному взаємозв’язку з результатами фінансової діяльності банку, яка дає змогу збільшувати розмір виплачуваних дивідендів у періоди його ефективної роботи.

Агресивний тип дивідендної політики включає: а)метод стабільного приросту дивідендів та б)метод постійного коефіцієнта виплат.

А)передбачає стабільне зростання рівня дивідендних виплат у розрахунку на одну акцію. Для цього встановлюється, як правило, фіксований розмір процента приросту дивідендів до їх розміру в попередньому періоді. Б)передбачає додержання встановлених пропорцій розподілу отриманого прибутку між акціонерами (засновниками) та банком