logo search
ZVIT(4)

13.1. Нормативна – правова база з охорони праці в банківській установі

Правовою основою законодавства щодо охорони праці в ПАТ «Дельта Банк» є Конституція України, Закони України: “Про охорону праці”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про пожежну безпеку”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, "Про охорону здоров’я", Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП), а також Кодекс Законів про працю України (КЗпП) і інші положення, інструкції, нормативні акти про охорону праці, що розробляються і затверджуються самими власниками банку і діють в межах даної установи.

Відповідно до Рекомендацій Держгірпромнагляд щодо застосування "Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", до основних нормативних актів ПАТ «Дельта Банк» належать:

Перераховані нормативні акти розроблені і знаходяться в Головному офісі ПАТ «Дельта Банк». Співробітники Ірпінського відділення при прийомі на роботу ознайомлюються з вищезазначеними документами та підписують відповідну Інструкцію за визначеним видом роботи.

13.2. Структура системи управління охорони праці в банку і її функції

Одним із напрямів безпеки праці в банківській системі є вдосконалення системи управління та організації праці на всіх етапах трудової діяльності на основі застосування економічних стимулів, розробки нових показників оцінки стану охорони праці та рівня безпеки.

Мета управління охорони праці - забезпечення безпеки і збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

Функції системи управління охороною праці: планування робіт з охорони праці; організація та координація робіт з охорони праці; облік та аналіз стану охорони праці; контроль за станом охорони праці стимулювання робіт з охорони праці.

Під системою управління охороною праці слід розуміти сукупність заходів, які ґрунтуються на чинному законодавстві України, що направляються працівниками певних установ на збереження здоров¢я та працездатності.

Система управління охороною праці в банку є складовою частиною системи управління банківської установи в цілому. У загальному вигляді управління охороною праці визначається як сукупність дій, вибраних на основі певної інформації і спрямованих на підтримку або поліпшення функціонування об’єкта відповідно до існуючої програми. У кожній системі управління є об’єкт, яким керують, а також орган, який здійснює управління. У процесі управління цей орган отримує певну інформацію про стан об’єкта управління, а також про стан зовнішнього середовища, в якому знаходиться даний об’єкт [19].

Згідно ЗУ № 229, ст. 15 в ПАТ «Дельта Банк» діє служба охорони праці, так як чисельність працівників становить більше 50 осіб.

Згідно наказу «Про вдосконалення організації роботи з охорони праці в ПАТ «Дельта Банк» спеціалісти служби охорони праці проводять вступний інструктаж з питань охорони праці з записом про його проведення в журналі реєстрації вступних інструктажів з питань охорони праці з усіма працівниками, щойно прийнятими на роботу.

Основні завдання управління охороною праці в банку:

Облік та аналіз охорони праці дозволяють встановлювати рівень стану охорони праці та ефективність функціонування система управління охороною праці. Це досягається тематичним обліком показників стану охорони праці, аналізом причини невиконання вимог законів стандартів і норм. Координація робіт з охорони праці виконується під керівництвом керівника служби охорони праці.

У відділені працює 7 осіб, за охорону праці і пожежну безпеку відповідає завідуючий Ірпінським відділенням ПАТ «Дельта Банк» Петренко Марина Петрівна, що не є порушенням ст. 15, ЗУ № 229.

13.3. Планування та фінансування робіт щодо охорони праці та план заходів по покращенню умов і безпеки праці

Планування робіт з охорони праці повинно здійснюватись з урахуванням результатів аналізу й оцінки стану охорони праці, визначення пріоритетних напрямів діяльності.

Планування охорони праці включає в себе:

Планування заходів з охорони праці здійснюється відповідно до встановлених вимог та нормативів. Для цього розробляються перспективні, поточні та оперативні організаційно-технічні заходи з ОП, які дозволяють в встановлені на це строки здійснювати відповідні заходи щодо поліпшення стану охорони праці на підприємстві, організації.

До технічних заходів відносяться заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки. Заходи з виробничої санітарії передбачають усунення дії на працівників шкідливих факторів. До них відносяться створення комфортного мікроклімату; влаштування систем кондиціювання повітря; теплоізоляція будівель; заміна шкідливих для здоров’я людини матеріалів, які використовуються для оздоблення офісу та приміщення, нешкідливими; установлення оптимального освітлення; застосування раціонального режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового обслуговування.

Заходи з техніки безпеки передбачають усунення дії на працюючих небезпечних факторів, джерелом яких є електрообладнання, з яким працюють працівники банку. До цих заходів, в першу чергу, відносять заземлення та занулення електрообладнання, заміна несправного або пошкодженого електрообладнання.

Планування роботи з охорони праці в Ірпінському відділенні ПАТ «Дельта Банк» не здійснюється.

Нами складено план організаційно – технічних заходів по відділенню на 2011 рік.

Згідно Закону України "Про охорону праці", фінансування витрат на охорону праці здійснюється роботодавцем. На підприємствах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 % від фонду оплати праці та не менше 0,5 % від суми прибутку за надані послуги в недержавних установах. Фінансування здійснюється головним офісом банку в розмірі 0,5% від суми послуг. Ці кошти йдуть на фінансування витрат з охорони праці, закупівлю обладнання і засобів працеохоронного призначення, створення для працівників безпечних умов праці та ін..

В ПАТ «Дельта Банк» згідно ст. 19 за 2010 рік на охорону праці було виділено 74675 грн., так як в даному році прибуток банку становив 14 935 тис. грн..

13.4. Колективний договір

На виконання Законів України "Про колективні договори й угоди", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" ПАТ «Дельта Банк» і профспілковий комітет первинної профспілкової організації працівників банку укладають колективний договір, який розробляється в ГО.

У колективному договорі сторони передбачають надання працівникам соціальних гарантій в галузі охорони праці на рівні не нижче передбачених законодавством; обов'язки ПАТ «Дельта Банк» і профспілкового комітету у сфері охорони праці, а також проведення комплексних заходів по досягненню встановлених норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; підвищення наявного рівня охорони праці; запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням і аваріям.

Питання щодо охорони праці відображається в розділі "Охорона праці", а саме, зобов'язання Профспілкового комітету щодо охорони праці в ПАТ «Дельта Банк».

На Банк договором покладено наступні зобов'язання щодо охорони праці: надання інформації працівнику про умови праці на робочому місці при укладанні трудового договору; забезпечення безпечних для життя і здоров'я працівників умов праці; забезпечення розроблення та виконання у повному обсязі комплексних заходів з охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки та виробничої санітарії; забезпечення контролю за суворим дотриманням працівниками вимог законодавства щодо охорони праці; контроль за своєчасністю проходження медичних оглядів водіями-інкасаторами та іншими категоріями працівників відповідно до законодавства з оплатою за рахунок банку.

В цілях забезпечення здоров'я і безпечних умов праці, адміністрація відділення зобов'язується:

- створювати членам трудового колективу належні умови для праці;

- здійснювати постійний контроль за дотриманням працівниками правил поводження із засобами механізації, автоматизації та іншим обладнанням, вимог інструкцій з охорони праці та техніки безпеки;

- проводити навчання та перевірку знань з охорони праці осіб, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою;

- здійснювати виплату одноразової допомоги працівникам у разі ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків згідно з чинним законодавством;

- забезпечувати безкоштовне проведення, передбачених законодавством обов'язкових, попередніх і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на шкідливих і небезпечних роботах;

- відшкодувати витрати, понесені працівниками при відновленні стану здоров'я втраченого на виробництві;

- забезпечувати службові приміщення і місця скупчення людей протипожежним інвентарем. Проводити навчання працівників правилам пожежної безпеки [18].

13.5. Відповідність робочих місць нормативним актам

В цілому умови роботи та організація робочих місць на базі практики, Ірпінське відділення АТ «Дельта Банк» в м. Ірпінь, відповідають загальним нормативним параметрам та нормативним актам. Майже всі приміщення доволі великі та просторі. Щодня в робочих приміщеннях і зокрема на робочих місцях підтримується чистота і порядок, проводиться систематичне провітрення.

Приміщення, його розміри (площа, об'єм) відповідають встановленим нормам та кількості працюючих в ньому. Даними нормами передбачаються відповідні параметри температури, освітлення, чистоти повітря, забезпечення ізоляцією від виробничих шумів і т.п. Для забезпечення нормальних умов праці документ ДСанПІН 332007-98 встановлює на одного працюючого - об'єм виробничого приміщення не менше 20 м 3, площа приміщення не менше 6 м2 .

Приміщення відділу являє собою кімнату розміром 18м х 9м, висотою 4м. Відділ знаходиться на першому поверсі п’ятиповерхового будинку, має комбіноване освітлення, центральне водяне опалення. У відділі сім вікон розміром 3м х 2м, що в більшості орієнтовані на північний схід. В приміщенні відділу шість комп’ютерів, відстань між якими становить 2,5 м.

Робочі місця спроектовані з урахуванням антропометричних даних людини середніх розмірів.

Мінімальна відстань між робочими місцями складає - 2,5 м, що не є порушенням норм. Стіни і стеля приміщення білого кольору, на вікні жалюзі світлих тонів. Мінімальна відстань між комп'ютерами складає 2,5 м., що не є порушенням норм діючих загальноприйнятих нормативно-правових актів, відповідно до яких відстань повинна складати 2,5 м.

Робочі стільці є підйомно-поворотні і регулюються по висоті на кутах нахилу сидіння і спинки.

Площа приміщення відділу складає:

S=18*9=162 м2;

V=162*4=648 м3.

Визначимо площу і об’єм, що припадає на одне робоче місце:

Sпр=162/10=16,2 м2;

Vпр=648/10=64,8м3

На підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що геометричні розміри приміщення відповідають нормативним вимогам.

На мікроклімат значний вплив мають такі параметри, як температура повітря, вологість і швидкість руху повітря. Перераховані параметри впливають на функціональну діяльність людини, її самопочуття і здоров'я, а також на надійність засобів обчислювальної техніки.

Нормативними параметрами мікроклімату є температура. В холодний період року складає приблизно 20-21 градусів, а в теплий - 24-26 градусів. Вологість у приміщенні складає приблизно 50-60%. У приміщенні відділу опалення центральне водяне (батареї центрального водяного опалення - одна батарея на 10 секцій), що включаються в холодний і перехідний період року. Це сприяє створенню нормальних умов праці. Для їх підтримки в приміщенні також регулярно проводиться провітрювання і вологе прибирання [7].

В приміщенні встановлено 7 копіювальних апаратів. Для захисту від їх шкідливих чинників застосовується вентиляція робочого приміщення - природна та штучна. Природний тип вентиляції здійснюється через квартирку. Штучну вентиляцію забезпечують два кондиціонери, оснащені іонізаторами повітря.

Для нормальної роботи відділу крім параметрів температури повітря, вологості та швидкості руху повітря, впливає також і запиленість повітря. Запиленість повітря повинна відповідати вимогам. Пил погіршує тепловіддачу, може створювати струмопровідні ланцюги.

Значний вплив на життя працівників справляє і мікроклімат, в якому вони знаходяться. Мікроклімат тут сприятливий: незалежно від погодних умов температура весь час залишається стабільною, а у разі необхідності можна ввімкнути кондиціонер, який знаходиться у кожній кімнаті.

За результатами аналізу можна сказати, що стан мікроклімату приміщення задовольняє оптимальним параметрам по температурі і швидкості повітря, але не виходить за межі припустимих.

В приміщенні відділу проводиться також щоденне вологе прибирання. Комплекс перерахованих заходів дозволяє підтримувати стан повітряного середовища згідно вимог щодо нормальних умов праці.

Електробезпека є одним із критичних питань для співробітників, що працюють із технікою, яка одержує живлення з електричної мережі. При невиконанні норм електробезпеки можлива поразка електричним струмом.

По небезпеці враження електричним струмом приміщення відділу відноситься до категорії "без підвищеної небезпеки", оскільки являється сухим, в ньому відсутні підвищені температури, немає підвищеної вологості, підлога покрита струмонепровідним матеріалом (шар цементу) [17].

13.6. Умови праці, небезпечні шкідливі чинники та організація захисту від них на робочому місці

Банківська діяльність належить до невиробничої сфери, і знаряддями праці у цій системі є технічне оснащення управлінської праці: персональні електронно-обчислювальні машини, автоматизовані інформаційні системи, периферійна та копіювальна техніка, засоби зв’язку, зокрема стільникового зв’язку. В приміщеннях банку також застосовується електроустаткування, електромережі, електричне освітлення, кондиціонери, які можуть стати неприхованими небезпеками в наслідок ненормальної поведінки людини, або несправності обладнання.

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат приміщень, під яким розуміють фізичний стан повітряного середовища, що визначається такими фізичними параметрами, як температура, вологість, швидкість повітря.

Фізико-хімічні показники визначають інформацію про вміст у повітрі іонів та різноманітних забруднювачів.

При роботі з персональним комп'ютером у повітрі робочого приміщення різко зростає іонізація. Зростання кількості позитивних іонів, особливо важких, може призвести до несприятливих змін у серцево-судинній, бронхо-легеневій, кровотворній, та вегетативній нервовій системах. Оптимальним рівнем аероіонізації у зоні дихання користувача офісною технікою вважається вміст легких аероіонів обох знаків від 1500 до 5000 у 1 см3 повітря.

Серед знарядь праці, які є небезпечними факторами, слід відмітити принтери, сканери, інші периферійні пристрої, ксерокси, автоматизовані інформаційні системи, сервери, засоби телефонного зв’язку. Крім того різне електроустаткування, електричне освітлення, кондиціонери, що використовується у повсякденній роботі, відносять до небезпечних факторів, оскільки порушення умов їх експлуатації можуть мати фатальний кінець. До шкідливих факторів відносять випромінювання від ксероксів, шум, який створюється принтерами, а також електроапарати та електромережі, які символізують постійну небезпеку.

Касири в банку здебільшого працюють з грошима, паперові гроші, що несе в собі підвищену небезпеку, тому вони, гроші, можуть «переносити» на собі збудники різних хвороб та інфекцій. Якщо гроші щойно випущені, то краска від них переноситься на руки. Тому першочерговим завданням для касира є додержання власної гігієни (напр.: миття рук тощо).

Одним із головних джерел утворення небезпечних ситуацій в банку є сама людина, тобто в основі вирішення проблеми безпеки праці лежить людський фактор. А це, в першу чергу, залежить від мотивації трудової діяльності, психологічного та фізичного стану людини – факторів, які можуть підвищувати або знижувати результативність роботи й обумовлюють безпеку праці. Тому процес праці та умови її безпеки працівників банку необхідно вивчати, враховуючи особистісні та індивідуально-типологічні особливості працюючого, оскільки помилки – в процесі праці, ціна яких дуже висока, або небезпечна ситуація є наслідком зіткнення між якостями людини та особливостями конкретної професійної. Працівники банку в основному виконують розумову роботу, яка визначається надмірним зростанням обсягів інформації, дефіциту часу для її переробки, підвищеною особистою відповідальністю за прийняте рішення, нервово-емоційним напруженням, періодичним виникненням конфліктних ситуацій.

Під час роботи у працівників банку часто розвивається емоційне та інтелектуальне напруження. Для класифікації напруженості праці необхідно враховувати виробничі фактори, що створюють передумови для виникнення несприятливого емоційного стану.

Отже, фізіологічна вартість роботи працівників банку визначається як тяжкістю, так і напруженістю праці, причому більшість видів робіт працівників банку основному характеризуються саме її напруженістю.

Умови праці працюючих складаються із характеру трудового процесу і загального стану виробничого середовища. Ці питання вивчає гігієна праці. Вона встановлює взаємозв’язок трудового процесу і виробничого середовища з організмом людини і розробляє практичні заходи для попередження та усунення шкідливих чинників виробництва, а також для зміцнення здоров’я та підвищення працездатності.

Для створення комфортних умов праці на робочому місці працівника банку у приміщеннях необхідно передбачати регулювання параметрів мікроклімату в межах, заданих нормативним документом. Необхідно також надати можливість індивідуального регулювання роздачі повітря в окремих приміщеннях шляхом встановлення кондиціонерів. Але статистика свідчить, що люди, які впродовж тривалого часу працюють в приміщеннях з кондиціонерами хворіють частіше. Це пов’язано з тим, що благотворні природні аероіони застряють у фільтрах кондиціонерів і повітря виходить чистим, але мертвим. Щоб вберегти здоров’я людей, у санітарних нормах СНІП № 2152-80 передбачається пункт про необхідність “приставляти” до кожного кондиціонеру ще і аероіонізатор: в приміщеннях, де повітря кондиціонується, вони повинні працювати в парі.

У приміщеннях, де працюють комп’ютери, концентрація іонів у повітрі робочої зони зазнає значних змін. Так, вже через 5 хв роботи монітора, концентрація легких негативних іонів знижується у 5-10 разів, істотно знижується концентрація середніх та важких негативних часток. Через 3 години роботи їх концентрація у повітрі наближається до нуля. Це призводить до несприятливих змін у серцево-судинній, бронхо-легеневій, кровотворній та вегетативній нервовій системах.

Електронно-променеві трубки моніторів являються джерелами електромагнітного, іонізуючого, ультрафіолетового випромінювань. Незважаючи на те, що монітори являються високоякісним обладнанням і задовольняють вимогам міжнародного стандарту МРR II, в приміщенні рекомендується використовуються такі заходи захисту працюючих від вищенаведених факторів:

Користувачі персональних комп’ютерів повинні слідкувати за справністю ЕОМ, монітори мають бути облаштовані захисними екранами, а робочі місця повинні мати достатнє освітлення. Під час роботи з комп’ютером працівник зобов’язаний робити 10-15-ти хвилинну перерву після кожних 40-45-ти хвилин роботи. Робоче місце повинно мати такий вигляд: висота робочої поверхні столу повинна бути в межах 680-800 мм., у середньому вона повинна становити 725 мм., ширина – 600-1400 мм., глибина – 800-1000 мм. Тип робочого стільця повинен обиратися залежно від характеру та тривалості роботи. Він має бути підйомно-поворотним і регулюватися по висоті на кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від попереднього краю сидіння [4].

Нормалізуючий вплив на аероіонний склад повітря робочої зони справляють примусова вентиляція, захисні екрани (оснащені заземленням) та застосування іонізаторів. Використання кімнатного вентилятора (протягом 10 хв. наприкінці кожної години роботи), збуджуючого рух повітря паралельно площі екрану, призводить до підвищення концентрації аероіонів.

У повітрі робочих приміщень присутні різні мікроорганізми. Це посилюється ще й тим, що робота працівників банку пов’язана з прийняттям відвідувачів, і тому вміст мікроорганізмів у повітрі приміщень значно зростає.

Тому, при такому режимі роботи необхідно залучати додаткові заходи оздоровлення повітряного середовища – застосування додаткової вентиляції, обмежити число та тривалість перебування відвідувачів, конструювати робочі місця, оснащені загороджувальними стінами з невеликими віконцями для спілкування з відвідувачами.

13.7. Причини і профілактика травматизму та профзахворювань

Виходячи з того, що за час діяльності банківської установи не було зареєстровано жодного нещасного випадку та травматизму працівників під час виконання службових обов’язків, то це свідчить про те, що працівники дотримуються вимог безпеки праці.

Проте усі працівники, що мають справу з комп’ютером, скаржаться на погіршення зору, біль в спині, втому м¢язів рук, погіршення сну, загальну втому. Взагалі трудовий процес суттєво впливає на психофізичні можливості користувачів, оскільки їх діяльність характеризується недостатньою руховою активністю, напруженням сенсорного апарату, вищих нервових центрів, що забезпечують функції уваги, мислення , регуляції рухів.

З метою покращення стану працівників та профілактики і запобігання захворювань користувачів ПК вживають таких заходів:

Усі перелічені заходи мінімізують вплив шкідливих факторів та сприяють підвищенню комфортності роботи [6].

Статистична звітність щодо травматизму та умов праці в Ірпінському відділені ПАТ «Дельта Банк» не ведеться. Вона ведеться в ГО.

13.8. Страхування працівників від нещасного випадку та професійного захворювання

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності". Даний вид страхування здійснюється в безособовій формі. Всі фізичні особи, що працюють на умовах трудового договору (контракту) вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом. Платником страхових внесків є роботодавець.

Банк щомісячно сплачує внески до фонду на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, за ставкою 0,6%.

З метою уніфікації та систематизації заходів з нематеріального стимулювання працівників ПАТ «Дельта Банк» затверджено порядок порядок добровільного медичного страхування співробітників та родичів співробітників на 2011 рік.

13.9. Організація пожежної безпеки в банку

Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників банків, банківських установ. Це повинно бути відображено у трудових договорах та установчих документах банківських установ.

Специфіка роботи банківських установ полягає в тому, що в робочих кабінетах зберігається значна кількість документації в паперовому вигляді.

Основними причинами , що можуть призвести до виникнення пожежі в помешканні є:

- несправності в електроустаткуванні;

- порушення електроізоляції, несправності в електронної техніці;

- порушення протипожежного режиму.

При прийомі на роботу з працівниками проводиться інструктаж з техніки пожежної безпеки періодично здійснюються перевірки приміщення на предмет дотримання норм пожежної безпеки.

Пожежна безпека в банківський установі регламентується державними стандартами ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ "Пожарная безопасность. Общие требования."

В банківській установі розроблено план заходів на 2011 рік щодо покращення пожежної безпеки, а саме:

До засобів організації пожежної безпеки в банку можна віднести:

Забороняється паління у приміщеннях, коридорах відділення. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених місцях. Працівникам забороняється користування у приміщеннях електрочайниками та іншими нагрівальними приладами.

Електробезпека є одним із критичних питань для співробітників, що працюють із технікою, яка одержує живлення з електричної мережі. При невиконанні норм електробезпеки можлива поразка електричним струмом.

При експлуатації електрообладнання необхідно дотримуватися вимог ПТЕ, ПТБ "Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів", ДНАОП 0.00-1.21.98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів". „Правила охорони обчислювальних машин”, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 10 лютого 1999 року № 21.

Усі електроприймачі, які застосовуються у приміщеннях, повинні підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань і елетророзеток заводського виготовлення.

По небезпеці враження електричним струмом приміщення відділу відноситься до категорії "без підвищеної небезпеки", оскільки являється сухим. в ньому відсутні підвищені температури, немає підвищеної вологості, підлога покрита струмонепровідним матеріалом (шар цементу).

Для запобігання поразки електричним струмом в приміщенні відділу використовується ряд організаційно-технічних заходів розташування проводів живлення поза зоною пересування людей; допуск до роботи електроприладів тільки тих робітників, що знайомі із технікою безпеки; використання мережних продовжувачів з вбудованими запобіжниками на 0,1 А; при ремонті обладнання персонал попереджується.

Устаткування, що працює в приміщенні живиться від мережі 220В та частотою 50Гц. Споживачами цієї напруги є також джерела штучного освітлення. Вони розташовуються на висоті 3 м, що задовольняє нормі, відповідно до якого джерела освітлення повинні розташовуватися на висоті 2,5 м від підлоги.

Проводка схована. У якості розеток для підключення устаткування застосовуються розетки з заземленим кожухом, захищеного від випадкового доторку до струмоведучих частин. Електроустаткування, що знаходиться в приміщенні відділу відноситься до установок напругою до 1000В.

Серед знарядь праці, які є небезпечними факторами, слід відмітити персональні комп’ютери, принтери, сканери, інші периферійні пристрої, ксерокси, автоматизовані інформаційні системи, сервери, засоби телефонного зв’язку. Крім того різне електроустаткування, електричне освітлення, кондиціонери, що використовується у повсякденній роботі, відносять до небезпечних факторів, оскільки порушення умов їх експлуатації можуть мати фатальний кінець. До шкідливих факторів відносять випромінювання від персональних комп’ютерів, ксероксів, шум, який створюється принтерами, а також електроапарати та електромережі, які символізують постійну небезпеку.

Приміщення банку, в яких розміщені персональні комп’ютери, оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації. З метою своєчасного оповіщення про виникнення пожежі, виклику пожежних команд в банку використовують систему пожежного оповіщення. Одним із простих, надійних та швидких засобів повідомлення про пожежу є електрична пожежна сигналізація ручної або автоматичної дії, телефонний зв’язок. Також використовуються автоматичні пожежні оповіщувачі, робота яких побудована на перетворенні неелектричного сигналу (наприклад: тепла, диму, світла) в електричний струм певної величини [5].

В ПАТ «Дельта Банк» розроблений план евакуації та Інструкція «Про заходи пожежної безпеки для службових приміщень» на випадок пожежі і ознайомлені з ним всі працівники відділення. Вищезазначена інструкція знаходиться в кожному кабінеті або коридорі разом з планом евакуації. Шляхи евакуації утримуються вільними. В установі встановлено суворий пожежний режим (порядок огляду і закриття приміщень після закінчення роботи, вимкнення електроприладів, освітлення).

13.10. Загальна оцінка організації охорони праці

Стосовно стану охорони праці на базі практики в ПАТ «Дельта Банк», варто звернути увагу на наступне:

- в банку відчувається брак достатньої кількості працівників по охороні праці;

- в ПАТ «Дельта Банк» постійно проводяться інструктажі, роз'яснювальні роботи, які спрямовані на запобігання виникненню небезпеки під час роботи. Це позитивно характеризує банк з охорони праці;

- нормативні акти і документальне супроводження у вигляді внутрішніх інструкцій, наказів, положень регулюють весь комплекс заходів щодо охорони праці у банку і дотримуються всіма працівниками установи.

З метою покращення стану охорони праці у банку та його структурних відділеннях можна дати такі рекомендації:

- збільшити чисельність зайнятих питаннями охорони праці. Це дозволить розбити повноваження по окремим відповідальним за свій об'єм роботи працівникам;

- ліквідувати неприпустимі умови праці в тих приміщеннях, які цього потребують, перемістити працівників із недостатньо освітлених зон;

- покращити обслуговуючі приміщення для працівників банку. Зокрема, обладнати відповідні місця для паління, які були б безпечними з точки зору пожежної безпеки;

- здійснювати фінансування заходів по охороні праці у достатньому обсязі;

- ефективно здійснювати заходи по охороні праці у відділеннях.