49. Структура банківської системи.

Банк в ек. розумінні - це фін. посередник, що виконує комплекс базових операцій: акумулює гр. ек. суб'єктів з правом вільного розпорядження ними; вільно розміщає їх у доходні активи від свого імені і під свою відповідальність; повернення власникові готівки, перерахування в інш. банки.

Банк. сис-ма - законодавче встановлене, строго структурована сукупність фін. посередників гр. ринку, які займаються банк. дія-тю, які здійснюють кредитні та фінансові операції на професійній основі і функціонально взаємопов’язані в самостійну економічну структуру. Первинну основу банк. дія-ті складає комплекс з 3_х операцій: 1) приймання гр. коштів від клієнтів на вклади 2) представлення клієнтам кредитів та створення нових платіжних засобів 3) здійснення розрахунків між клієнтами.

Основні ознаки б. с-ми: 1) дворівнева побудова б. с-ми. На 1_му рівні знаходиться банк, якому згідно з законодавством дається статус ЦБ. На нього покладається відповідальність за стабільність нац. гр. одиниці та за сталість б.с-ми країни; це емісійний центр, який є банком банків і обслуговує тільки банківські заклади. На 2_му рівні знаходяться банки, які займаються ком. дія-тю, тобто обслуговують ек. суб'єктів; мережа комерційних банків покликана задовольняти потреби підприємств, фірм, сімейних господарств. 2) централізоване регулювання дія-ті банків ЦБ і його нормативами. Органи банк. регулювання встановлюються для комбанків ряд нормативів, які регламентують достатність капіталу, ліквідність банку, б. риски. 3) наявність єдиного для всіх банків механізму керування банк. резервами. Замикається на ЦБ. 4) створення єдиної інфраструктури міжбанківського призначення. Наприклад, банки здійснюють міжбанк. розрах., ЕС - система ТАРГЕТ міжбанк. розрах, в Україні - с-ма електр. платежів. Функції б.с-ми: 1) трансформаційна - ЦБ через рефінансування здійснює всі міжбанківські операції (кредитні аукціони, кредитування тощо) і трансформує гр. ресурси за строками, за розмірами, за ризиками, в регіональному аспекті. ЦБ підвищує трансформаційний потенціал вузькоспеціалізованих банків через кооперацію з універсальними банками. 2) емісійна - ключова, ф-ція створення плат. засобів і регулювання гр. обороту через зміни попиту на гр, тобто управляє пропозицією гр. через ЦБ і всі банки 2_го рівня. 3) стабілізаційна - банки в процесі своєї дія-ті забезпечують стабільність гр. ринку: страхування банк. ризиків та банк. депозитів; створення внутрібанк. резервів для покриття ризиків; створення механізму обов'язкового резервування депозитів (11-15 %); встановлення для банків обов'язкових ек. нормативів (кредит не більше 25 % від основного фонду); створення с-ми банк. нагляду (НБУ); створення механізму рефінансування банків.

Принципи організації банківської системи: недопустимість втручання в банківську систему третіх осіб, можливість вибору обслуговуючого банку клієнтом, доступність інформації про банки, рівноправність, свобода в раціональній діяльності, конкуренція в банківській діяльності, налагодження зовнішньоекономічних зв’язків.

Процес становлення б.с. в Україні охоплює 2 періоди: етап формування провідних інститутів 1991-1993рр.(зростання чисельності банків, збільшення обсягів операцій з клієнтами, нові банківські технологій); етап стагнації і зростання кризових явищ( к-сть банків скоротилась з 238 до 158).