logo
groshi_ekzamen

14. Швидкість обігу грошей та фактори що їх визначають

Швидкiсть обiгу грошей - явище об'єктивне i визначається монетаристами як чинник, що впливає на стан грошового обiгу в країнi. Виходячи з кiлькiсного рiвняння

PY

I.Фiшера (Ms= ), можна визначити (V) як спiввiдношення

V

PY

V= 

M

Показник (V) характеризує швидкiсть, з якою обертається одна грошова одиниця. Вiн показує, скiльки разiв у середньому на рiк певна грошова одиниця витрачається на купiвлю товарiв i послуг. Тобто вiн характеризує iнтенсивнiсть руху грошей у фукцiї засобу обiгу i платежу.

Швидкiсть грошового обiгу можна визначити як кiлькiсть обертiв, що робить грошовий агрегат (M1 або M2), щоб забезпечити визначений рiвень економiчної дiяльностi, який дорiвнює номiнальному ВВП. За цiєю формулою швидкiсть обiгу грошей у банкiвськiй статистицi розраховується як спiввiдношення номiнальної величини ВВП (PY) зокрема до агрегату (M1 або M2). Показник (V) показує скiльки разiв номiнальна грошова маса обертається при фiнансуваннi сукупних видаткiв або доходiв. Наприклад, у США в 1986 р. номiнальний ВВП складав 4400 млрд. доларiв, грошова маса (М1) дорiвнювала 673 млрд. доларiв, звiдси швидкiсть обiгу грошей V = 6.5 (4400/673).

Швидкість обігу грошей перебуває під впливом багатьох чин­ників з різнонапрямленим характером дії. Усі їх можна поділити на дві групи — ті, що діють на боці платоспроможного попиту, і ті, що діють на боці пропозиції. Серед чинників першої групи го­ловними є зміна попиту на гроші, розвиток структури споживан­ня, культурних потреб населення тощо. Основні чинники другої групи — розвиток суспільного виробництва, ринкових відносин, інфраструктури ринку тощо.

Зміна попиту на гроші виявляється в зміні бажання економіч­них суб'єктів мати у своєму розпорядженні певний запас грошей як високоліквідних активів. Якщо таке бажання збільшується, то витрачання грошей буде менш інтенсивним, ніж їх надходження, і грошовий обіг уповільниться. І навпаки, якщо попит на гроші зменшується, то витрачання їх буде інтенсивнішим за надход­ження і грошовий обіг прискориться. Вплив на швидкість обігу грошей з боку товарної пропозиції визначається головним чином інтенсивністю тих економічних процесів, які він обслуговує: змінами обсягу, структури й ефек­тивності суспільного виробництва, величини і швидкості товар­них потоків на стадії обміну, розвитком ринкових зв'язків, зба­лансованістю ринку та ін. Зростання ефективності суспільного виробництва скорочує період нагромадження вартості для цілей відтворення, прискорю­ючи повернення в обіг грошей, що обслуговують цілі нагрома­дження в межах окремих індивідуальних капіталів.

Певний вплив на швидкість грошового обігу справляє розви­ток економічної інфраструктури: транспорту, торгівлі (оптової і роздрібної), банківської справи (зокрема автоматизації безготів­кових розрахунків), ринку цінних паперів тощо. Поліпшення справ на кожному з цих напрямів сприяє прискоренню доставки товарів від продавця до покупця і передачі грошей від платника до їх одержувача.

Швидкість обігу грошей, як і їх маса, впливає на економічні процеси не своєю абсолютною величиною, а її зміною протягом певного періоду — прискоренням чи уповільненням.

Зміна швидкості обігу грошей має істотні економічні наслід­ки: збільшує чи зменшує пропозицію грошей в обігу і цим впли­ває на платоспроможний попит і на витрати обігу; ускладнює чи полегшує регулювання грошового обігу; дає узагальнююче відо­браження зміни інтенсивності економічних процесів, що станов­лять основу грошового обігу. Зміна швидкості обігу грошей впливає на платоспроможний попит прямо пропорційно: при її збільшенні за умови сталості товарообороту платоспроможний попит відносно збільшується, і навпаки. Прискорення обігу грошей компенсує їх масу, що може мати позитивне значення в умовах збільшення обсягів товаро­обороту, коли зростаюча потреба в грошах задовольнятиметься без додаткового їх випуску. Проте за умови розбалансованості економіки, коли платоспроможний попит випереджає товарну пропозицію, прискорення грошового обігу стає додатковим ін­фляційним фактором.