50. Центральні банки, їх призначення та функції.

Центральний банк – це емісійний, розрахунковий і касовий центр, що здійснює нагляд за усією кредитною системою і використовується як найважливіший інструмент кредитно-грошової політики держави

Головне призначення - це управління гр. оборотом з метою забезпечення стабільного функціонування національної грошової одиниці та неінфляційного розвитку ек-ки, тобто він впливає на грошовий оборот через зміну пропозиції грошей і зміни ціни грошей. ЦБ створює так звані гроші підвищеної ефективності – готівка або резерви банку, які в свою чергу виступають грошовою базою для зростання пропозиції грошей. ЦБ впливає на банки з галузевою спеціальністю - обслуговування у межах певної галузі гос-ва, з функціональною спеціалізацію - вузьке коло спеціалізованих операцій (інвестиційні, іпотечні, ощадні тощо). В ринковій економіці ЦБ, як правило, своїми операціями не націлений на комерційну діяльність і отримання прибутку, є юридично незалежним від виконавчих органів влади, в практичній діяльності керується тільки державними інтересами та чинним законодавством. Він самостійно розробляє конкретні заходи щодо реалізації визначених урядом пріоритетів грошово-кредитної політики, бере безпосередню участь у формуванні пропозиції грошей, здійснює емісію готівки.

Основні функції ЦБ: центральний банк держави(як центр. Банк держави, він забезпечує стабільність національної грошової одиниці, веде книгу реєстрації банків, валютних бірж та фінансово-кредитних установ); емісійний центр(полягає в тому, що банку належить монопольне право на емісію грошей в обіг, випуск національних грошових знаків, створюється банкнотно-монетний двір); валютний орган(ЦБ виступає головним державним органом, який визначає вал. Політику. В сфері валютного регулювання ЦБ разом з КМУ складає платіжний баланс України, контролює ліміт зовнішнього держ. боргу, нагромаджує, зберігає і використовує резерви вал. Цінностей, видає нормативні акти щодо ведення вал. Операцій, визачає способи встановлення та використання курсів іноземних валют.); орган банківського нагляду(головною метою банківського нагляду є безпека та фінансова стабільність); банк банків(з метою підтримки стабільності банківської системи та розширення кредитних можливостей ЦБ надає комерційним банкам кредити); банк держави(ЦБ організовує, здійснює через органи державного казначейства обслуговування державного бюджету, виконання операцій з державними цінними паперами); організатор міжбанківських розрахунків(ЦБ створив і запровадив автоматизовану систему міжбанківських розрахунків і для її функціонування були створені регіональні розрахункові палати, які об’єднуються у загальнодержавну мережу і на верхньому рівнях знаходиться розрахункова палата); грошово-кредитне регулювання(одна із найважливіших функцій ЦБ. В її основу покладено здійснення комплексу заходів спрямованих на розширення або звуження ліквідних коштів, обсягів кредитування банківських та інших установ. Головна мета функції – регулювання пропозиції та попиту на позичковий капітал.).