logo
groshi_ekzamen

61. Банківські ресурси: структура та особливості формування.

Банківські ресурси – сукупність коштів, якими розпоряджається банк у кредитних, інвестиційних та інших операціях. Банківські ресурси поділяються на власні(статутний, резервний та інші фонди банків) та залучені(кошти у розрахунках, на поточних, депозитних рахунках). Ресурсами НБУ є емісія, гроші в обігу, кошти в розрахунках, кошти бюджету,частина заощаджень населення, кошти, що вкладені у валютний та золотий запас.

До власних ресурсів, або до банківського капіталу, належать статутний, резервний та інші фонди, які створюються для забезпечення фінансової сталості, комерційної і господарської діяльності банку, а також нерозподілений прибуток поточного і минулого років. Власний капітал комерційного банку виконує в основному захисну функцію - страхування інтересів вкладників і кредиторів, а також покриття поточних збитків від банківської діяльності. Функція ж забезпечення оперативної діяльності для власного капіталу є другорядною, її забезпечують головним чином залучені і позичені кошти. Власний капітал комерційного банку поділяється на основний і додатковий. До основного капіталу відносять статутний і резервний фонди, а також нерозподілений прибуток минулих років. Додатковий капітал складається із загальних резервів за активними операціями і поточних доходів.

Залучені кошти банку - це сукупність коштів на поточних, депозитних та інших рахунках банківських клієнтів (юридичних та фізичних осіб), на рахунках громадських організацій, різноманітних суспільних фондів, які розміщуються в активи з метою отримання прибутку чи забезпечення ліквідності банку. Основну суму залучених коштів становлять тимчасово вільні грошові капітали, що виникають на основі кругообороту промислового і торгового капіталу, грошові накопичення держави, особисті грошові накопичення населення. Залучені кошти формують переважну частину ресурсів, які використовуються для виконання активних операцій банків. Як основний елемент грошової маси залучені кошти банків відіграють важливу роль в економіці, тому вони є об'єктом державного регулювання, яке здійснюється у формах обмеження виплачуваної винагороди (процентів), установлення норм обов'язкового резервування і деяких нормативів регулювання банківської діяльності (платоспроможності, ліквідності тощо). Залучені кошти банків поділяються на депозитні й недепозитні. Депозитні: 1) до запитання - на поточному рах. клієнта для розрах по госп. операціям, контокорентні рах унки- поточні рах. з комісією 2) строкові - розміщенні кошти в банку на строк від 1 місяця, не здійснюють поточні платежі. Це найкращий вид депозиту під відсотки. Та недепозитні (позичені) кошти - залучені кошти, як міжбанк. кредити, кредити НБУ, операції з ЦП тощо для підтримки поточної ліквідності. Міжб. кредит - розміщення вільних ресурсів в інших банках.% ставка нижча ніж за кредитами господарств і пов'язана з обліковою ставкою НБУ.

Позичені ресурси банку мобілізуються через здійснення пасивних кредитних операцій та пасивних інвестиційних операцій. Пасивні кредитні операції пов’язані з отриманням кредитів на міжбанківському ринку. Пасивні інвестиційні операції пов’язані з розміщенням власних, незабезпечених боргових зобов’язань.