Система гарантування банківських вкладів в Україні
Основні цілі, які держава в особі законодавчих органів та регулятивно-наглядових банківських органів, зокрема центрального банку, намагається досягти при створенні системи гарантування вкладів:
-
сприяння створенню і мобілізації заощаджень, що має важливе значення для забезпечення реальних інвестицій в економіку; підвищення ступеня довіри до банківської системи; забезпечення стійкості банківської системи і грошового обороту; захист дрібних вкладників від ризиків, які вони не спроможні оцінити і врахувати у своїх економічних рішеннях.
У 1998 р. згідно з Указом Президента «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб — вкладників комерційних банків» в Україні було створено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. 20 вересня 2001 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», а 30 серпня 2002 р. Кабінет Міністрів України і Національний банк України спільною постановою затвердили «Положення про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», в якому визначені організаційні та методичні засади функціонування Фонду гарантування банківських вкладів.
Фонд є державною спеціалізованою установою. Він функціонує як економічно самостійна установа, яка не ставить за мету отримання прибутку. Керівними органами Фонду є Адміністративна рада та Виконавча дирекція. Адміністративна рада координує роботу Фонду, пов’язану із захистом інтересів вкладників банків — учасників Фонду, і здійснює контроль та нагляд за його діяльністю. Рада діє у складі п’яти осіб і формується шляхом делегування до її складу двох представників Кабінету Міністрів України, двох представників Національного банку України та одного представника Асоціації українських банків. Виконавча дирекція Фонду вирішує всі питання, пов’язані з його поточною діяльністю, зокрема, вона приймає рішення про відшкодування коштів вкладникам банку, що ліквідується, і виконує усі процедури, пов’язані з виплатою відшкодування суми вкладів. Директор-розпорядник Фонду та члени Виконавчої дирекції призначаються на посаду та звільняються з посади Адміністративною радою Фонду.
Учасниками Фонду є банки, які зареєстровані НБУ в Державному реєстрі банків і які мають банківську ліцензію на право здійснювати банківську діяльність. Участь банків у Фонді, крім Державного Ощадного банку України, є обов’язковою. Вклади в Ощадбанку гарантуються безпосередньо державою, тому він не бере участі у формуванні і використанні коштів Фонду.
Фонд зобов’язаний двічі на рік за станом на 1 січня та на 1 липня публікувати в офіційних засобах масової інформації перелік банків — учасників Фонду, а також звіт про свою діяльність.
Банки — учасники Фонду, які не виконують установлених НБУ економічних нормативів, що регламентують достатність капіталу, переводяться за рішенням Адміністративної ради Фонду до категорії тимчасових учасників Фонду. Після переведення банку до цієї категорії Фонд призупиняє гарантування сум за вкладами фізичних осіб у цьому банку. У разі поліпшення ситуації в банку Фонд приймає рішення про поновлення статусу такого банку як постійного учасника Фонду. У разі погіршення ситуації в банку і відкликання Національним банком України ліцензії на здійснення банківської діяльності банк за рішенням Адміністративної ради Фонду виключається зі складу учасників Фонду.
Основні джерела формування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: початкові збори з банків — учасників Фонду у розмірі 1 % від зареєстрованого статутного капіталу; регулярні збори з банків — учасників Фонду — двічі на рік по 0,25 % від загальної суми вкладів, у тому числі нараховані проценти; спеціальні збори з банків — учасників Фонду; кошти, внесені Національним банком України в розмірі 20 млн грн; доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України; кредити, залучені від Кабінету Міністрів України, Національного банку України, банків та іноземних кредиторів; інші джерела.
Об’єктом гарантування виступають вклади фізичних осіб в національній та іноземній валютах, у тому числі нараховані проценти, розміщені на іменних рахунках у банку — учасникові Фонду чи залучені банком у формі емітованих ощадних сертифікатів. Відшкодування вкладів в іноземній валюті здійснюється у національній валюті України. Фонд виплачує відшкодування вкладникам банку, що ліквідується, на суму вкладу і нарахованих процентів, але не більше 150 тис. грн на одного вкладника.
Фонд не відшкодовує коштів за вкладами таким категоріям вкладників: членам наглядової ради, ради директорів і ревізійної комісії банку, вклади в якому є недоступними; працівникам незалежних аудиторських фірм (аудиторам), які здійснювали аудиторські перевірки банку протягом останніх трьох років; акціонерам, частка яких перевищує 10 % статутного капіталу банку; вкладникам, які на індивідуальній основі отримують від банку пільгові проценти та мають фінансові привілеї, що призвело до погіршення його фінансового стану; вкладникам банків — тимчасових учасників Фонду, вклади яких були розміщені після переведення банку до категорії тимчасових, та деяким іншим вкладникам.
Процедура відшкодування Фондом коштів вкладникам банку, що ліквідується, передбачає такі дії:
-
Національний банк України інформує Фонд про відкликання банківської ліцензії на здійснення банківської діяльності та про ліквідацію банку — учасника Фонду;
-
Фонд приймає рішення про відшкодування коштів вкладникам банку, що ліквідується, і через засоби масової інформації повідомляє про порядок відшкодування коштів за вкладами;
-
Фонд визначає одного чи кількох банків-агентів, уповноважених здійснювати виплату відшкодувань за рахунок коштів Фонду, та укладає з ним угоду;
-
ліквідатор банку протягом 20 днів з дня настання недоступності вкладів надає Фонду перелік вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладів і нарахованих процентів;
-
Фонд перераховує на рахунок, відкритий у банку-агенті, суму відшкодувань за вкладами банку, що ліквідується;
-
банк-агент протягом трьох місяців з дня настання недоступності вкладів виплачує відшкодування коштів вкладникам банку, що ліквідується;
Фонд протягом трьох років з дня настання недоступності вкладів розглядає звернення громадян, які не одержали відшкодувань за вкладами протягом установленого тримісячного строку.
- Тема 1. Призначення та основні напрями діяльності центральних банків
- Тема 2. Організація та регулювання готівкового обігу
- Тема 3. Кредитно-розрахункове обслуговування комерційних банків
- Тема 4. Регулювання банківської діяльності та нагляд
- Тема 5. Центральний банк – банкір і фінансовий агент уряду
- Тема 6. Грошово-кредитна політика та інструменти її реалізації
- Тема 7. Валютна політика
- Основні напрямки діяльності центральних банків
- Принципи організації та функціонування нбу.
- Європейська система центральних банків: основи організації та функціонування
- Взаємовідносини нбу з органами державної влади
- Статус і форми організації центральних банків
- Порядок формування і повноваження Ради нбу
- Порядок формування і повноваження Правління нбу
- Порядок формування і повноваження Ради нбу
- Призначення центральних банків та основні положення, що характеризують їх правовий статус.
- Охарактеризуйте діяльність центрального банку як банкіра уряду
- Охарактеризуйте діяльність центрального банку як “банку банків”
- Охарактеризуйте принципи незалежності і економічної самостійності нбу
- Операції центрального банку та їх відображення в балансі
- Причини виникнення емісійних банків у 19 ст. Та їх сутність. Причини і шляхи створення центральних банків.
- Прогнозування нбу готівкового обігу: зміст, призначення прогнозу і організація роботи по його складанню в установах нбу
- Прогнозування видач готівки з кас банків на оплату праці
- Повноваження нбу як емісійного центру готівкового обороту.
- Регулювання нбу готівкового обігу у позабанківській сфері.
- Організація емісійно-касової роботи в системі нбу.
- Чинники, що визначають структуру грошової маси за формою грошей, і шляхи скорочення частки готівки.
- Світовий досвід рефінансування комерційних банків
- Розвиток кредитних відносин нбу з комерційним банком
- Рефінансування комерційних банків шляхом проведення операцій репо
- Охарактеризуйте моделі міжбанківських розрахунків у сеп за консолідованим кореспондентським рахунком
- Охарактеризуйте принципи організації та функціонування сеп нбу та порядок проведення розрахунків через сеп
- Охарактеризуйте структурну побудову сеп нбу і функції її окремих ланок
- Рефінансування нбу банків шляхом надання кредиту овернайт.
- Рефінансування нбу банків шляхом надання стабілізаційного кредиту та довгострокового кредиту.
- Охарактеризуйте порядок рефінансування нбу комерційних банків шляхом проведення кредитних тендерів (умови доступу, порядок надання і погашення кредитів).
- Рефінансування нбу банків шляхом надання стимулюючих кредитів.
- Регулювання банківської діяльності: зміст, необхідність, задачі
- Охарактеризуйте методи банківського нагляду, що застосовує нбу.
- Організація системи банківського регулювання і нагляду (світовий досвід і в Україні).
- Сутність необхідність та організація системи банківського регулювання та нагляду в Україні
- Система гарантування банківських вкладів в Україні
- Порядок ліцензування банківської діяльності в Україні (умови, порядок видачі ліцензії та письмових дозволів – на прикладі конкретного виду діяльності банків).
- Сучасні світові тенденції розвитку системи банківського регулювання .
- Дистанційний моніторинг діяльності банків: зміст і способи здійснення
- Порядок інспектування комерційних банків
- Визначення рейтингової оцінки діяльності банків за системою camels (порядок оцінки кожного компоненту) та її застосування.
- 4,1 Контроль нбу за дотриманням комерційними банками економічних нормативів
- Оцінка нбу діяльності банків за системою оцінки ризиків
- Формування і використання резервів на покриття кредитного ризику
- Формування і використання резервів на покриття ризиків від непогашення дебіторської заборгованості
- Контроль нбу за дотриманням банками економічних нормативів. Санкції нбу за порушення нормативів.
- Охарактеризуйте заходи впливу, які застосовує нбу до комерційних банків за порушення банківського законодавства
- Охарактеризуйте запровадження нбу тимчасової адміністрації в банках.
- Охарактеризуйте порядок та основні етапи процедури ліквідації банків в Україні.
- Сутність, призначення та порядок розрахунків нормативів, що регламентують діяльність банків.
- Норматив регулювання ліквідності
- Нормативи що регламентують ризики
- Охарактеризуйте порядок отримання банками України письмових дозволів на виконання окремих операцій .
- Охарактеризуйте діяльність нбу на первинному ринку державних цінних паперів
- Зовнішній борг і роль нбу в управлінні боргом
- Внутрішній державний борг і роль нбу в управлінні боргом
- Охарактеризуйте основні напрямки діяльності нбу як Банкіра і фінансового агента уряду
- 3.1 Кредитування уряду
- 3.2 Банківське обслуговування уряду
- 3.3 Фінансування та державний борг
- Порядок проведення нбу аукціонів з розміщення овдп
- Роль нбу у забезпеченні касового виконання бюджету.
- Зміст грошово-кредитної політики, вимоги до її інституційної основи та порядок формування грошово-кредитної політики.
- Типи грошово-кредитної політики: умови, мета застосування , види, інструменти реалізації.
- Місце і роль грошово-кредитної політики в системі державного регулювання економіки
- Класифікація інструментів грошово-кредитної політики
- Політика обов’язкових резервних вимог: зміст, ефективність, основні компоненти механізму резервування. Чинний порядок резервування в Україні.
- Цільова спрямованість грошово-кредитної політики.
- Призначення та порядок проведення нбу операцій прямого та зворотнього репо
- Процентна політика центрального банку : зміст, ефективність політики, види процентних ставок, чинники, що визначають облікову ставку нбу.
- Політика операцій з цінними паперами на відкритому ринку: зміст, ефективність, характеристика операцій.
- Еволюція грошово-кредитної політики нбу
- Інституційна основа грошово-кредитної політики
- Охарактеризуйте ринкові інструменти грошово-кредитної політики
- Охарактеризуйте адміністративні інструменти грошово-кредитної політики
- Охарактеризуйте рестрикційну грошово-кредитну політику: умови і мета застосування, інструменти реалізації
- Охарактеризуйте експансійну грошово-кредитну політику: умови і мета застосування, інструменти реалізації
- Режим інфляційного таргетування
- Призначеня депозитних сертифікатів нбу. Порядок їх розмішення та погашеня.
- Взаємозвязок грошово-кредитної та фіскально-бюджетної політики.
- Характеристика інструментів валютної політики.
- Повноваження нбу у сфері валютного регулювання і контролю
- Формування (структура, джерела) та управління золото-валютним резервом нбу
- Регулювання нбу поточних валютних операцій
- Регулювання нбу операцій, пов’язаних з рухом капіталу
- Охарактеризуйте дисконтну політику центрального банку як метод регулювання валютного курсу
- Охарактеризуйте диверсифікацію валютних резервів, валютні обмеження і девізну політику як інструменти валютної політики.