logo
Shpora_po_tsb_sam

Зміст грошово-кредитної політики, вимоги до її інституційної основи та порядок формування грошово-кредитної політики.

Грошово-кредитна політика — це складова загальноеконом політики держави. Сама назва цієї політики як грошово-кредитної зумовлена двома чинниками, які традиційно використовувалися в регулятивній практиці центральних банків:

Стратегічними звичайно є цілі, що визначені як ключові в загальноекономічній політиці держави. Є два підходи: макроеконом стаб та цінновоїи стабільності. Ними можуть бути: зростання виробництва, зростання зайнятості, стабілізація цін, зменшення інфляції, збалансування платіжного балансу. Кожна з цих цілей настільки важлива для суспільства, що владні структури можуть ставити перед собою завдання одночасно реалізувати їх усі чи більшу їх частину. Держава в цілому має у своєму розпорядженні широкий спектр регулятивних механізмів для розв’язання таких завдань, у тому числі і механізм монетарної політики.

Проміжні цілі монетарної політики полягають у таких змінах певних економічних процесів, які сприятимуть досягненню стратегічних цілей. Потреба в розробленні проміжних цілей спричинюється тим, що наявні у розпорядженні центральних банків інструменти є монетарними і не спроможні безпосередньо впли­вати на процеси, що відбуваються в реальному секторі економіки (зростання виробництва, зайнятість, інвестиції, ціни та ін.). Оскільки в ринкових умовах економічне зростання, зайнятість, динаміка цін та інші макроекономічні показники визначаються передусім станом ринкової кон’юнктури, проміжними цілями монетарної політики є вибір таких показників, регулювання яких дає можливість змінити кон’юнктуру ринку відповідно до завдань стратегічних цілей. У якості проміж цілей вмкористовують такі монетарні орієнтири: або зміна пропозиції грошей, або зміна вартості грошей.

Оперативні (тактичні) у якості монет орієнтира найчастіше використовують показник зміна грошової бази. Стосовно кожного з цільових орієнтирів ЦБ може ставити 1 з 3-х завдань: збільшення, стабілізація, зменшення. Визначення напрямку в якому повинна змінюватися монетарні орієнтири залежить від спрямованості впливу ГКП на ринкову конюктуру, або пожвавлення або її стимулювання.

Критерії вибору проміжних і поточних цілей:

1 узгодження із цілями вищого рівня, 2 вимірюваність 3.достовірність та своєчасність інф 4 контрольованість і поддатливість впливу з боку інструментів ГКП

  1. Yandex.RTB R-A-252273-3
    Yandex.RTB R-A-252273-4