logo
Groshi_ta_kredit_shpora-1

70. Ек. Межі кредиту. Кредитні відносини в умовах інфляції.

Межі кредиту – це такий рівень розвитку кредитних відносин в н/г, за якого попит і пропозиція на кредит балансуються при збереженні стабільної, помірної, доступної для переважної більшості нормально працюючих позичальників, про­центної ставки.

Сама ек. межа може розглядатися в кількох аспектах:

– залежно від рівня ек. системи – як мікроек. і макроек. межі кредиту;

– залежно від призначення говорять про кількісну і якісну межі кредиту.

Мікроек. межі кредиту визначають обсяги попиту на кредит окремих позичальників. Вони формуються під впливом ек. чинників:

• динаміки ринкової ставки позичкового процента;

• хар-ру коливання потреби позичальника в осн. й оборотному капіталі;

• стану забезпеченості позичальника власним капіталом та ефективності його використання;

• ефективності та окупності проектів, на реалізацію яких позич. кошти.

Мікроек. межа кредиту потенційно існує у кожного ек. суб'єкта, проте реально вона виявляється тільки тоді, коли він звертається на грош/ ринок за позичкою. Тому скільки є в даний момент позичальників, стільки існує індивіду­альних мікромеж кредиту. Всю сукупність їх можна розглядати як одну макроек. межу кредиту, яка визначає об'єктивний обсяг кредитних вкладень у н/г в цілому. Проте макроек. межа кредиту має відносну самодостат­ність і формується під впливом додаткових загальноек. чинників, таких як:

– обсяги і темпи зростання ВВП;

– структура і рівень розвитку фін. системи і стан дер­ж. фінансів;

– цілі і методи держ. грошово-кредитної політики;

– розвиток ринков. відносин тощо.

Рівень та динаміка інфляції теж певною мірою хар-­ють дотримання межі кредиту – їх зростання повинно свідчити про перевищення межі кредиту, а зниження – про стискування кредитування до об'єктивної межі. Проте показник інфляції може бути проявом і інших, некредитних, процесів, таких як зміна за­тратності і структури вир-ва, зміна дефіцитності бюджету та ін.