logo
Groshi_ta_kredit_shpora-1

29. Грошово-кредитний мультиплікатор.

Грошово-кредитний мультиплі-катор – це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових, (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні.

Щоб краще уяснити механізм грошово-кредитного мультиплікатора, розглянемо призначення та порядок формування вільних резервів банків. Вільний резерв – це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій.

Крім вільного, існує загальний банківський резерв, що являє собою всю суму грошових коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і не використані для активних операцій. Частину заг. резерву банки повинні зберігати в грошовій формі і не викор-вати для поточних потреб. Ця частина наз. обов'язковим резервом. Обсяг його визначається на підставі норм обов'язкового резервування, які встановлюються НБУ у відсотках до суми банківських пасивів. Різниця між заг. і обов'язковим резервами становить вільний резерв банку.

За ек. змістом формування вільного резерву (Рв) можна подати так: , де К – капітал банку; ЗК – залучені банком кошти в депозити; МБК –сальдо заборгованості банку по міжбанківському кредиту, включаючи і кредити НБУ; ВСФ – відрахування до централізованого страхового фонду; – вкладення банку в активні операції, не повернуті на даний момент; –обов'язковий резерв.

Наявність вільного резерву – важливий показник фін. стану банку, насамперед його спроможності виконувати свої зобов'язання перед клієнтами та задовольняти їх попит на позички. Тому цей показник виражає, з одного боку, стан поточної ліквідності банку, а з іншого – стан його поточного кредитного потенціалу. Завдяки цьому через регулювання вільних резервів банків можна впливати на їх фін. становище та на їх діяльність щодо збільшення маси грошей в обороті.