logo
Groshi_ta_kredit_shpora-1

15. Класична кількісна теорія грошей, її сутність, хар-ка осн. Постулатів.

Для абстрактної теорії грошей хар-не явне перебільшення уваги до внутр. аспектів явища грошей і недооцінка їх зовн. аспектів, що проявляються у впливі грошей на ек. процеси. Найбільш відомими проявами такого підходу є номіналістична теорія, металістична теорія, державна теорія, функціональна теорія, марксистська теорія та ін.

Представники 2 напряму приймають гроші такими, якими вони є, і, не заглиблюючись у дослідження їхньої природи, шукають відповіді на питання, що пов'язані з місцем і роллю грошей у відтворювальному процесі. Цей підхід наз. прикладною теорією грошей (або монетаристська теор).

Найбільш відомим, ключовим напрямом монетаристської теорії є кількісна теорія, яка, у свою чергу, залежно від етапів її розвитку поділяється на класичну кількісну теорію, неокласичну кількісну теорію та сучасний монетарним. Одночасно з неокласичним напрямом кількісної теорії грошей як її відносно самостійне відгалуження сформувалася спочатку кейнсіанська, а потім і неокейнсіанська концепція монетарист. теорії.

Обидві вони мають єдину базу – прикладну теорію грошей, що більше їх зближує, ніж роз'єднує. Завдяки їх зближенню на суч. етапі формується 3 напрям монетаристської теорії, і наз. кейнсіансько-неокласичний синтез.

Класична кількісна теорія грошей послужила методологічною основою всього подальшого розвитку монетаристської теорії, включаючи і сучасні її напрями.

Основні її принципи (постулати) протягом багатовікового розвитку ек. думки лише зазнавали деяких уточнень, доповнень, поглиблень, залишаючись в основі своїй незмінними.

Першим, хто висунув ідею про залежність рівня цін від кількості благородних металів, був Боден. Він дійшов висновку, що високі ціни хоч і зумовлюються багатьма причинами, проте основною серед них є збільшення кількості золота й срібла

Юм дав поштовх до формування концепцій «нейтральності грошей» та екзогенного, нав'язаного ззовні характеру зміни грошової маси в обігу.

Маркс однозначно визнавав залежність товарних цін від кількості грошей.