logo
Конспект Фінанси ІПН

3. Види та форми лізингу

І снують різні види та форми лізингу. Виходячи з терміну укладеного договору лізинг поділяється такі види лізингу - на фінансовий і оперативний.

Фінансовий лізинг являє собою зобов'язання сторін на тривалий час, що звичайно охоплює середній термін служби устаткування. У цьому випадку лізинговий договір передбачає повну виплату лізингоодержувачем спожитої вартості орендованої техніки і перехід до нього права власності на дане майно. Фінансовий лізинг передбачає обов’язковий перехід об'єкту лізингу у власність лізингоодержувача. Можливий викуп об’єкту лізингу за залишковою вартістю. При фінансовому лізингу об'єкти лізингу враховуються на балансі орендаря і він здійснює нарахування амортизації. Передача об'єкту у фінансовий лізинг оподатковується податком на ПДВ.

Оперативний лізинг - це переуступка устаткування (майна) на термін, менший, чим термін служби устаткування. Замовник одержує в розпорядження майно на певний строк чи на один виробничий цикл. У цьому випадку договір укладається найчастіше на 2 - 5 років. По закінченню договору оперативного лізингу об'єкт обов’язково повертається власнику (орендатору) або відновлюється договір. При передачі об'єкту у оперативний лізинг він враховується на балансі орендодавця (лізингодавця) і в нього ж нараховується амортизація. Операції щодо передачі об'єктів у оперативний лізинг не підлягають оподаткуванню ПДВ,

Таким чином по закінченню терміну договору лізингу орендар може:

Якщо орендодавцем є банк, то в договорі оренди, як правило, передбачається обов'язковий викуп орендарем орендованого майна по завершенню терміну дії договору.

Світова практика виробила такі форми лізингу:

Стосовно орендованого майна лізинг поділятися на:

В Україні найбільш розповсюдженою формою є чистий лізинг, тому , що ще не склалася лізингова інфраструктура і мало компаній , що могли би забезпечити увесь комплекс послуг.

Розрізняють також в залежності від складу учасників:

При класичному лізингу підприємство подає до лізингової компанії чи банку: заяву, економічне обґрунтування лізингової угоди (бізнес-план), нотаріально засвідчені копії установчих документів, бухгалтерський баланс за останній рік або квартал та інші документи на вимогу лізингодавця. Лізингодавець здійснює оцінку платоспроможності підприємства (лізингоодержувача) за схемою, що її прийнято для аналізу банком кредитоспроможності своїх клієнтів. У зв'язку з тим, що лізингова операція має довгостроковий характер, лізингодавця цікавить, насамперед, не поточний, а перспективний фінансовий стан підприємства -лізингоодержувача. Після позитивного висновку щодо платоспроможності лізингоодержувача й ефективності лізингового проекту лізингодавець направляє постачальнику замовлення-наряд на придбання об'єкта лізингу. Між підприємством-постачальником та лізинговою компанією укладається договір купівлі-продажу основних фондів, які передаються в лізинг підприємству -лізингоодержувачу. Ці операції оформлюються такими документами:

  1. Акт приймання-передачі об'єкта лізингу в експлуатацію.

  2. Лізинговий договір міжлізингодавцем та лізингоодержувачем.

  3. Договір на технічне обслуговування майна, що передається в лізинг, коли обслуговування здійснюватиме лізингодавець.

Майно передається в лізинг тільки після укладання лізингоодержувачем договору страхування об'єкта лізингу на користь лізингодавця.

Використовується, коли власникові майна потрібні грошові кошти і за

допомогою такої угоди він поліпшує своє фінансове становище . Потім підприємство має можливість викупу цього майна.

У залежності від характеру платежів розрізняють лізинг грошовий, компенсаційний та змішаний:

У залежності від намірів учасників розрізняють:

В залежності від типа майна розрізняють такі види лізингу:

В залежності від способу фінансування розрізняють:

В залежності від сектору ринка, де здійснюється лізинг, розрізняють:

При міжнародному лізингу розрізняють: