logo
Конспект Фінанси ІПН

4. Види та характеристика векселів

Усі векселі за економічною природою поділяються таким чином. Який приведений на рисунку 5.

Рис. 11.5. Види векселів

Усі векселя за їх економічною природою можна поділити на:

Товарний вексель з'явився на основі угоди купівлі-продажу товарів у кредит. Він видається покупцем, що не володіє в момент покупки необхідною грошовою сумою. Забезпеченням торгового векселя є реально проданий товар, а надалі - виторг від його реалізації.

Таким чином, товарний вексель забезпечений тими сумами, що надійдуть до векселедавця від продажу куплених за допомогою цього векселя товарів. Саме купівельні векселя є основою вексельного обороту, оскільки вони обмежені конкретними термінами й сумами проданих у кредит товарів.

Товарні векселя можуть бути : бланковими, забезпечувальними та зовнішньоторговельними.

Переказні векселі, які зустрічаються в міжнародному обігу, можуть бути розділені на:

1) виставлені експортерами на своїх імпортерів - торгові тратти. Коли тратти супроводжуються товарними документами, вони називаються документарні тратти.

2) виставлені підприємствами на банки - банківські акцепти.

3) виставлені банками на банки - фінансові тратти.

Переказні векселі, виписані в іноземній валюті і трасовані за кордон (з-за кордону), підрозділяються до того ж на власні тратти (по яких позичальник значиться платником) та готові векселі (чужими векселями, по яким позичальник є індосантом).

Формалізація грошового зобов'язання фінансовим векселем є засобом додаткового забезпечення своєчасного і точного його виконання з метою захисту прав кредитора.

Фінансові векселя бувають:

В основі видачі і комерційних, і фінансових векселів лежить завжди фактична угода, чи-то є отримання товарного (комерційного) або грошового (банківського) кредиту.

До таких векселів відносяться дружні (приятельські), зустрічні вексель та бронзові (дуті) векселі. Загальною ознакою і тих, і інших є безгрошовість (тобто відсутність у вексельному зобов'язанні законної підстави боргу, реальної економічної бази його видачі) та безвалютність (тобто відсутність у вексельному зобов'язанні майнового забезпечення боргу).

На Україні приятельські і бронзові векселя заборонені.

Як торговий, так і фінансовий векселя можуть мати такі форми:

5. Особливості векселя

Вексель як борговий документ має ряд істотних особливостей, що відрізняють його від інших боргових зобов'язань і надають йому силу особливого, вексельного права. Останнє являє собою сукупність законодавчих та інших норм, що регулюють відносини між особами, причетними до вексельного зобов'язання Для характеристики правової природи векселя необхідно звернути увагу на його договірний характер, безумовність, формальність та інші ознаки.

Але можна вважати припустимим наявність на особовій стороні векселя позначок з указівкою номера контракту, акредитива або іншого договору, що є підставою виставляння векселя, якщо ці позначки не включені в текст самого векселя і не торкаються безумовності вексельного зобов'язання. Проте такі позначки юридично нейтральні: вони не змінюють характеру взаємовідносин сторін за векселем, не дають ніяких додаткових прав вексельному кредитору і не обмежують відповідальність вексельного боржника.

Вексельне зобов'язання може утримуватися тільки в тексті векселя, але не поза ним: quod non est in cambio, non in mundo (із латині, чого немає у векселі, то не існує, букв. немає у світі). Саме по собі воно цілком уподібнюється підпису на векселі: підпис на векселі рівнозначний прийняттю вексельного зобов'язання. Звідси й узвичаєна фразеологія: дати підпис, викупити підпис, зробити честь підпису (гонорувати підпис) і т.ін.

а) повернення з підстави (основної угоди - договори закупівлі-продажу дарування, міни, позики і т.д.), по якому виданий або переданий вексель, навіть якщо ця підстава юридично мізерна, внаслідок відсутності грошей, підробки й ін., можливі тільки між особами, безпосередньо пов'язаними цією підставою (процесуальна абстрактність);

б) зобов'язання признається відірваним від основної угоди як текстуально, так і по істоті. Боржник не вправі захищатися проти вимог сумлінного тримача запереченнями, заснованими на дефектах і невиконанні основної угоди, що лежить в основі видача або передачі векселя, за винятком: заперечення боржника проти векселетримача можливі тоді, коли останній, знаючи про пороки векселя, придбав його з метою свідомо завдати шкоди боржнику (матеріальна абстрактність).

Особливість вексельного права також складається в тому, що всі учасники вексельного зобов'язання (і боржники, і кредитори) підпорядковуються особливим, відмінним від загальногромадянських, нормам права. До них ставляться:

Законодавство й України, і всіх інших країн дивиться на вексель як на документ за явною пропозицією, і цією безперечністю пояснюєються переваги векселя в судовому процесі. Воно грунтується на тому, що при розгляді позовів по векселях не повинно прийматися в увагу, по яких основах був виданий або переданий вексель. Тому для кредитора створюється особо вигідне положення: йому не припадає нести тягар доведення, а векселедавець (платник) і наступні надписувачі вправі захищатися проти позивача як свого безпосереднього кредитора. Але обов'язкова за векселем особа не відповідальна в таких випадках (якщо вони будуть доведені в суді): вексель виданий під впливом неправомірного впливу на волю векселедавця (погроза, насильство, обман); у підставі видача векселя лежить незаконна угода (наприклад, дача хабара); вексель вибув із володіння векселетримача окрім його волі (наприклад, украдений, загублений , вирваний силою й ін.).

На основі всього вищевикладеного можна зробити висновок, що векселем є письмове, за встановленою законом формою, одностороннє, абстрактне і безумовне грошове зобов'язання, що передається за спрощеним порядком по передавальному напису і що перебуває під солідарною відповідальністю всіх причетних осіб, яке підлягає платежу законному векселедержателю проти пред'явлення самого векселя під загрозою процесуально суворого і спрощеного стягнення.