1. Предмет фінансової науки

Маючи багато спільних ознак, економічні категорії відрізняються суспіль­ним призначенням. На відміну від грошей, кредиту, зарплати, цін, основною метою фінансових відносин є формування та використання фондів грошових коштів для забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства.

У цілому фінансові відносини є такою формою суспільних відносин, яка ви­никає на основі руху "вартості у її грошовому вираженні, безпосередньо пов'язана з існуванням грошей. Розподіл валового внутрішнього продукту за допомогою фінансових відносин здійснюється виключно у грошовій формі, внаслідок чого формуються та використовуються різноманітні цільові грошові фонди усіма суб'єктами цих відносин. Отже, однією з найважливіших ознак фінансів як об'єктивної економічної категорії є грошовий характер фінансо­вих відносин, а гроші — необхідною умовою існування фінансів.

Виникнення фінансів було можливе на порівняно високій стадії розвитку суспільства, яка характеризується широким застосуванням державою грошей і відносно відокремленим існуванням вартості у її грошовій формі. У фінансах використовується лише властивість грошей — бути вищою формою вартості. На відміну від грошей, де субстанція не уособлена, фінанси як об'єктивна еко­номічна категорія завжди пов'язані з відносинами володіння вартістю різними конкретними суб'єктами. Економічною основою функціонування фінансових відносин є не гроші самі собою, а рух вартості у її грошовій формі. Фінанси ви­конують роль інструменту розподілу, який дає можливість визначити частку кожного суб'єкта у виробленому валовому внутрішньому продукті.

Отже, предмет фінансової науки становить сукупність фінансових відно­син, що виникають на різних етапах розподілу і перерозподілу валового внут­рішнього продукту, різних рівнях економічної системи, між різними суб'єктами відносин та економічною основою яких є рух вартості у її гро­новій формі.

У фінансовій науці розрізняють три характерні риси фінансових відносин:

• фінансові відносини — це розподільні відносини, які виникають у

відтворювальному циклі на стадії розподілу, безпосередньо пов'язані з розподі­лом і перерозподілом валового внутрішнього продукту та за допомогою роз­поділу впливають на всі інші стадії відтворювального циклу (виробництво, обмін, споживання);

• фінансові відносини — це грошові відносини, носієм яких є гроші;

• кінцева мета фінансових відносин — формування і використання централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів усіх суб'єктів для забезпечення відповідного рівня соціально-економічного розвитку суспільства та задоволення економічних інтересів членів суспільства.

Розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту передбачає роз­маїття грошових відносин, зокрема:

• внутрішньогосподарські відносини між окремими підрозділами суб'єктів господарювання;

• міжгосподарські відносини між різними суб'єктами господарювання;

• внутрішньогалузеві відносини між суб'єктами господарювання окремих галузей та галузевими органами управління;

• між суб'єктами господарювання та робітниками і службовцями;

• між суб'єктами господарювання та акціонерами, учасниками, співвласниками та іншими фізичними особами;

• між суб'єктами господарювання і державою;

• між суб'єктами господарювання та фінансово-кредитними установами;

• між суб'єктами господарювання та їхніми об'єднаннями;

• міжгалузеві відносини;

• міжтериторіальні відносини;

• відносини між державою і населенням;

• відносини між державою, галузевими органами управління та органами місцевого самоврядування;

• відносини між державою та іншими державами, міждержавними об'єднаннями, міжнародними організаціями, іноземними юридичними і фі­зичними особами.

Сукупність цих грошових відносин становить зміст фінансів як об'єктивної економічної категорії.

Дослідження предмета фінансової науки базується на підходах та методоло­гічних принципах, які охоплюють весь хід пізнання фінансових явищ, про­цесів, механізмів та структур. Пояснення фактів, процесів фінансової діяль­ності, виявлення сутнісних аспектів фінансових явищ і процесів, розкриття закономірностей і тенденцій у відносинах людини з природою, державою, між людьми у процесі трудової діяльності завжди спиралось на філософські кате­горії і принципи.

Філософія є методологічною основою дослідження фінансових явищ і про­цесів (а також їх глибинного пізнання), виявлення фінансових проблем, особ­ливостей виникнення, тенденцій розвитку, функціонування, їх рушійних сил та загроз.

Як ключовий підхід у розумінні предмета фінансової науки використовуєть­ся антропологічний, згідно з яким визначальними у детермінації соціально-економічної, фінансової діяльності є людина, її потреби та інтереси. В основі аналізу фінансових відносин лежить фундаментальне положення, що основний суб'єкт діяльності, рушійну силу суспільного життя становить особистість. За допомогою філософсько-соціологічної інтерпретації фінансової поведінки індивіда як платника податків, інвестора, власника, працівника, споживача суспільних благ, громадянина обґрунтовуються морально-етичні аспекти, орієнтири, деформації, проблеми та визначаються шляхи їх вирішення.

Антропологічний підхід дослідження предмета фінансової науки забезпе­чує розкриття сутності поняття соціально орієнтованої економіки внаслідок дослідження соціальних змін у суспільстві, специфіки діяльності політичних і управлінських структур, виявлення характеру соціально-політичних пере­творень, соціального, економічного осмислення постановки та реалізації за­вдання духовно-морального оздоровлення суспільства — виробленні, реаліза­ції національної ідеї.

Фінансова наука — система знань про фінансові явища і процеси, з виявле­ними достовірними передумовами виникнення, механізмами та принципами функціонування, доказовими, обґрунтованими положеннями та висновками про їх вплив на людину, господарство, суспільство, цивілізацію, оцінкою здо­бутків, вигод, втрат.

Ускладнення та урізноманітнення фінансових явищ та процесів на різних рів­нях та у сфері людської діяльності зумовили необхідність поглибленого їх ви­вчення. Така соціалізація фінансової науки, потреба у пізнанні глибинного змісту фінансових процесів, що відбуваються у житті індивідів, діяльності орга­нізацій, регіонів, держав, міжнародної спільноти, формування, розподілу та вико­ристання фінансових ресурсів, капіталу, грошових та фінансових потоків спри­чинили концентрацію уваги дослідників на явищах та процесах у суспільстві.

Складність проблем, продиктованих вимогою часу у пізнанні особливостей фінансових відносин у сучасний період стало першопричиною посиленої уваги науковців до дослідження як економічних, так і позаекономічних аспектів фі­нансової політики, фінансового менеджменту, бюджетного менеджменту, по­даткового менеджменту, фіскального адміністрування, корпоративного управ­ління.

Предмет фінансової науки потрапляє у сферу наукових досліджень пред­ставників інших наук та наукових напрямів. Процес інтеграції наук викликав небувалий інтерес до використання математичних методів та економіко-мате-матичного прогнозування і моделювання для дослідження фінансових явищ і процесів. Філософське осмислення фінансів, фінансової політики, управління фінансами, вивчення психологічних, соціологічних, правових аспектів збага­тили світову фінансову науку.

Фінанси віддзеркалюють складну ієрархічну структуру із субординацією, взаємозалежністю категорій і понять, що їх виражають. Обслуговуючи відно­сини власності, систему економічних зв'язків як способу господарювання з ха­рактерними для нього відносинами, методами та формами впливу на вироб­ництво, розподіл, обмін і споживання, фінанси є чинником і результатом економічних процесів як на національному (макро-, мікро-, субмікрорівні), так і на міжнародному рівнях.