5. Розрахунки з використанням пластикових карток
Сьогодні все більшого розвитку набуває така перспективна форма розрахунків, як електронна. Механізм функціонування системи електронних розрахунків заснований на використовуванні пластикових карток і містить операції, що здійснюються за допомогою банкоматів, електронних систем розрахунків населення в торгівельних організаціях, системи банківського обслуговування клієнтів вдома і на робочому місці.
У світі обертається близько 500 млн. різноманітних пластикових карток, що розрізняються за призначенням, функціональними та технічними характеристиками і категоріями споживачів Банківські платіжні картки — лише один з різновидів пластикових карток.
Використання платіжних карток має свої переваги, порівняно з розрахунками готівкою:
мати картку безпечніше, ніж мати готівку. Картка захищена від несанкціонованого використання наявністю ПІН-коду і підпису користувача картки. У випадку викрадення або втрати картки, користувач може її заблокувати, подзвонивши за спеціальним телефоном, який працює цілодобово;
картка дозволяє уникнути клопоту і незручностей, пов'язаних із перетином кордонів і обміном валюти;
картка надає різноманітні додаткові послуги: можливість здійснення регулярних платежів, можливість зручного бронювання готелів, оренди автомобілів і таке інше;
зниження необхідності особистої появи клієнтів у банку для здійснення повсякденних операцій.
Використання платіжних карток також дозволяє:
скоротити кількість готівки в обігу;
збільшення частку безготівкового обороту;
прискорити швидкість розрахунків;
розширити обсяг послуг клієнтами.
Банківська платіжна картка – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу грошей з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування грошей зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання грошей у готівковій формі в касах банків, фінансових установ, пунктах обміну іноземної валюти уповноважених банків та через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Банківська картка – це універсальний платіжний інструмент, який є ключем доступу до управління банківським рахунком.
З її допомогою можна платити за товари і послуги, отримувати готівку. Картка випускається на певний термін, як правило це 1-3 роки. По закінченні терміну дії картки, вона подовжується, тобто видається новий пластик. Заміна картки один раз в декілька років необхідна у зв'язку з фізичним зношенням пластику і магнітної смуги.
Для отримання картки в банку потрібно заповнити заяву і пред'явити документ, що підтверджує особистість.
Банківські платіжні картки можна класифікувати за такими ознаками:
— за способом запису інформації (ембосовані, з магнітною смугою, мікропроцесорні).
Найпростішою формою запису інформації на картку є ембосування — рельєфне нанесення номера картки, строку дії, прізвища та імені власника.
Поява магнітної смуги дозволила випускати картки без ембосування на них інформації. Ці картки можуть бути використані тільки в електронному обладнанні, що дозволяє отримати інформацію з магнітної смуги.
Останнім етапом технологічної еволюції карток стала поява на них мікросхеми. Крім даних про власника картки та номера його рахунку, на картці є інформація про залишок коштів на рахунку. Цей факт дозволяє карткам з мікросхемою (або мікрочіпом) здійснювати більше функцій, ніж карткам з магнітною смугою. Такі картки отримали другу назву — («розумні» картки);
— за схемою розрахунків (кредитна картка, дебетна картка, електронний гаманець).
Дебетні картки – це інструменти виду «рау поw» (плати зараз), які забезпечують доступ до депозитних рахунків.
Списання коштів відбувається шляхом дебетування рахунка відразу після купівлі власником картки товару чи отримання готівки. Якщо коштів на рахунку недостатньо для здійснення операції платежу, то операція не відбувається.
Кредитні картки – продукт класу «рау later» (плати пізніше) дозволяють користуватися кредитом для купівлі товарів і одержання касових позичок.
У кінці кожного місяця банк-емітент робить процедуру білінгу, тобто надсилає власнику картки спеціальну виписку з карткового рахунка з переліком усіх операцій, проведених за цей час, а також сум і строків сплати заборгованості.
У держателя картки є два альтернативних варіанти розрахунків з банком:
сплатити борг без виплати відсотків протягом пільгового періоду — 25-30 днів з дати платежу, вказаного у виписці;
продовжити кредит за межі пільгового періоду з нарахуванням відсотків на суму непогашеної заборгованості.
за класом карток (звичайні і привілейовані). Привілейовані платіжні картки розраховані на громадян з великими доходами і високим кредитним рейтингом, і порівняно із звичайними дають їх власникам право на додаткові послуги та пільги.
за власниками (індивідуальні, корпоративні, сімейні);
за платіжними системами (міжнародні, національні, локальні). Платіжні карти міжнародного використання представ лені такими платіжними організаціями:
VISA International — найбільша платіжна організація. Поєднує більш 21000 банківських закладів. Картки VISA емітуються і приймаються в 300 країнах і територіях. VISA Int. починає свою історію з 1958 році, коли Бенк оф Америка випустив в Каліфорнії першу картку BankAmerican.
MasterCard International і Europay International — одні з найбільших (після VISA) платіжні організації СІЛА і Європи, відповідно, які створили стратегічний альянс для збільшення конкурентоспроможності у боротьбі за ринок проти VISA Int.
MasterCard International почала свою історію у 1966 році, коли була створена Міжбанківська Карткова Асоціація — Interbank Card Association (ІСА) яка пізніше була перейменована у MasterCard International.
American Express Сатрапу — компанія, що представляє фінансові послуги у всьому світі тим, хто подорожує. Компанія була творена в 1850 році, вона займається емісією дорожніх чеків, розрахункових і кредитних карт. Також вона надає послуги фінансового планування, брокерські, іпотечні, страхові і інвестиційні послуги.
Diners Сlub — компанія, що випустила першу в світі розрахункову картку в 1950 році. Вона є однією із домінуючих компаній, що емітують розрахункові картки для людей, що подорожують.
В кількісному відношенні значну долю ринку розподіляють між собою 3 компанії: VISA Int. приблизно 57,2 %, Europay/MasterCard Int. приблизно 26 %, American Express приблизно 13 %, Diners Сlub — 1,5 % та інші.
На території України застосовуються платіжні картки, емітовані членами внутрішньодержавних платіжних систем, та платіжні картки, емітовані членами міжнародних платіжних систем (резидентами та нерезидентами України).
Локальні системи – це платіжні системи, в яких банк-емітент карток є одночасно і банком-еквайєром, але інші банки-емітенти не можуть належати до цієї системи.
Банк-емітент – комерційний банк, що видає платіжні картки та обслуговує картрахунки.
Банк-еквайєр – комерційний банк, який підписує угоду з торговельними підприємствами на обслуговування карток, здійснює первинну обробку трансакцій та бере на себе проведення з торговцями усього спектра операцій з картками, а саме: перерахування на розрахункові рахунки коштів за товари та послуги, сортування і розсилання квитанцій, розповсюдження стоп-листів.
Схема розрахунків із використанням карток у локальній системі має такий вигляд:
— власник картки передає її касиру;
— касир перевіряє зовнішні реквізити картки та здійснює процедуру авторизації —отримання дозволу від банку-емітента на здійснення операції з використанням платіжної картки;
— касир оформляє торговий чек (у трьох примірниках) та повертає картку покупцю разом із товаром і чеком; — другий примірник чека надсилається до банку, а банк перераховує на рахунок магазину суму, що вказана на чеку;
— банк надсилає власнику картки виписку з переліком усіх операцій, сум та строків сплати заборгованості;
— розрахунок власника картки з банком.
У локальній платіжній системі банк може точніше аналізувати та прогнозувати рух коштів по карткових рахунках, що підвищує гнучкість використання наявних вільних коштів населення.
На сьогодні українські банки здійснюють емісію та еквайрінг платіжних карток від свого імені.
Емісія – проведення операцій з відкриття картрахунків і випуску платіжних карток певної платіжної системи.
Еквайрінг – діяльність (банку) есквайра щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток.
Для проведення даних операцій банк повинен стати принциповим або асоційованим членом внутрішньодержавної чи міжнародної платіжної системи та зобов'язаний за 15 днів до початку емісії (еквайрінгу) або розповсюдження платіжних карток повідомити про це Національний банк України за певною формою (додаток).
Емісія платіжних карток і здійснення операцій з їх використанням у межах України проводиться банками, що мають банківську ліцензію Національного банку України.
За допомогою платіжних карток комерційні банки проводять такі операції:
списання і видача грошей з поточного або вкладного рахунку;
одержання кредиту в межах відкритого ліміту;
депонування грошей на рахунку з одночасним одержанням депозитної квитанції;
одержання в будь-який момент виписки про стан рахунка клієнта в банку;
переведення засобів з одного рахунка на інший тощо.
Ефективність роботи банків з пластиковими картками полягає
у тому, що картки дозволяють збільшити об'єми залучених ресурсів, за всі операції з картками (купівля, виплата готівки, конвертування) банк, як правило, отримує комісійні. Крім того клієнт сплачує за отримання самої картки. Під час проведення операцій з пластиковими картками підвищується конкурентний потенціал банку з урахуванням загальносвітової тенденції витіснення з платіжного обігу не лише готівки, але й чеків, зростає авторитет банку як учасника інноваційних процесів. Основна проблема електронної системи розрахунків полягає у створенні надійної системи захисту банківської інформації і рахунків клієнтів від «злому» і незаконного зняття грошей.
- Зміст лекцій
- Тематичний план дисципліни “Банківська справа”
- Характеристика банку і загальні питання його діяльності
- Створення та організація діяльності комерційного банку
- 1. Сутність та основні принципи діяльності комерційного банку
- 2. Види банків, їх операції та функції
- Класифікація банків в україні
- Основні функції комерційних банків
- 3. Порядок реєстрації комерційного банку
- 4. Ліцензування банківської діяльності
- 5. Організаційна структура та управління банком
- Органи управління та контролю банку
- Формування ресурсів комерційного банку
- Загальна характеристика комерційного банку
- Ресурси комерційного банку
- Власний капітал комерційного банку, його структура і формування
- Нормативи мінімального розміру регулятивного капіталу для банків україни
- Порядок формування депозитних ресурсів комерційного банку
- Запозичений капітал банку
- Послуги і операції комерційного банку
- Розрахунково-касові операції банку
- 1. Загальні основи організації безготівкових розрахунків
- 2. Порядок відкриття рахунків у банку
- 3. Форми безготівкових розрахунків та їх характеристика Розрахунки платіжними дорученнями
- Розрахунки за допомогою платіжних вимог-доручень
- Розрахунки чеками
- Розрахунки з використанням акредитивів
- Залік взаємної заборгованості з наступним оформленням її векселями
- Розрахунки по відкритому рахунку (планові платежі)
- Інкасове доручення на безспірне списання коштів з рахунків платників
- 4. Міжбанківські розрахунки
- 5. Розрахунки з використанням пластикових карток
- 6. Касові операції банків
- Операції банку з векселями
- Кредитні операції банку
- Операції банку з цінними паперами
- Банківські інвестиції
- Операції банку в іноземній валюті
- Нетрадиційні банківські операції та послуги
- 1. Руху матеріального продукту:
- 2. Здача майна в оренду
- 3. Сплата орендної плати протягом дії договору
- 1. Купівля майна за проханням клієнта
- 3. Пред’явлення розрахункових документів
- 5. Оплата розрахункових документів
- 6. Оплата розрахункових документів
- 4. Аналіз платоспро-
- Забезпечення фінансової стійкості банку
- 2. Мінімальний розмір статутного капіталу банку () повинен становити:
- 3. Норматив платоспроможності ().
- 4. Норматив достатності капіталу ().
- II група – нормативи ліквідності.
- 10. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру ():
- 16. Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті (вкв) ():
- 17. Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у неконвертованій валюті ():
- 18. Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах ():