6. Касові операції банків

Касове обслуговування клієнтів полягає в тому, що комерційні банки приймають від них готівкові кошти та зарахо­вують їх на відповідні рахунки, видають з кас банку готівкові кошти клієнтам за їх вимогою на відповідні цілі.

Комерційні банки виконують касові операції, додержуючись таких принципів:

• усі суб'єкти господарської діяльності зобов'язані зберігати свої кошти на рахунках у банку;

• суб'єкти господарської діяльності, які мають готівкові кошти, зберігають їх у касі в межах ліміту, встановленого комерційним банком. Ліміт залишку готівки в касі (ліміт каси) — граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня, який встановлюється установою банку. Сума готівки, що перевищує ліміт, повинна бути здана в банк і зарахована на поточний рахунок протягом трьох днів, враховую­чи день отримання;

• витрачання готівки суб'єктами господарювання здійснюється за цільовим призначенням.

Указані обмеження не стосуються розрахунків підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами, малих і середніх підприємств при викорис­танні готівкових коштів, що одержані ними за рахунок кредитної лінії Європейського банку реконструкції та розвитку для фінан­сової підтримки малих і середніх підприємств. Обмеження також не поширюються на добровільні пожертвування, благодійну до­помогу, вилучену органами державної податкової служби готівку, на розрахунки за спожиту електроенергію, а також у разі використання коштів, виданих на відрядження.

Касові операції регламентуються Інструкціями НБУ № 1, № 4, а також Положенням про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Банки здійснюють касові операції з обслуговування клієнтів на основі єдиних правил, що встановлені Національним банком І України. Ці правила визначають порядок прийому, видачі, пакування, зберігання та обліку готівки.

Для прийому та видачі готівки в установах банків організу­ються прибуткові та видаткові каси. Каси банку, що функціо­нують протягом операційного дня банку, називають денними. Комерційні банки України активізують свою діяльність по розра­хунково-касовому обслуговуванню населення і для зручності останнього організують при банку ощадні каси, що обслугову­ють клієнтів протягом робочого дня.

Період, за який банк здійснює касове обслуговування назива­ється операційним днем банку.

Денні прибуткові каси приймають від клієнтів готівкові кошти від підприємств, організацій та від громадян. Основним джере­лом готівкових коштів банку є виручка торговельних, транспорт­них, побутових підприємств, підприємств зв'язку.

Зарахування коштів у касу здійснюється на підставі таких до­кументів: об'ява на внесення готівки, прибутковий касовий ор­дер. В документах, як правило, зазначається характер внесення — торговельна виручка, виручка транспортних підприємств та інше. На прийняту від клієнта суму готівкових коштів банк виписує йому квитанцію. Після прийому грошових коштів від населення установа банку робить відповідний запис у вкладній книжці кліє­нта. Готівкові кошти, що надійшли до каси банку до закінчення операційного дня, в той же день повинні бути оприбутковані ба­нком та зараховані на рахунки клієнтів.

Для розширення можливостей касового обслуговування клієн­тів банки відкривають вечірні каси, що приймають готівкові кошти від клієнтів після закінчення операційного дня. Готівкові кошти, що надійшли до таких кас, зараховуються на рахунки клі­єнтів, як правило, на наступний день. Видаткових операцій вечі­рні каси не проводять.

Банківські установи також надають послуги з інкасації готів­ки — це переміщення її з кас підприємств і установ до кас коме­рційних банків.

В установах банків, що приймають грошові кошти від інкаса­торів у спеціальних сумках, організуються каси перерахування. Готівкові кошти в інкасаторських сумках спочатку надходять до прибуткової каси, де перевіряється цілісність сумок, правиль­ність опломбування та заповнення супроводжуючих документів. Потім сумки передаються до каси обліку. На рахунок клієнта зараховуються кошти, що фактично знаходились в інкасаторських сумках, тому працівники каси перерахування повинні дотримува­тись процедур прийому, відкриття сумок та обліку готівки. Після підрахунку кошти передаються до видаткової каси для подаль­шого їх використання.

Видаткові каси, що працюють протягом операційного дня банку, видають готівку клієнтам з їх рахунків по грошових вида­ткових документах — грошових чеках, видаткових касових орде­рах. У цих документах клієнти, як правило, повинні зазначити, на які цілі вони отримують готівку (заробітна платня, витрати на відрядження та інше).

По заявках клієнтів на основі отриманих від них чеків банки можуть підготуватись до видачі готівкових коштів. Заявка клієн­та — це усне або письмове звернення клієнта до банку з прохан­ням підготувати на певну дату певну суму готівки.

Підготовлена до видачі готівка пакується в мішки. В спеціа­льно відведеному приміщенні клієнти банку відкривають мішки під наглядом працівника банку, який зрізає з них пломби.

Для виконання операцій з касового обслуговування клієнтів банки повинні мати спеціально обладнанні приміщення та схо­вище, необхідні машини, апарат касових працівників, охорону.

Для того, щоб забезпечити нормальне касове обслуговування клієнтів та мати можливість контролювати свої касові готівкові кошти, банки повинні прогнозувати готівковий обіг, що прохо­дить через їх каси, та виконувати повсякденний контроль за цим обігом. Це називається прогнозуванням касових оборотів.

Прогнозний розрахунок касових оборотів банку — це розра­хунок очікуваних сум надходжень і видач готівки через банківські каси.

В прогнозному розрахунку касових оборотів, що складають комерційні банки щоквартально, визначаються джерела та розмір надходжень готівки до кас банку, а також напрямок та розмір ви­дач готівкових коштів з кас банку. Схема прогнозного розрахун­ку наведена нижче.

СХЕМА ПРОГНОЗНОГО РОЗРАХУНКУ КАСОВИХ ОБОРОТІВ БАНКУ

НАДХОДЖЕННЯ

1. Надходження торгової виручки.

2. Надходження виручки від усіх видів транспорту.

3. Надходження квартирної плати і комунальних платежів.

4. Надходження виручки видовищних підприємств.

5. Надходження виручки підприємств побутового обслуговування.

6. Надходження на рахунки колективних сільськогосподарських підприємств.

7. Надходження на рахунки за вкладами громадян.

8. Надходження від підприємств Міністерства зв'язку.

9. Інші надходження (включаючи повернення заробітної плати).

10. Підкріплення оборотної каси з резервних фондів

ВСЬОГО НАДХОДЖЕНЬ БАЛАНС

ВИДАТКИ

1. Видачі на оплату праці.

2. Видачі на закупівлю сільськогосподарських продуктів.

3. Видачі з рахунків сільськогосподарських підприємств.

4. Видачі на виплату пенсій, допомоги і страхових відшкодувань.

5. Видачі з рахунків за вкладами громадян.

6. Видачі підкріплень підприємствами Міністерства зв'язку.

7. Видачі на інші цілі.

8. Продаж готівки комерційними банками.

9. Перерахування з оборотної каси до резервних фондів.

ВСЬОГО ВИДАТКІВ

БАЛАНС

Основні джерела надходження готівки в касу банку — це то­ргова виручка.

Кошти на виплати, пов'язані з оплатою праці та виплатою ди­відендів (доходу), всі підприємства та індивідуальні підприємці мають одержувати виключно з кас банків. При цьому ними пови­нна забезпечуватись систематична і повна сплата податків та обов'язкових платежів до державних цільових фондів. Підприєм­ства, що мають готівкову виручку, зобов'язані здавати її до банку для зарахування на їх рахунки.

Здавання виручки може здійснюватися шляхом:

а) безпосередньої передачі коштів самим клієнтом до кас установ банку, які можуть бути денними і вечірніми;

б) інкасації виручки інкасаторським апаратом НБУ або комерційних банків;

в) здачі готівки на підприємство зв'язку і подальшим переказом її на поточні рахунки підприємств.

Як було зазначено вище, підприємствам дозволяється тримати готівку у своїй касі в межах встановлених лімітів залишку готів­ки. Такі ліміти встановлюються банком усім підприємствам, які мають рахунки в банку і здійснюють операції з готівкою, щоріч­но протягом першого кварталу. Ліміт регламентує залишки го­тівки в касі на кінець робочого дня.

Колективні сільськогосподарські підприємства, колгоспи, се­лянські спілки самостійно визначають розміри готівки, що може постійно знаходитися в їх касах, з відповідним повідомленням банку, що їх обслуговує.

У видатковій частині прогнозного розрахунку касових оборо­тів основне місце займають видачі на заробітну плату. Для про­гнозування видач по цій статті банки використовують інформа­цію клієнтів, що знаходиться в їх касових заявках. До складу фонду споживання входять виплати на оплату праці з фонду, ос­новної заробітної плати та фонду додаткової оплати праці; гро­шові виплати та винагороди; інші виплати. Із загальної суми фо­нду споживання всіх клієнтів банку віднімають: безготівкові перерахування і утримання з заробітної плати; перерахування за­робітної плати через пошту і телеграф; видачі заробітної плати безпосередньо з виручки підприємств та організацій; перераху­вання заробітної плати на рахунки вкладів громадян в банках; на­туральні видачі та пільги, що входять до фонду заробітної плати. До результату додають прогнозний обсяг видач готівки з кас бан­ку на виплату стипендій, а також видачі на інші виплати, що не входять до складу коштів, які спрямовуються на споживання. Кі­нцевий результат — сума готівкових коштів, що буде видана з кас банку, яку включають в прогнозний розрахунок касових обо­ротів по статті «видачі на заробітну плату».

Установи комерційних банків ведуть щоденний облік касових оборотів. Облік ведеться на основі первинних касових документів (об'яв на внесення готівки, чеків, прибуткових та видаткових касових ордерів), в яких наводяться дані про джерела надхо­джень готівкових коштів до каси банку та призначення отрима­них готівкових коштів з кас банку.

Облік касових оборотів ведеться в касових журналах — окремо по статтях надходжень та видатків. На основі касових журналів щодня підбиваються підсумки по окремих статтях і в цілому по надходженням та видатках. Після цього всі дані пере­носяться до відомості обліку касових оборотів. Установи комер­ційних банків на підставі цих відомостей складають щомісячний звіт про касові обороти для їх подання територіальним управлін­ням Національного банку.

Національний банк як емісійний центр використовує дані зві­тності про касові обороти банків для здійснення процесу управ­ління грошовим обігом та регулювання емісійних операцій.

Для реалізації емісійної функції в установах Національного банку організуються резервні фонди грошових знаків. Розмі­щення резервних фондів в ТУ Національного банку забезпечує своєчасне касове обслуговування комерційних банків, дає мож­ливість регулювати склад готівкової маси та її відновлення.

Для забезпечення касового обслуговування комерційних бан­ків в установах Національного банку діють оборотні каси.

Оборотна каса – це каса комерційного банку, в якій зберігаються гроші, що надходять від підприємств і установ.

Залишки коштів в оборотній касі лімітуються. Національний банк встановлює ліміт оборотної каси для територіальних управ­лінь банку. Коли залишок готівки в оборотній касі перевищує встановлений ліміт, установа банку перераховує понадлімітний залишок коштів з оборотної каси до резервного фонду, тобто ви­лучає готівкові кошти з обігу.

Якщо очікується перевищення витоку готівки над її над­ходженням, то комерційний банк може отримати готівку від НБУ. Для цього він подає заявку в НБУ за три дні. Дозвіл на підкріплення операційної каси, який дає регіональне управління НБУ, дійсний чотири дні. Банки отримують готівку за чеком. Сума готівки, отри­мана комерційним банком, списується з його коррахунку.

Касові операції банків трудомісткі і витратні, тому за надання послуг, пов'язаних з касовим обслуговуванням, банки, як прави­ло, стягують плату зі своїх клієнтів згідно з договором на розра­хунково-касове обслуговування клієнтів.

Змістовий модуль 4 – 2 години