12. Облік розрахунків із застосуванням платіжних доручень та платіжних вимог-доручень.

Нормативна база:

1. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. Постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 р.

2. Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах Постанова НБУ N 492 12.11.2003

Платіжне доручення (далі — доручення) — розрахунковий до­кумент, що містить письмове доручення платника банкові, який його обслуговує, про списання з його рахунку зазначеної суми коштів та перерахування її на рахунок одержувача коштів.

Постачальник одержує замовлення на товар або послугу і виписує рахунок-фактуру. При надходженні рахунку-фактури покупець проводить перевірку правильності оформлення доку­мента і з дозволу керівника підприємства виписує платіжне до­ручення у 2-3 примірниках.

Доручення подається клієнтом у банк і оформляється відпо­відно до вимог. Перший примірник виконує функцію меморі­ального документа і поміщується в документи дня банку платника, другий видається платникові з позначкою банку про одержання та виконання доручення.

Банк платника на основі першого примірника платіжного доручення списує з поточного рахунку свого клієнта кошти і перераховує на коррахунок банку постачальника. Якщо поста­чальник і платник обслуговуються в одному банку, проводить­ся списання коштів з поточного рахунку платника і зарахуван­ня їх на поточний рахунок одержувача.

Кошти направляються в банк одержувача через електронну систему платежів у день їх списання.

Кошти, які надійшли на коррахунок банку одержувача, зара­ховуються на поточний рахунок клієнта в день їх надходження.

За підписом працівника банку з поточного рахунку переда­ється виписка про зарахування коштів, до якої додається копія платіжного доручення з позначкою банку платника. Доручення приймаються до виконання банками протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення дору­чення не враховується.

Доручення оформляється за всіма реквізитами, які передба­чені формою бланку, та подається клієнтом до банку, як правило, у двох примірниках. Якщо платник і одержувач коштів обслуговуються в одній установі банку, — у трьох примірниках.

Банки приймають до виконання доручення від платників тільки в межах наявних коштів на їх рахунку. За відсутності або недостатності коштів на рахунку платника платіжні дору­чення приймаються лише тоді, коли між банком і платником укладено додатковий договір.

При надходженні коштів на рахунки здійснюється часткова оплата платіжних доручень, яка оформляється меморіальним ордером за підписом відповідального виконавця, завіреним штам­пом банку. В обліку перерахування коштів за платіжним дорученням у межах одного банку сума прийнятого банком до виконання пла­тіжного доручення списується з дебету рахунку платника і за­раховується в кредит рахунку одержувача. Якщо рахунок одер­жувача відкрито в іншому банку, то операції проводяться в по­рядку міжбанківських розрахунків у день подання платіжного доручення.

Платіжна витога-доручення - це комбінований розрахун­ковий документ, який складається з двох частин:

• вимоги постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг) - вер­хня частина;

• доручення платника обслуговуючому банку перерахувати зі свого рахунку визначену ним суму коштів та перевести її на рахунок одержувача - нижня частина. Вимогу-доручення виписує постачальник, заповнюючи вер­хню частину, і разом з товаротранспортними документами, які передбачені угодою, направляє покупцеві (платнику). Перший примірник оформляється підписами постачальника і печаткою. Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника на договірних умовах. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа і подає до банку, який його обслуговує. Строк дії вимоги-доручення - протягом 20 календарних днів з дати оформлення її одержувачем. Сума, яку плат­ник погоджується сплатити одержувачу і зазначає в нижній частині не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати одержувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення.

Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями є не досить поширеною формою розрахунків. Вона застосовується при роз­рахунках за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги.