logo search
Конспект Фінанси ІПН

3. Порядок здійснення розрахунків векселями.

Платежі за векселем можуть бути забезпечені повністю або частково за допомогою авалю. Це забезпечення дається третьою особою або однією з осіб, що підписали вексель. Аваль робиться на переказному векселі або на додатковому аркуші. Аваль виражається словами «вважати за аваль» та підписується тим хто дає аваль (авалістом). Сплативши переказний вексель, аваліст отримує права, що витікають із переказного векселя, проти того, за кого він дав гарантію, а також проти тих , хто в силу переказного векселя зобов’язаний перед цим останнім.

Вексель може бути переданий іншому векселетримачу шляхом індосаменту. Вексель може бути переданий також на користь платника , або в користь іншої зобов’язаній за векселем особі, а ті , у свою чергу , можуть індосувати вексель.

Індосамент повинен бути написан на переказному векселі або на додатковому аркуші до нього та підписаний індосантом.

Векселетримач має право звернути свій позив проти індосантів, векселедавця та інших осіб (аваліста). Векселетримач повинен повідомити свого індосанта й векселедавця про не акцепт векселя ( про не згоду платника платити за векселем) на протязі 4-х робочих днів, наступних за протестом. Кожний з індосантів повинен повідомити свого індосанта про це. Усі , що видали, акцептували, авалювали та індосували вексель являються солідарними відповідальними. Це означає, що векселетримач має право виставити позив до всіх цих осіб, до кожного з них і до всіх разом, не будучі зобов’язаним дотримуватися при цьому послідовність, у якій вони зобов’язалися. Таке ж право належить кожному ,хто підписав переказний вексель, після того як він його оплатив.

Векселетримач має право вимагати від того, кому висувається позив :

Для отримання платежу за векселем векселетримач повинен своєчасно передати вексель для інкасації до обслуговуючого його банку з надписом про перепоручення на ім’я обслуговуючого його банку на зворотній стороні векселя й своїм підписом. Такий надпис уповноважує банк векселетримача отримати платіж за векселем. Банк векселетримача інкасував документи, доручає банку платника отримати платіж за векселем або своєчасно опротестувати його у випадку несплати векселя.

Під вексельним протестом розуміють офіційно засвідчену вимогу платежу та його неодержання. Існують такі види протесту:

1) протест переказного векселя в неакцепті або не датуванні акцепту. Ціль протесту - створення умов для дострокового задоволення вимог кредитора;

2) протест у несплаті векселя як простого, так і переказного. Юридична ціль протесту - збереження прав зворотних вимог (регресу) до зобов'язаних по векселю осіб - трасанту, індосантів та їх гарантів (авалістів).

При не сплаті в строк пор векселю банк платника зобов’язаний опротестувати вексель та повідомити банк векселетримача про це. Потім вексель повертається в банк векселетримача , який повертає його векселетримачу з опротестованим векселем.

Опротестування векселя здійснюється в нотаріуса наступного дня після закінчення строку платежу, але не пізніше 12 годин наступного дня. При опротестуванні векселя надають опис , у якому вказується : найменування векселедавців, , векселі яких опротестовуються, суми платежів, строки платежів цих векселів, причини опротестування, найменування банка, від ім’я якого здійснюється опротестування. Вексель здається нотаріусу (судовому виконавцю) . який видає банку квитанцію встановленої форми. У день прийняття векселя нотаріус пред’являє платнику вимогу оплатити вексель. Якщо платник сплачує вексель , нотаріус повертає його особі, що оплатила вексель із записом на самом векселі про отримання платежу. У випадку відмови платника оплатити вексель або неявки його до нотаріальної контори , державний нотаріус складає акт протесту про несплату та робить відмітку про протест у неплатежі на самому векселі. Цей опротестований вексель повертається нотаріусом векселетримачу ( за опротестування стягується збір). Опротестований вексель банк платника направляє спецзв’язком у банк векселетримача, який передає його векселетримачу.