logo search
Shpora_po_tsb_sam

Охарактеризуйте порядок та основні етапи процедури ліквідації банків в Україні.

Підставою для ліквідації банку є : невиконання ним жодної операції з дня отриманняліцензії протягом1р, якщо банк є критично недокапіталізованим(не дотримується нормативів к-лу). Рішення про відклкання ліцензії і призначення ліквідатора приймає правління НБУ. Ліквідаторами можуть бути фіз (напр службовці НБУ) чи юр (аудиторська фірма, не менше 3 працівників і мають відповідний сертифікат). Робота ліквідатора і залучених до ліквідації осіб оплачується за рах б , який ліквідуєьться. Ліквідатор протягом 3-х днів з момента призначення зобов”язаний опублікувати в газеті “урядовий курєр” чи “голос Укр” повідомлення про початок ліквідації б. Коррах б в НБУ закривається, в б відкривається накопичувальний рахунок для забеспечення д-ті ліквідатора. Право органівупавління переходить до ліквідатора.

Повноваження ліквідатора: управляє майном б і забеспечує його збереження, здійснює інвентаризацію активів і архіву б, зд оцінку майна б згідно з чинними з-вом, визначає ліквідаційну масу, проводить роботу щодо повернення деб заборгованості, виявляє кредиторів б і складає їх реєстр, реалізує майно б і задовольняє вимоги кредиторів, складає ліквідаційний баланс. Банк вважається ліквідованим після його вилучення з державного реєстру банків. Рішення про таке вилучення приймає комісія НБУ з питань регул і нагляду. Процедура ліквідації б має бути завершена не пізніше 3-х років з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії

Варінт№2

Порядок припинення діяльності комерційних банків визначений Законами України “Про банки і банківську діяльність”, “Про господарські товариства”, “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та іншими нормативними актами. Ліквідація комерційного банку може відбуватися як добровільно, так і примусово. Добровільна ліквідація здійснюється тільки за рішенням загальних зборів засновників, примусова — у разі порушення банками банківського законодавства, здійснення ризикових операцій, що спричинило значну втрату активів або доходів, а також у разі настання ознак неплатоспроможності банку. В цих випадках НБУ має право відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку.

Ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Право звернення до суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним та його ліквідацію мають:

1) кредитори банку;

2) Національний банк України.

Потім призначаеться ліквідатор, роцедура ліквідації банку повинна бути завершена не пізніше трьох років з дня відкликання банківської ліцензії.

Ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України" за рахунок банку у строки, передбачені законами України, з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії або власником банку рішення про ліквідацію банку. Ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури. Кредитори мають право надіслати ліквідатору свої заперечення щодо визнаних ним вимог протягом одного місяця з дня отримання повідомлення. Ліквідатор зобов'язаний у двомісячний строк з дня призначення надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом трьох місяців з дня оголошення про початок ліквідаційної процедури. Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Ці цінності переходять у розпорядження Національного банку України для повернення законним власникам.

Майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором у порядку, встановленому законодавством України. Для майна, яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою. Після проведення інвентаризації та оцінки майна банку ліквідатор розпочинає продаж майна на відкритих торгах, якщо Національним банком України не встановлено інший порядок його продажу.

Порядок продажу майна банку, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з Національним банком України та повідомляються через засоби масової інформації.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банку ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Майно банку, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах.

Кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою;

б) вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виникли у випадках, визначених законодавством про гарантування вкладів фізичних осіб;

в) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банку, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

г) витрати, пов'язані з роботою ліквідатора, в тому числі: на оплату державного мита; на публікацію оголошення про ліквідацію банку; на публікацію в органах інформації про порядок продажу майна банку; витрати ліквідатора, пов'язані з утриманням і збереженням активів банку; на проведення аудиту; на оплату праці працівників, залучених для здійснення ліквідації;

д) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян.

2) у другу чергу задовольняються вимоги вкладників - фізичних осіб в частині перевищення суми, передбаченої системою гарантування вкладів фізичних осіб, вимоги, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками