Учасники фондового ринку

Головними учасниками фондового ринку являються :

• емітенти цінних паперів – юридичні і фізичні особи, які від свого імені випускають цінні папери та обов’язуються виконувати зобов’язання що витікають із умов цього випуску. Цінні папери випускаються з метою залучення фінансових інвестицій для розвитку підприємств-емітентів;

• інвестори – фізичні і юридичні особи , які мають вільні кошти і бажають вложити їх у цінні папери з метою отримання доходу (процентів) або з метою зростання ринкової вартості цінних паперів;

• держава , яка шляхом прийняття законодавчих актів та створення відповідних державних органів визначає умови правового регулювання діяльності фондового ринку з метою підтримки його ефективного функціонування та захисту його учасників.

• посередники – юридичні особи, діяльність яких тісно пов’язана з наданням професійних послуг на ринку цінних паперів. До них відносяться : підприємства, що спеціалізуються на здійсненні посередницької діяльності по випуску та розміщенню цінних паперів, виконуючи операції на фондовому ринку за дорученням своїх клієнтів і за свій рахунок: інвестиційні фонди і інвестиційні компанії, банки, фондові біржі та інші;

Серед фінансових посередників на фондовому ринку виділяються торговці цінними паперами, які займаються виключно професійною діяльністю на ринку цінних паперів.

Торговці цінними паперами — це суб'єкти, які вправі здійснювати такі види діяльності по випуску та обігу цінних паперів:

а) діяльність по випуску і розміщенню цінних паперів (андеррайтинг) — визнається діяльність по виконанню торговцем цінними паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента обов'язків по організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом; розміщення (підписка, продаж) цінних паперів.

б) комісійну діяльність по цінних паперах — це купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи;

в) комерційну діяльність по цінних паперах — це купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.

Здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, як виключної діяльності, допускається на основі дозволу, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Торговець цінними паперами не може здійснювати торгівлю:

а) цінними паперами власного випуску;

б) акціями того емітента, у якого він безпосередньо або побічно володіє майном у розмірі більше 5 процентів статутного фонду.

До торговців цінними паперами відносяться : довірчі товариства, інвестиційні фонди і інвестиційні компанії, фондові ринки ( професійною діяльністю на фондовому ринку можуть займатися також банки) тощо.

Довірчі товариства випускають, розміщують цінні папери, купують та продають цінні папери , отримують доходи від розміщення цінних паперів (здійснюють управління цінними паперами) за дорученням клієнтів та за їх рахунок. За це довірчі товариства отримують комісію від клієнта.

Інвестиційні фонди це торгівці цінними паперами виключним видом діяльності яких є спільне інвестування. Вони залучають кошти шляхом випуску інвестиційних сертифікатів, вкладають залучені кошти у проекти, програми інших економічних суб’єктів та отримають доходи від цих інвестицій. На від міну від інвестиційних компаній вони на можуть здійснювати операції щодо випуску та розміщенню цінних паперів (андеррайтингом). Випускаючи власні інвестиційні сертифікати вони звертаються до інших торговців цінними паперами для виконання цих робіт.

Інвестиційні кампанії можуть виконувати усі три види вищевказаних професійних операцій , а також можуть займатися спільним інвестуванням.

Фондова біржа — це акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про цінні папери та фондову біржу", інших актів законодавства України, статуту і правил фондової біржі.

Це юридично оформлений ринок цінних паперів.

Фондову біржу може бути створено не менш як 20 засновниками — торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної й комісійної діяльності по цінних паперах за умови внесення ними до статутного фонду не менш як 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Фондова біржа — організація, яка створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію. Фондова біржа працює за такими принципами:

• перевірка якості й надійності цінних паперів;

• встановлення на основі аукціонної торгівлі єдиного курсу на однакові цінні папери одного емітенту;

• гласність біржових операцій.чя

Фондова біржа виконує такі функції:

• відкриває доступ підприємствам до позикового небанківського капіталу;

• координує розміщення державних цінних паперів;

• забезпечує переміщення фінансового капіталу з однієї сфери діяльності в іншу;

• впорядковує ринкові відносини з приводу обігу фінансових інструментів.

Діяльність фондової біржі припиняється у тому разі, коли число її членів стало менше 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових членів протягом шести місяців. Діяльність фондової біржі припиняється відповідно до законодавства України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств.

Основними учасниками фондових бірж є:

Брокерські компанії — це компанії, що здійснюють цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів.

Дилерські компанії — це компанії, що здійснюють цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам.

Маклери — це особи, які виступають посередниками при укладанні угод на біржі.

Активним учасником ринку цінних паперів в Україні є Національна депозитарна система, яка складається з двох рівнів:

Верхній рівень — це Національний депозитарій України (який функціонує на основі Указу Президента України "Про Загальні засади функціонування національного депозитарію України" № 703/99 від 22 червня 1999 року) і депозитарії, що ведуть розрахунки для зберігачів та здійснюють кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Нижній рівень — це зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів.

Сферою діяльності Національної депозитарної системи є:

• стандартизація обліку цінних паперів згідно з міжнародними стандартами;

• уніфікація документообігу щодо операцій з цінними паперами й нумерація цінних паперів, випущених в Україні, згідно з міжнародними стандартами;

• відповідальне зберігання всіх видів цінних паперів як у документарній, так і в бездокументарній формах;

• реальна поставка та переміщення з рахунку в цінних паперах з одночасною оплатою грошових коштів відповідно до розпоряджень клієнтів;

• акумулювання доходів щодо цінних паперів, взятих на обслуговування системою, та їх розподіл за рахунками;

• регламентація та обслуговування механізмів позики та застави для цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;

• надання послуг щодо виконання обов'язків номінального утримувача іменних цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;

• розробка, впровадження, обслуговування і підтримка комп'ютеризованих систем обслуговування обігу рахунків у цінних паперах і здійснення грошових виплат, пов'язаних із банківськими або іншими системами грошового клірингу на щоденній чи іншій регулярній основі.

Перелік цінних паперів, що обслуговуються Національною депозитарною системою, встановлює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Основними учасниками Національної депозитарної системи є:

Депозитарії цінних паперів — це спеціалізована посередницька організація, яка забезпечує збереження й облік цінних паперів, обслуговує угоди, пов'язані з їх обігом, та у разі потреби — поставку паперових бланків фондових інструментів із своїх сховищ у місця, зазначені їх власниками; або це юридична особа, яка провадить виключно депозитарну діяльність та може здійснювати кліринг й розрахунки за угодами щодо цінних паперів. Фондова біржа чи учасники організаційно оформленого позабіржового ринку можуть бути засновниками депозитарію.

Клієнтами депозитарію є зберігачі, які уклали з ним депозитарний договір, емітенти щодо рахунків власних емісій, відкритих на підставі договорів про обслуговування емісії цінних паперів, а також інші депозитарії, із якими укладено договори про кореспондентські відносини.

Зберігачі цінних паперів — це організації, які мають дозвіл на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітенту з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо тих цінних паперів, що належать йому, так і тих, які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах.

Комерційні банки, які мають дозвіл на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, і торгівці цінними паперами за наявності відповідного дозволу мають право бути зберігачами, проводити за дорученням власника операції з депонованими цінними паперами і здійснювати іншу депозитарну діяльність, пов'язану з обігом цінних паперів, за винятком клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів.

Клірингові депозитарії — це організації, які отримують, звіряють та поновлюють поточну інформацію, готують бухгалтерські та облікові документи, необхідні для виконання угод щодо цінних паперів, визначають взаємні зобов'язання, що передбачає взаємозалік, забезпечують та гарантують розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Взаєморозрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються на підставі розрахункових документів, наданих сторонами відповідно до договорів, що передбачають перехід права власності на цінні папери, або інформації наданої фондовими біржами та організаційно оформленим позабіржовим ринком.

Правила та операційні стандарти клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням із Національним банком України та Міністерством фінансів України.

Реєстратори власників цінних паперів — це організації, які проводять перелік за станом на певну дату власників іменних цінних паперів, належних їм іменних цінних паперів, що є складовою системи реєстру та дає змогу ідентифікувати цих власників, кількість, номінальну вартість та вид належних їм іменних цінних паперів.

Органи державної влади, центри сертифікатних аукціонів і їх правонаступники не можуть вести реєстри і бути засновниками реєстраторів. Частка емітента цінних паперів у статутному фонді реєстратора не може перевищувати десяти відсотків. Емітент може вести власний реєстр самостійно, якщо кількість власників цінних паперів не перевищує кількості, визначеної Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Учасники ринку цінних паперів можуть об'єднуються в саморегульовані організації. Це організації професійних учасників ринку цінних паперів, які створюються згідно з Рішенням Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку України "Щодо затвердження Основних засад розвитку саморегулювання на фондовому ринку України" за № 350 від 22 листопада 2001 року, за принципом — одна саморегульована організація з кожного виду професійної діяльності.

Саморегульована організація повинна об'єднувати не менше ніж 25% кількості професійних учасників ринку цінних паперів, які здійснюють певний вид (види) професійної діяльності, за винятком саморегульованих організацій організаторів торгівлі та установ, що здійснюють розрахунково-клірингову діяльність.