logo
МЕТОДИЧКА ЦБ 1

Тема 4. Вексельний обіг (14 год.)

Лекція 4. Вексельний обіг в Україні (2 год.).

Історичний нарис походження векселя.

Термінологія вексельного обігу.

Загальна характеристика векселя. Ознаки векселя. Реквізити векселя.

Оригінал та копії переказного векселя.

Випуск і обіг простих векселів.

Випуск і обіг переказних векселів.

Вексельні застереження та вказівки.

Аваль векселя. Індосамент векселя. Акцепт переказного векселя.

Банківські операції з векселем.

Казначейський вексель. Податкові векселя. Банківський вексель.

Опорний конспект.

У історичному розрізі традиційно виділяють три етапи становлення вексельного обігу: італійський, французький та германський. Історія векселя у Російскій імперії знає декілька вексельних статутів – 1729, 1832 та 1902 років. Поштовход до уніфікації норм міжнародного вексельного права послугувала Женевська конференція липня 1930 року. СРСР участі у ній не приймав, а тому до 90-х рр. ХХ ст. формально існувало Положення про векселі 1922 року.

Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю) (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).

Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються спеціальним вексельним законодавством.

Вексельні застереження – умови, які допускається чинним законодавством для включення їх у вексельний текс, призначення яких – змінити традиційні (загальні) приписи вексельного права стосовно даного конкретного векселя.

Авалювання векселя - прийняття (за допомогою оформлення авалю за векселем) юридичною чи фізичною особою на себе зобов'язань оплатити вексель повністю чи частково за одну із зобов'язаних оплатити за векселем, сторін. У випадку неоплати зобов'язаною стороною векселя вчасно, або якщо немає можливості одержати в термін платіж за векселем. Аваліст , а це, як правило, банк, є гарантом оплати векселя, що природно додає векселю інший статус. Необхідно підкреслити, що сам по собі аваль векселя в момент його здійснення не є безумовною передачею зобов'язань з оплати векселя на аваліста.

Авалювання виражається словами «Вважати за аваль» чи яким-небудь іншим рівнозначним формулюванням, що оформляється (пишеться) на векселі чи на алонжі (листі паперу, що додається до векселя для додаткових передатних записів).

Індосамент - спеціальний напис на векселі, за яким векселетримач передає всі або лише певні права набувачу векселя. Основними функціями індосаменту є передавальна, гарантійна та легітимаційна.

Індосамент повинен бути безумовним (тобто без обмежувальних умов). Частковий (на частину номіналу векселя) індосамент недійсний. Індосамент буває передавальним, доручним і заставним, кожен з яких, своєю чергою, може бути іменним, бланковим або на пред’явника. Індосамент здійснюється, як правило, на зворотному боці векселя або на додатковому аркуші - алонжі.

По формі індосамент може бути повним (іменним) і бланковим.

Індосамент може (і повинен) бути зроблений при кожній передачі векселя, крім випадків його випуску та погашення. Але при бланковому індосаменті подальші надписи можуть не робитися. Згідно з листом Міністерства фінансів від 26.02.2001 р. №061-307/13-207, векселі за індосаментом передають на підставі довіреності.

Ряд індосаментів, для того щоб вважатися послідовним та безперервним, має розпочинатися з підпису ремітента (першого векселедержателя) чи векселедавця, якщо переказний вексель виставлено його власному наказу. Наступні індосаменти кожного разу повинні підписуватися іменем тієї особи, яка була вказана в попередньому індосаменті. Кожний наступний передавальний напис, як правило здійснюється під попереднім, але безперервність ряду індосаментів може бути встановлена й за датами індосаментів. У будь-якому випадку послідовність ряду індосаментів визначається виключно за зовнішніми формальними ознаками.

Випадки індосації (передача векселя іншій особі за індосаментом) можуть бути оформлені будь-якими договорами, що регулюють обіг цінних паперів (купівля-продаж, міна, дарування тощо), крім того, індосамент може здійснюватися при передачі векселя на погашення грошового боргу за поставлені товари (надані роботи, послуги), відповідно до договорів цивільно-правового характеру.

Векселі з застереженням «не наказу», яке зроблене векселедавцем, можуть бути передані у власність або переуступлені ремітентом іншій особі, новому кредитору, але лише з дотриманням форми і з наслідками загальноцивільного договору про переуступку вимоги (цессії) так, як може бути передане право вимоги за звичайним цивільним зобов'язанням.

Крім того за допомогою цессії передаються векселі після протесту у неплатежі або після закінчення строку, встановленого для здійснення протесту.

Акцепт є письмовим зобов'язанням на векселі платника сплатити його держателю в строк. З того моменту, як акцептант повернув акцептований ним вексель, його зобов'язання за векселем стає бевідзивним (навіть якщо він пізніше й закреслив свій акцепт).

Акцепт здійснюється у вигляді напису на лицьовій стороні векселя. Акцепт повинен бути простим і нічим не обумовленим, але може бути як повним (на всю суму векселя), так і частковим (на частину суми векселя).

У випадку відмови (повної або часткової) в акцепті векселедержатель повинен опротестувати вексель в неакцепті. В цьому випадку у його держателя виникає право оплати в порядку регреса, тобто зворотньої вимоги до попередніх зобов'язаних за векселем осіб.

Протест векселя - це офіційний документ, оформлений відповідно до норм чинного законодавства на спеціальному аркуші, в якому зазначено відповідно невиконане зобов’язання за векселем.

Опротестування векселів здійснюється державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами та оформляється актом протесту. У цьому акті може міститися протест векселя про несплату (відмова векселедавця від сплати за векселем), протест векселя про неакцепте (відмова векселедавця від акцепту) або протест векселя про недатирування акцепту (відмова акцептанта від зазначення дати). При цьому протест векселя про несплату може відбуватися щодо і простого, і переказового векселя, в той час як два інших виду протесту здійснюються тільки щодо переказного векселя. Простого векселя стосується ще один вид протесту: відмова векселедавця простого векселя протягом певного терміну після пред'явлення векселя вказати на ньому дату, з якої починався б відлік строку платежу.

Протести векселя про неакцепте і недатірованіі акцепта здійснюються за місцезнаходженням векселедавця, а протести векселя про несплату - за місцем платежу.

Після здійснення нотаріусом процедури опротестування вексель видається векселедержателю або його довіреній особі. При цьому векселедержатель може відразу знову звернутися до нотаріуса з проханням здійснення виконавчої написи на векселі, на підставі якої органи виконавчої служби порушують проти боржника виконавче провадження.

Операції з векселями, що здійснюються в сучасних умовах комерційними банками, можна класифікувати за наступними групами:

1. Кредитні операції — операції з надання грошових коштів проти врахування векселів та надання кредитів під заставу векселів.

2. Торговельні операції — операції з купівлі та продажу векселів.

3. Гарантійні операції — операції з надання гарантій оплати векселів третіх осіб за певних обставин і в обумовлений строк: ввалювання векселів, видача гарантій на забезпечення оплати векселів.

4. Розрахункові операції — операції з оформлення заборгованості векселями: прийняття до сплати переказних векселів, виданих на банк кредиторами; видача простих векселів кредиторам банку; видача переказних векселів на боржників банку; видача банку простих векселів боржниками банку; вексельні платежі.

5. Комісійні та довірчі операції — операції з інкасування векселів; доміциляція векселів; зберігання векселів; купівля, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів.

6. Врахування векселів — операція з кредитування банком суб'єкта господарювання шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним з дисконтом (зі знижкою) за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя за номінальною вартістю. При цьому сума дисконту утримується наперед і вираховується відповідно із номінальної суми векселя, виходячи з кількості днів, що залишаються до строку платежу за ним з прийняттям до розрахунку дня врахування і дня платежу.

Казначейські векселі випускаються казначейством для мобілізації коштів до бюджету. Ними господарюючі суб’єкти можуть розраховуватися за обов’язковими платежами до бюджету, платежами за акцизними зборами й державним митом. Казначейський вексель є одним із видів державних цінних паперів, які випускаються для покриття видатків державного бюджету.

Податковий вексель — це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені законодавством, яке підтверджене комерційним банком шляхом авалю, яке видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України (пп. 2 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затв. Постановою КМУ від 01.10.1997 № 1104).

Банківський вексель має депозитну форму і цим нагадує сертифікат. Проте, на відміну від останнього, банківський вексель може бути використаний його власником як платіжний засіб за товари і послуги, причому новий власник векселя може передати його третій особі шляхом індосамента. Для придбання банківського векселя покупець перераховує кошти на рахунок банку-продавця, після чого останній виписує бланк векселя на ім’я покупця із зазначенням дати зарахування грошей. Погашення банківського векселя відбувається шляхом його викупу після закінчення строку обертання або ж дострокового викупу векселя. У банківському векселі вказується розмір прибутку у вигляді процента до номіналу, що одержує власник векселя. Це означає, що продається вексель за номіналом, а викуповується банком за ціною продажу.

Завдання для самостійної роботи (12 год.)

  1. Історичні етапи походження векселя за межами України.

  1. Історія вексельного обігу на території України.

  1. Нормативно-правове забезпечення вексельного обігу в Україні.

  1. Функції векселя.

  1. Вексельна правоздатність за чинним законодавством України.

  1. Термінологія вексельного обігу (аваль, авізо, авіста, акцепт, алонж, вексельна давність, вексельна дата, вексельна мітка, вексельні заперечення, вексельні обумовлення, викуп векселя, депонування векселю, дисконт векселя, дисгонорація, доміциляція, дружній вексель, індосамент, індосант, індосат, облік векселя, прима-вексель, протест векселя,рекамбіо (ретратта), трасування, ремітент, секунда-вексель, соло-вексель, термін платіжу за векселем, трасант, трасат, тратта тощо).

  1. Загальна характеристика векселя. Ознаки векселя (безумовність, абстрактність, однобічність, формалізм, грошовий характер, безспірність, безумовність, строковість, обігоздатність).

  1. Реквізити простого та переказного векселів.

  1. Оригінал та копії переказного векселя.

  1. Класифікація векселів (у т.ч. товарні (розрахункові), фінансові, податкові, казначейські, банківські).

  1. Випуск і обіг простих векселів.

  1. Випуск і обіг переказних векселів.

  1. Вексельні застереження («без протесту», «без обороту на мене», «не наказу», «оборот без витрат», «платіж не раніше…», «без відповідальності за акцепт…» та ін.). Вексельні вказівки (дата та місце видачі, дата та місце платежу, валюта, проценти тощо) та правові наслідки їхньої відсутності у тексті векселя.

  1. Аваль векселя.

  1. Індосамент векселя. Види індосаменту (іменний та ордерний, повний та з обумовленнями, жиро, заставний, оборотний та безоборотний). Цесія векселя.

  1. Акцепт переказного векселя.

  1. Протест векселя. Види протесту (у неакцепті, у недатируванні, у неплатежі).

  1. Банківські операції з векселем (врахування, інкасування, доміціляція, платіж тощо).

  1. Казначейський вексель.

  1. Податкові векселя.

  1. Банківський вексель.

Література:

І. Нормативний матеріал.

  1. Конвенція, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі : конвенція ЛН вiд 07.06.1930. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http:// www.rada.kiev.ua. – Назва з екрана.

  2. Конвенція про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів : конвенція ЛН вiд 07.06.1930. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http:// www.rada.kiev.ua. – Назва з екрана.

  3. Конвенція про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі (ETS 051) : конвенція ЛН вiд 07.06.1930 № ETS 051. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http:// www.rada.kiev.ua. – Назва з екрана.

  4. Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах : закон України вiд 15.09.1995 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 32. – Ст. 255. (зокрема, ст.2).

  5. Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі : закон України вiд 06.07.1999 // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 34. – Ст. 290.

  6. Про обіг векселів в Україні : закон України вiд 05.04.2001 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 24. – Ст. 128.

  7. Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України : постанова Кабінету Міністрів України вiд 01.10.1997 № 1104 // Офіційний вісник України. – 1997. - № 41. - С. 26.

  8. Про порядок випуску, обігу і погашення простих векселів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів з метою ремонту : постанова Кабінету Міністрів України вiд 17.11.2004 № 1524 // Офіційний вісник України. – 2004. - № 46. – Ст. 3016.

  9. Про впровадження обігу казначейських векселів : наказ Міністерства фінансів України вiд 09.12.1997 № 269 // Офіційний вісник України. - 1998. - № 2. - С. 198.

  1. Про затвердження Інструкції про застосування Порядку викупу кредиторської і погашення дебіторської заборгованості держави з використанням казначейських векселів : наказ Міністерства фінансів України вiд 16.06.1999 № 151 // Офіційний вісник України. – 1999. - № 34. - С. 151.

  1. Про затвердження Положення про порядок проведення операцій зменшення зовнішніх державних боргових зобов'язань з використанням казначейських векселів : наказ Міністерства фінансів України вiд 16.11.1999 № 279 // Офіційний вісник України. – 1999. - № 49. - С. 112.

  1. Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються підприємствами первинного виноробства до отримання з акцизного складу спирту етилового, який використовується ними для виготовлення виноградних, плодових та інших виноматеріалів і сусла : постанова Кабінету Міністрів України вiд 23.08.2005 № 796 // Офіційний вісник України. – 2005. - № 34. – Ст. 2069.

  1. Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України : постанова правління Національного банку України вiд 16.12.2002 № 508 // Офіційний вісник України. – 2003. - № 10. – Ст. 444.

  1. Про затвердження Порядку справляння податку на додану вартiсть пiд час митного оформлення товарiв, iмпортованих на митну територiю України : наказ Державної митної служби України від 27.09.2006 № 821. // Офіційний вісник України. – 2006. - № 43. – Ст. 2899.

  1. Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків : рішення ДКЦПФР вiд 22.11.2001 № 338 // Офіційний вісник України. – 2002. - № 16. – Ст. 882.

  1. Про затвердження Порядку ведення реєстру виданих векселів : рішення ДКЦПФР вiд 03.07.2003 № 296 // Офіційний вісник України. – 2003. - № 33. – Ст. 1797.

  1. Щодо векселів, які надаються під заставу кредитів Національного банку : лист Національного банку України вiд 12.09.2001 № 14-011/3771-5523. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http:// www.rada.kiev.ua. – Назва з екрана.

  1. Стосовно надання роз'яснень щодо віднесення операцій з векселями, які містять бланковий індосамент : лист Національного банку України вiд 10.12.2007 № 48-012/1449-12830. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http:// www.rada.kiev.ua. – Назва з екрана.

Увага! Законодавство може змінюватись та доповнюватись. Слідкуйте за змінами.

ІІ. Спеціальна література.

  1. Белоконь Ю. Аваль или вексельное поручительство // Юридическая практика. – 2003. - №28. – С. 14-16.

  2. Василенко А. Викуп власного векселя: як вести облік // Все про бухгалтерський облік. – 2003. - № 75 (863). – С. 12.

  3. Василенко А. Закінчення строку позовної давності за векселем: правові наслідки та облік // Все про бухгалтерський облік. – 2006. - № 16. – С. 11-13.

  4. Витвицкая И. Векселя и сертификаты: можно больше и лучше // Экономика и жизнь. – 1994. - № 47. - С.6.

  5. Гуткевич С. О., Вексель у системі цінних паперів: проблеми становлення та розвитку / С.О. Гуткевич, М.Д. Корінько, Навч. посіб. К.: Вид-во Європейського університету, 2006. - 119 с.

  6. Давиденко Т.В. Вексельний обіг в Україні: проблеми становлення та розвитку. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://udau.edu.ua. – Назва з екрана.

  7. Демківський А. Вексельна справа. - К.: Либідь, 2003. – 336 с.

  8. Єфімов О. «Правова природа індосаменту переказного та простого векселя // Право України. – 1999. - №4. – С. 54-59.

  9. Казакова Н.А., Балашова Ю.В. Составление и применение векселя в торговом обороте. - М., 1995. – 201 с.

  1. Каратуев А.Г. Вексель в вопросах и ответах. Учебно-практическое пособие. - М.: РДЛ, 1997. – 188 с.

  1. Корнеева О. Вексель как один из способов преодоления платежного кризиса // Экономика Украины. – 1995. - № 4. - С. 48-52

  1. Кулакова М. Процентний вексель: тонкощі обліку // Все про бухгалтерський облік. – 2006. - № 16. – С. 13.

  1. Лисенков, Ю.М., Ляшко В.П. Вексель в хозяйственном обороте. - К.: Пресс - центр, 1994. – 176 с.

  1. Малюк В. Вексель в Україні. – К.: Асоціація «Український Вексельний Центр», 1977. – 276 с.

  1. Мороз Ю. Вексельна справа. - К.: Наукова думка, 1966. – 176 с.

  1. Низков О. Врахування векселів у банку: порядок оподаткування та бухгалтерський облік // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 104. – С. 15-19.

  1. Новоселова Л. Вексель: проблемы правового регулирования и практического использования // Экономика и жизнь. – 1995. - №17. - С. 8.

  1. Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 // Вісник Верховного суду України. – 2007. - № 8. - С. 2.

  1. Реутова Н. Використання векселів у сфері страхування. Відповідь законодавства // Юридичний журнал. – 2003. - №12. – С. 14-16.

  1. Русин Н.П. Організація обліку вексельних операцій у діяльності комерційних банків. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http:// www.rada.kiev.ua. – Назва з екрана.