Система контролю знань

Підсумковий контроль знань студентів з дисципліни ««Правове регулювання обігу цінних паперів в Україні» проводиться у формі іспиту. Іспит проводиться за розкладом, що доводиться до студентів до початку екзаменаційної сесії. Екзамени проводяться комісією у складі: лектор потоку, викладачі, що ведуть заняття. Склад комісії затверджується кафедрою.

Іспит в усній формі проводиться за єдиними білетами, які складаються кафедрою. Кожен білет має свій номер. Білети нумеруються комісією, що приймає іспит.

Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, порядок їх складання визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року.

До іспиту допускаються ті студенти, які відпрацювали всі пропущені заняття та виправили незадовільні оцінки, отримані на семінарських заняттях.

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими.

Екзаменаційне завдання повинно виключно виконуватися студентами самостійно. Тому у разі використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з іспиту й одержує нульову оцінку.

До екзаменаційного білета включаються, як правило, три питання з дисципліни «Правове регулювання обігу цінних паперів в Україні».

Оцінювання знань студента здійснюється за кожне питання у екзаменаційному білеті окремо.

Повна відповідь на питання, яка оцінюється як «відмінно», повинна відповідати таким вимогам:

1) розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми;

2) повний перелік необхідних для розкриття змісту питання термінів та їх змісту;

3) виявлення творчих здібностей у розумінні, викладенні й використанні навчально-програмного матеріалу;

4) здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки й узагальнення;

5) уміння користуватись методами наукового аналізу правових явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення;

6) демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання;

7) використання актуальних фактичних даних, які підтверджують тези відповіді на питання;

8) знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод з обов’язковим на них посиланням під час розкриття питань, які того потребують;

9) знання точних назв та функцій державних та недержавних установ, їх ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні;

10) засвоєння основної та додаткової літератури.

Відповідь на питання оцінюється як «добре», якщо:

1) не розкрито хоча б одного з пунктів, указаних вище (якщо він явно не потрібний для вичерпного розкриття питання);

2) при розкритті змісту питання зроблені незначні помилки під час:

а) використання термінології, змісту правових явищ;

б) посилання на конкретний нормативно-правовий матеріал та спеціальну літературу;

в) формулювання назв державних та недержавних інститутів та завдань, які перед ними ставляться.

Відповідь на питання оцінюється як «задовільно», якщо:

1) не розкрито хоча б одного з пунктів, указаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання);

2) при розкритті змісту питання зроблені значні помилки під час:

а) використання термінології, змісту правових явищ;

б) посилання на конкретний нормативно-правовий матеріал та спеціальну літературу;

в) формулювання назв державних та недержавних інститутів та завдань, які перед ними ставляться.

Відповідь на питання оцінюється як «незадовільно», якщо:

1) не розкрито трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання);

2) одночасно присутні два чи більше типів недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання як «добре»;

3) висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним. Твердження, зазначені у відповіді, не є аргументованими;

4) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає іспит, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді, тому не відповіла на нього по суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді.

До екзаменаційної відомості потоку та до залікової книжки студента заноситься середньоарифметичний результат відповідей на всі питання, що містяться у екзаменаційному білеті.