2. Дистанційний моніторинг діяльності банків.

Попередній контроль базується на перевірці та аналізі звітності, що подають банки до НБУ (документальна ревізія). Мета попереднього контролю — забезпечити перевірку дотримання банками встановлених вимог, розумне (з оптимальним ризиком) ведення ними власних справ. Водночас при його проведенні реалізується заборона або обмеження НБУ щодо деяких видів банківської діяльності, здійснюється відрахування до резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків, запроваджуються штрафні санкції щодо банків, які порушують економічні нормативи, порядок формування обов’язкових резервів тощо.

До вимог попереднього контролю належить:

• установлення контролю з боку НБУ за дотриманням банками установлених обмежень та вимог відповідно до розроблених періодичних форм звітності;

• проведення комплексного аналізу звітності банків та розрахунків їх економічних нормативів;

• створення інформаційної бази з метою використання її даних для прогнозування банківської діяльності та планування поточного контролю.

При попередньому контролі проводиться робота щодо:

• вивчення діяльності банків на основі балансів, довідок і спеціальних форм статистичної звітності;

• внесення пропозицій та проектів постанов НБУ про вжиття санкцій до банків, які систематично порушують чинне законодавство України, не виконують рекомендацій НБУ щодо дотримання встановлених стандартів й норма­тивів, поліпшення фінансового стану, несвоєчасно надають звіти й інформацію, допускають недостовірність статистичної звітності;

• контроль за виконанням територіальними управліннями НБУ та банками постанов Правління НБУ;

• забезпечення методичної та методологічної бази для проведення регіональними управліннями НБУ та департаментами банківського нагляду роботи щодо здійснення нагляду і регулювання діяльності банків;

• разом з іншими управліннями і структурними підрозділами банку вивчення й узагальнення практики застосування в банківській системі чинного законодавства України і нормативних актів НБУ, внесення пропозицій щодо їх удосконалення;

• виявлення банків, у яких порушуються встановлені стандарти і нормативи, мають місце платіжний дефіцит, нестача власних коштів; розроблення у зв’язку з цим системи упереджувальних заходів і методики раннього реагування на діяльність комерційних банків для використання іншими Департаментами банківського нагляду і територіальними управліннями НБУ у практичній роботі;

• створення інформаційного банку даних, аналітичних картотек про діяльність комерційних банків, картотеки «великих кредитів», «інсайдерів», застав, статутних капіталів і розроблення нормативних документів та методик управління ризиками;

• надання консультацій і роз’яснень підрозділам банківського нагляду територіальними управлінь НБУ з питань застосування упереджувальних заходів до кожного конкретного банку, механізму та інструментарію фінансової стабілізації і недопущення операційного дефіциту платіжного балансу;

• розроблення комп’ютеризованого звіту банків і підрозділів банківського нагляду територіальних управлінь НБУ для безвиїзного аналізу діяльності банків та використання в роботі іншими підрозділами банківського нагляду;

• підготовка аналітичних таблиць фінансового стану банків за звітний період, узагальнення результатів аналізу для інформування Правління НБУ, підготовка рекомендацій для прийняття управлінських рішень іншими підрозділами банківського нагляду, структурами банку, керівними особами НБУ;

• підготовка загального аналізу діяльності і тенденцій розвитку банківської системи й кожного банку окремо для інформування Правління НБУ та використання в роботі підрозділів банківського нагляду;

• вивчення й упровадження досвіду центральних банків зарубіжних країн з питань створення національної банківської системи, банківського нагляду, організації економічного аналізу та контролю за дотриманням економічних нормативів діяльності банків.

Для виявлення проблем на ранніх стадіях розраховуються показники, які характеризують фінансову стабільність банку. При цьому оцінка здійснюється за такими критеріями:

1. Оцінка рівня капіталізації:

• адекватність регулятивного капіталу;

• адекватність регулятивного капіталу без нарахованих доходів;

• проблемні активи (за вирахуванням резервів за активними операціями) до регулятивного капіталу;

• нараховані доходи до регулятивного капіталу;

• основні засоби до регулятивного капіталу;

• відповідність запланованих темпів зростання з початку року;

• балансовий капітал;

• загальні активи;

• кредитний портфель.

2. Оцінка рівня ліквідності та платоспроможності:

• питома вага високоліквідних активів до загальних активів;

• відсоток покриття строкових активів строковими пасивами;

• сальдо між розміщеними і залученими коштами на міжбанківському ринку;

• стан платоспроможності.

3. Якість активів:

• частка недохідних активів у загальних активах;

• частка недохідних та малодохідних активів у загальних активах;

• відношення резерву під кредитні операції до кредитного портфеля;

• відношення резерву під операції з цінними паперами до загального портфеля цінних паперів;

• частка проблемних активів у загальних активах;

• частка проблемних кредитів у кредитному портфелі;

• частка негативно класифікованих кредитів у кредитному портфелі;

• відношення гарантій до кредитного портфеля.

4. Стабільність та якість ресурсної бази:

• частка зобов’язань у пасивах;

• частка залучених коштів до запитання в зобов’язаннях.

5. Стабільність ресурсної бази: