logo
Банківська справа – Тиркало Р

9.3. Ломбардний та іпотечний кредит

Під ломбардом розуміють заставу (заклад) майна, що легко реалізується, або певних фінансових (грошових) вимог. Така застава складає економічно-правову основу ломбардного кредиту.

Ломбардний кредит – це короткотерміновий кредит, фіксований за розміром, який забезпечується рухомим майном або фінансовими правами. При наданні ломбардного кредиту застава оцінюється не за повною вартістю заставленого майна на день укладення кредитної угоди, а враховує залежно від виду рухомого майна тільки частину його вартості. Це спричинено ризиками, які виникають при реалізації застави.

Основними видами ломбардного кредиту є:

- ломбардний кредит під заставу цінних паперів;

- ломбардний кредит під заставу товарів;

- ломбардний кредит під заставу дорогоцінних металів;

- ломбардний кредит під заставу фінансових вимог.

Ломбардний кредит під заставу цінних паперів – це найбільш важлива форма ломбардного кредиту, оскільки в його основі знаходиться досить проста операція з прийому в заставу та оцінки цінних паперів. Витрати на зберігання такої застави мінімальні. Вартісна оцінка заставленого майна теж не є складною через те, що визначення вартості цінних паперів регулярно здійснюється на фондових біржах. Таким чином, банк визначає заставну вартість цінних паперів дещо нижчою від їх біржової вартості аби захистити себе від можливого небажаного коливання курсу. Як правило, заставна вартість цінних паперів не повинна бути нижчою 50% їх ринкової вартості, а за державними цінними паперами – 75-80%.

При ломбардному кредитуванні під заставу товарів в якості застави виступають певні товари з відносно стійкою ціною. Залежно від виду товарів їх заставна ціна коливається в межах 50-70% ринкової ціни.

Товари передані в заставу переходять у власність банку і відвантажуються на його ім’я. Розповсюдженою практикою є прийняття в заставу «товарів в дорозі» (тобто таких, що оплачені і відвантажені покупцеві /одержувачу/), особливо при морських перевезеннях. При цьому в якості закладного документа використовується коносамент – документ, що засвідчує право власності на «товар у дорозі».

Отримавши коносамент у заставу банк стає власником товару. При використанні відвантаженого товару під заставу важливим для банку є належне оформлення страхових документів на вантаж.

При ломбардному кредитуванні під заставу дорогоцінних металів їх заставна вартість оцінюється у 90-95% їх ринкової. ціни. При кредитуванні під заставу фінансових вимог у якості застави виступають депозити, ощадні вклади, вимоги за страховими договорами, пенсійні поліси тощо.

Плата за ломбардний кредит обчислюється із двох складових: процентів за користування позикою та комісійних платежів і зборів, пов’язаних із витратами на оформлення, зберігання та реалізацію застави прийнятої у забезпечення ломбардного кредиту.

Іпотечний кредит за своєю економічною природою дуже подібний до ломбардного кредиту. Іпотечний кредит – це особливий вид кредитних відносин з приводу надання кредитів під заставу виключно нерухомого майна. Кредиторами з іпотеки можуть бути спеціальні іпотечні банки або спеціалізовані іпотечні контори, а також комерційні банки.

Позичальниками іпотечних кредитів можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об’єкти іпотеки або мають поручителів, що згідні надавати під заставу їх власні об’єкти іпотеки на правах позичальника.

Об’єктами іпотеки при наданні кредитів можуть бути: житлові будинки, квартири, виробничі будівлі та споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника і не фігурують як об’єкти застави в інших чинних кредитних договорах.

При іпотечному кредитуванні на об’єкт застави складається закладна, яка в подальшому може виступати об’єктом купівлі-продажу. Іпотечні кредити мають довготерміновий характер.