2.4. Черговість платежів та її сучасний стан

Важливу роль в ефективній організації операцій із поточними рахунками у випадках, коли залишки й надходження коштів недостатні для всіх платежів в повному обсязі, відіграє черговість платежів. Черговість платежів – послідовність списання коштів із поточних та інших рахунків (крім кредитних і рахунків по заліку) при наявності декількох строкових та прострочених платежів і відсутності коштів для їх повного погашення.

До 1988 р. діяла законодавче встановлена (предметна) черговість платежів, що спиралась на економічні їх ознаки. В основу предметної черговості покладена певна шкала пріоритетності здійснення платежів.

Із початком ринкових перетворень встановлений порядок, згідно з яким всі розрахунки, включаючи платежі в бюджет і виплату заробітної плати, виконуються в календарній (хронологічній) черговості надходження розрахункових документів (настання строків платежу). При календарній (хронологічній) черговості претензії задовольняються в тій послідовності, в якій поступають у банк розрахункові документи, незалежно від цілі платежу. Якщо на поточному рахунку платника недостатньо коштів для проведення платежів, то вони здійснюються в подальшому в міру надходження коштів на рахунок. Банк веде картотеку розрахункових документів, які не оплачені в строк.

Постановою Правління НБУ від 18.09.1998 р. № 379 в редакції постанови Правління НБУ від 05.05.1999р. №220 затверджено «Положення про виконання установами банків доручень підприємств та розрахункових документів на безспірне списання (стягнення) коштів». У разі недостатності коштів на основних поточних рахунках підприємств виконання їх доручень щодо перерахування коштів, а також розрахункових документів на безспірне списання (стягнення) коштів установи банків здійснюють у такому порядку:

1. Сплата сум збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та безспірне списання (стягнення) органами Пенсійного фонду України недоїмки за цим збором та коштів за регресними вимогами на підставі визнаних претензій згідно зі статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України і за рішеннями судів за розрахунковими документами, що обліковуються за позабалансовими рахунками № 9803, 9804 (картотека), у розмірі 10-ти відсотків від надходжень на основний поточний рахунок підприємства.

2. Платежі на невідкладні потреби підприємства (включаючи виплату поточної та простроченої заробітної плати і прирівняних до неї платежів).

Підприємства здійснюють розрахунок коштів на невідкладні потреби у розмірі 15-ти відсотків від надходжень на основний поточний рахунок підприємства за попередній місяць (для вугледобувних, гірничорудних, гірничо-хімічних підприємств – у розмірі 25-ти відсотків). Сума коштів на невідкладні потреби для підприємств із сезонним характером виробництва і реалізації продукції та з тривалістю виробничого циклу понад 6 місяців визначається у розмірі 15-ти відсотків від суми, що становить 1/12 фактичного обсягу надходжень на їх поточні рахунки за минулий рік.

Підприємство протягом перших 5-ти робочих днів поточного місяця має подати до установи банку розрахунок суми коштів на невідкладні потреби підприємства, згідно з яким визначається середньоденна сума цих коштів, яка може бути використана ним на невідкладні потреби протягом поточного місяця, виходячи з кількості робочих днів у ньому.

Розрахунок суми коштів на невідкладні потреби подається підприємством до банку тільки при наявності картотеки. Якщо картотека виникла протягом поточного місяця, то розрахунок надається після її виникнення й сума визначається з дня надання розрахунку тільки за робочі дні, що залишилися до кінця поточного місяця.

Відповідальність за правильність розрахунку суми на невідкладні потреби підприємства несе його керівник.

До подання підприємством розрахунку на поточний місяць використання коштів на невідкладні потреби протягом перших 5-ти робочих днів поточного місяця здійснюється щоденно у розмірі середньоденної суми цих коштів згідно з розрахунком за попередній місяць.

Середньоденна сума коштів на невідкладні потреби підприємства (СД) обчислюється за формулою:

СД = С * Р : ДР ,

де С – сума цін товарів та послуг; сума фактичних надходжень коштів на основний поточний рахунок підприємства за попередній місяць або 1/12 від суми фактичного обсягу надходжень за минулий рік для підприємств із сезонним характером виробництва та реалізації продукції та з тривалістю виробничого циклу понад 6 місяців;

Р – розмір коштів на невідкладні потреби підприємства у відсотках;

ДР – кількість робочих днів у попередньому місяці.

Загальна сума коштів (ЗС), що може бути використана підприємством на невідкладні потреби протягом поточного місяця, обчислюється за формулою:

ЗС=СД*ДП.

де ДП – кількість робочих днів у поточному місяці.

Кошти на невідкладні потреби підприємства використовуються за розпорядженням його керівника. Ці кошти можуть бути використані підприємством повністю на початку місяця (при умові своєчасного подання розрахунку та надходження на основний поточний рахунок необхідної суми коштів) або частинами протягом поточного місяця.

3. Виплата простроченої понад 15-ти днів заробітної плати.

4. Сплата реструктуризованої відповідно до Закону України «Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків за станом на 31 березня 1997 р.» податкової заборгованості, термін погашення якої відповідно до статті 3 зазначеного Закону наступив, за розрахунковими документами, що обліковуються у картотеці.

5. Сплата сум податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів, а також розпорядження органів стягнення щодо безспірного списання (стягнення) не внесених у строк податків і зборів (обов’язкових платежів) та сум нарахованих фінансових санкцій, стягнення органами Пенсійного фонду України коштів за регресними вимогами на підставі визнаних претензій згідно зі статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України і за рішеннями судів за розрахунковими документами, що обліковуються у картотеці.

6. Інші платежі за безспірним списанням (стягненням) коштів, що передбачені законами України, за розрахунковими документами, що обліковуються у картотеці.

Платежі за кожною наступною групою здійснюються банками після виконання розрахункових документів за попередніми групами. Розрахункові документи, які обліковуються у картотеці, за платежами, що передбачені пунктом 1, виконуються банком у порядку календарної черговості їх надходження до банку, а за платежами, передбаченими пунктами 4-6, у межах кожної групи – у порядку календарної черговості їх надходження до банку, а в межах одного календарного дня – пропорційно до їх питомої ваги.

В умовах ринкової економіки всі розрахунки повинні здійснюватись за розпорядженням власника рахунка.