§2.6.5 Вексельна форма розрахунків. Розрахункові операції банків з векселями

Порядок використання векселів у господарському обороті України регулюється Законами України «Про цінні папери і фондову біржу», «Про підприємства в Україні», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про банки і банківську діяльність», Положенням про переказний і простий вексель, затвердженим постановою ЦВК і РНК СРСР № 104/1341 від 07.08.1937 р., Правилами виготовлення і використання вексельних бланків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10.09.1992 р. № 528, та іншими законами, законодавчими і нормативними актами.

Здійснення комерційними банками операцій з векселями регулюється «Положенням про операції банків з векселями», що затверджене постановою Правління НБУ від 28 травня 1999 р. № 258.

Вексель – безумовне грошове зобов’язання, за яким одна особа зобов’язана сплатити іншій визначену суму коштів у визначений строк, правовий статус якого регулюється законодавством про вексельний обіг.

Розрізняють вексель простий і переказний.

Простий вексель – вексель, виданий у формі безумовного зобов’язання здійснити платіж.

1. Покупець (векселедавець) вручає вексель продавцю (векселетримачеві).

2. Продавець (векселетримач) відвантажує товар, продукцію, виконує роботи, надає послуги покупцю, замовнику.

3. Продавець пред’являє вексель до оплати.

4. Покупець оплачує вексель.

Переказний вексель (тратта) – вексель, виданий у формі безумовної пропозиції (наказу) здійснити платіж.

1. Векселедавець (трасант) направляє платнику (трасату, тобто особі-боржнику) товар, а також тратту.

2. Платник (трасат) повертає акцептований вексель векселедавцю (трасанту).

3. Векселедавець (трасант) направляє акцептований вексель ремітентові – одержувачу грошей за переказним векселем.

4. Ремітент направляє вексель трасату до оплати.

5. Трасат оплачує і одночасно погашає вексель, роблячи відмітку про оплату на його зворотній стороні.

Платник переказного векселя (трасат) стає боржником по векселю тільки після того, як акцептує вексель. Акцепт – засвідчена підписом трасата або іншої особи (посередника в акцепті) згода оплатити переказний вексель у тому вигляді, в якому він пред’явлений до платежу.

У процесі обігу вексель передається від одного тримача іншому шляхом передатного надпису – індосаменту. Кожний індосант, як і векселедавець, несе відповідальність за акцепт і платіж за векселем. Вексельні зобов’язання платника, векселедавця й індосанта можуть бути додатково гарантовані повністю або в частині вексельної суми за допомогою аваля:

1) напис про забезпечення платежу за векселем;

2) забезпечення платежу за векселем.

Участь банків у безготівкових розрахунках за допомогою векселів пов’язана з комісійними операціями з векселями;

а) інкасування векселів;

б) доміциляція векселів.

Інкасування векселів – здійснення банком за дорученням комітента (законного векселетримача) операцій з векселями та супровідними комерційними документами на підставі одержаних від комітента інструкцій з метою:

1) одержання платежу та/або акцепту за векселями, або

2) передавання векселів і комерційних документів проти платежу та/або акцепту, або

3) передавання векселів і комерційних документів на інших умовах.

Інкасування векселів і супровідних документів здійснюється за двома видами:

1) чисте інкасо – інкасування векселів без супровідних комерційних документів;

2) документарне інкасо – інкасування векселів із супровідними комерційними документами.

Чисте і документарне інкасо векселів банк здійснює на підставі укладеного з векселетримачем договору про інкасування.

За здійснення операцій з інкасування банки можуть утримувати на свою користь комісію, а за іногородніми векселями, крім того, -дамно і порто.

1. Надання документів для розгляду питання про інкасування векселя.

2. Видача розписки про отримання векселя.

3. Повернення векселя для оформлення індосаменту або у випадку прийняття рішення про відмову в інкасуванні.

4. Укладення договору про прийняття векселя на інкасо.

5. Підписання акта про прийом-передачу векселя.

6. Реєстрація векселя в книзі обліку інкасованих векселів.

7. Пред’явлення векселя до платежу.

8. Підписання акта пред’явлення векселя до платежу.

9. Погашення векселя.

10. Перерахування платежу за векселем.

11. Оплата комісійної винагороди.

Іногородній вексель – вексель, який підлягає оплаті в іншому, ніж місце знаходження векселетримача, населеному пункті.

Дамно – особлива комісія за інкасування іногородніх документів, яка включає в себе комісійну плату банку своєму кореспондентові і власні витрати банку на організацію і проведення операції з інкасування іногородніх документів.

Порто – особливий збір на покриття поштових та інших витрат банку на розсипку й одержання платежів за іногородніми документами. Доміциляція векселів – це здійснення банком за дорученням довірителя-платника за векселем операцій з векселями на підставі одержаних від довірителя інструкцій, тобто:

1) приймання векселів до платежу від законного векселетримача;

2) здійснення платежу за векселями;

3) передавання векселів платнику після повної оплати векселя.

1. Надання документів для розгляду питання про доміциляцію векселя.

2. Укладення договору на доміциляцію векселя.

3.Оплата комісійної винагороди.

4.Видача векселя з відміткою про місце платежу.

5. Реєстрація векселя в книзі обліку доміцильованих векселів.

6.Пред’явлення векселя до платежу.

7. Підписання акта пред’явлення векселя до платежу.

8. Оплата вексельної суми (і процентів, якщо вони передбачені) за рахунок векселедавця.

Призначення банку особливим платником у доміцильованому або недоміцильованому векселі може супроводжуватись укладенням із платником за векселем (векселедавцем, акцептантом) договору про оплату банком векселів.

Договір може укладатися на певний термін або на оплату визначеної суми та/або визначених векселів.

За здійснення оплати векселів банк може утримувати з довірителя (платника за векселем) винагороду.

Довіритель зобов’язаний перерахувати в банк на відповідний. рахунок кошти в обсязі, достатньому для оплати векселя. За рахунок цих коштів або за рахунок наданого довірителю кредиту, сума якого попередньо зарахована на відповідний рахунок для оплати векселів, банк як особливий платник, або доміциліат, здійснює платіж за векселем законному векселетримачеві.

Кошти, зараховані на спеціальний банківський рахунок, можуть бути використані для оплати векселів або повернені на вимогу довірителя на його поточний рахунок.