Додаток Термінологічний словник

Акредитив - угода, відповідно до якої банк бере на себе зобов'язання на вимогу клієнта провести оплату документів третій особі (бенефіціару), на користь якої відкритий акредитив, або провести оплату, акцепт трати, що виставлена бенефіціаром.

Активи інституту спільного інвестування - сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформованих за рахунок коштів спільного інвестування.

Активи недержавного пенсійного фонду - сукупність активів в грошових коштах, цінних паперах та інших активів згідно із законодавством, що сформовані за рахунок нагромаджених пенсійних внесків.

Акцепт - згода на оплату або гарантування оплати документів.

Андеррайтинг - розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента.

Ануїтет - періодичні пенсійні виплати, які здійснюються з установленими інтервалами часу до того моменту , поки не настане певна подія, визначена у відповідному договорі.

Банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських раху нків фізичних та юридичних осіб.

Банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства.

Банківські метали - золото, срібло, платина та паладій, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Банківський кредит - будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення суми боргу і сплати процентів за ним.

Банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими небанківськими фінансовими установами у процесі їх діяльності законодавства України і встановлених нормативів з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників.

Банківський переказ - розрахункова операція банку з виконання доручення клієнта щодо забезпечення переведення коштів в інший банк і виплати їх одержувачу переказу.

Банківські послуги - фінансові операції банку, що здійснюються, як правило, на платній основі з метою реалізації інтересів клієнтів банку.

Банк-кореспондент - банк, що на підставі договору та в порядку, встановленому Національним банком України, відкриває в іншому банку кореспондентський рахунок.

Брокерська діяльність на фондовому ринку - здійснення торговцем цінними паперами операцій з купівлі-продажу цінних паперів на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів.

Валютна операція на умовах «тод» - валютна операція за договором, умови якого передбачають поставку валютних цінностей в день укладення договору.

Валютна операція на умовах «том» - валютна операція, що передбачає поставку валютних цінностей на наступний робочий день, що настає за днем укладення угоди.

Валютна операція на умовах «спот» - валютна операція за договором, умови якого передбачають поставку валютних цінностей на другий робочий день, що настає за днем укладення у годи.

Валютна операція на умовах «форвард» - валютна операція, що передбачає поставку валютних цінностей за договором пізніше, ніж на другий робочий день після дня укладення договору.

Валютна позиція банку - співвідношення вимог і зобов'язань банку в іноземній вааюті.

Валютні операції - угоди, що укладаються суб'єктами валютного ринку щодо купівлі-продажу, обміну, залученню та наданню в кредит валютних цінностей та проведення розрахунків за ними.

Валютний арбітраж - комбінація кількох операцій з купівлі - продажу двох чи більшої кількості валют за різними курсами з метою одержання спекулятивного прибутку.

Валютний дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання на купівлю, продаж, обмін іноземної валюти на визначених у цьому документі умовах у майбутньому.

Валютний курс - ціна грошової одиниці однієї країни, яка виражена в грошових одиницях іншої країни або в міжнародних валютних одиницях (спеціальні права запозичення, євро).

Валютний своп - комбінація двох конверсійних операцій з валютами на умовах спот і форвард, що здійснюються одночасно і розраховані на одну і ту ж валюту.

Валютний опціон - різновид термінових валютних контрактів, за яким один із учасників угоди набуває право купівлі або продажу валютних цінностей за визначеним курсом на обумовлену майбутню дату, аінший учасник за винагороду приймає на себе зобов’язання забезпечити реалізацію цього права.

Валютний ринок - розгалужена система стійких економічних та організаційних відносин, функціонування яких забезпечує реалізацію валютних операцій для обслуговування міжнародних платежів, здійснення іноземних інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну та використання іноземних валют.

Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму коштів власнику векселя.

Внутрішньодержавна платіжна система - платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу грошей виключно в межах України.

Вторинний ринок цінних паперів - система економічних відносин, що забезпечує перепродаж розміщених цінних паперів за ринковою ціною.

Гарантія - вид забезпечення виконання зобов'язання, за яким гарант (фінансова установа) гарантує перед кредитором виконання обов'язку боржником.

Генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій - документ Національного банку України, що надається банкам та небанківським фінансовим установам та дозволяє здійснювати валютні операції, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Грошовий (монетарний) ринок - система економічних відносин, що забезпечу є взаємодію попиту і пропозиції на гроші як специфічний товар та їх взаємне врівноваження.

Делькреде - оплата послуг фінансової установи за гарантування платоспроможності покупця, у випадку нестачі у останнього коштів на рахунку для оплати фінансової операції.

Депозит до запитання - грошові кошти (банківські метали), розміщені у фінансовій установі з метою зберігання без зазначення терміну їх вилучення.

Депозит терміновий - грошові кошти (банківські метали), розміщені у фінансовій установі з метою зберігання та примноження на визначений термін часу та під зазначений депозитний відсоток.

Депозитарій цінних паперів - юридична особа, яка провадить виключно депозитарну діяльність та може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами з цінними паперами

Депозитарна діяльність - діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів у паперовій та безпаперовій формах, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Державне регулювання ринку фінансових послуг - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком фінансових послуг та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Державний реєстр фінансових установ - система одержання, накопичення, зберігання, захисту, використання та поширення адміністративних даних про фінансові установи.

Діяльність з торгівлі цінними паперами - здійснення угод, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику-.

Діяльність з управління цінними паперами - діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які наїежать на праві власності довірителю (у становнику управління), в його інтересах або в інтересах визначених ним осіб.

Дилерська діяльність на фондовому ринку - укладення торговцем цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій раху нок з мстою перепродажу третім особам.

Довірчі послуги фінансових установ - здійснення за винагороду управління власністю іншої особи (майном, грошима, цінними паперами, майновими правами) на користь клієнта.

Еквайринг - діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів.

Емітенти - держава, підприємства, установи, організації, що випускають в обіг грошові знаки, цінні папери, платіжно-розрахункові документи.

Заощаджувач - особа, яка частину свого поточного доходу залишає на майбутнє споживання.

Зберігач - комерційний банк або торговець цінними паперами, який має ліцензію на зберігання цінних паперів та обслуговування їх обігу' на раху нках у цінних паперах.

Інвестиції - всі види майнових та інтелекту альних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Інвестиційні банки - спеціалізовані кредитні інститути, що здійснюють фінансування і кредиту вання інвестицій.

Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді.

Інвестори - суб’єкти інвестиційної діяльності, які здійснюють вкладення власних або заіучених коштів в об’єкти інвестування.

Індосамент - передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав за таким цінним папером до іншої особи.

Інкасо - банківська операція, за допомогою якої банк за дорученням клієнта отримує платіж від платника за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги та зарахову є ці кошти на рахунок клієнта.

Інститут спільного інвестування (ІСІ) - корпоративний або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов'язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери, корпоративні права та нерухомість.

Інфраструктура ринку фінансових послуг - система інститу тів, що забезпечують рух фінансових активів та обслуговують процес надання фінансових послуг.

Іпотечні банки - банківські установи, що спеціалізуються на наданні довгострокових позик під заставу нерухомості.

Іпотечний кредит - особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.

Кліринговий депозитарій - депозитарій, який на підставі ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку провадить кліринг щодо операцій з цінними паперами.

Комерційні банки - кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції та надають різноманітні банківські послуги фізичним і юридичним особам.

Кампанія з управління активами - господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Конверсійні валютні операції - угоди щодо купівлі-продажу або обміну іноземної валюти.

Консолідований іпотечний борг - зобов’язання за декількома договорами про іпотечний кредит, об’єднані кредитором.

Консорціумний кредит - кредит, що надається банківським об'єднанням - консорціумом, утвореним для надання великих кредитів.

Кореспондентський рахунок - рахунок для обліку розрахунків, які виконує одна банківська установа за дорученням і на кошти іншої банківської установи на підставі укладеного кореспондентського договору.

Кредит - економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотка.

Кредитна спілка - неприбуткова організація, яка заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднання грошових внесків членів кредитної спілки.

Кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до законодавства має право за рахунок затучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.

Кредитні операції банку - розміщення банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб та громадян.

Лізинг - підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових ресурсів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням за умови сплати лізингоодержу вачем періодичних лізингових платежів.

Лізингова компанія - фінансова установа, створена у формі фінансової компанії, що забезпечує надання лізингових послуг.

Ліквідність фінансової установи - здатність фінансової установи забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань.

Лістинг — сукупність процедур з включення цінних паперів до реєстру організатора торгівлі та здійснення контролю за відповідністю цінних паперів і емітента умовам та вимогам, установленим у правилах організатора торгівлі.

Ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право фінансової установи здійснювати діяльність з надання фінансових послуг протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Ломбард - фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду.

Міжбанківський валютний ринок - сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб’єктами ринку; між суб’єктами ринку- та їх клієнтами, а також між суб'єктами ринку і Національним банком України.

Національний банк України (НБУ) - центральний банк країни, її емісійний центр, який проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, зміцнення грошової одиниці, визначає курс національної грошової одиниці відносно валют інших країн та виконує функції державного регулювання ринку банківських послуг.

Небанківські фінансові установи - фінансові установи, що не є банками, надають одну або декілька фінансових послуг, і в установленому порядку включені до Державного реєстру фінансових установ, що ведеться Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України або Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Недержавний пенсійний фонд - юридична особа, яка має статус неприбуткової організації, фу нкціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам фонду.

Облік (врахування) векселя - продаж векселя фінансовій установі зі знижкою з його номінальної ціни.

Облікова ставка НБУ - виражена у відсотках плата, що береться Націонаїьним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу по них і утримується з номінальної суми векселя.

Організований ринок фінансових послуг - складова ринку фінансових послут, що функціонує за певними правилами, визначеними фінансовими установами та національним законодавством.

Оференти кредитних послуг - учасники кредитних відносин, які мають у своїй власності (чи розпорядженні) вільні кошти і передають їх у тимчасове користу вання іншим суб’єктам на засадах платності.

Оференти фінансових послуг - особи, які займаються наданням фінансових послуг на професійній основі.

Ощадні вклади - вклади населення, що розміщуються у банках з метою їх зберігання і поступового нагромадження.

Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому.

Пайовий інвестиційний фонд - активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються окремо від результатів її господарської діяльності.

Первинний ринок цінних паперів - система економічних відносин, пов’язаних з випуском і розміщенням цінних паперів.

Платіжна вимога-доручення - розрахунковий документ, що містить вимогу одержувача коштів безпосередньо до платника сплатити суму грошей та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми грошей зі свого рахунка на раху нок одержувача.

Позабіржовий ринок цінних паперів - система торговців цінними паперами, що здійснюють операції з допущеними і недопущеними до обороту на фондових біржах цінними паперами.

Позиковий капітал - грошові засоби, що передаються у позику на умовах платності і повернення.

Позиковий процент - плата за користування позиковим капітаном, його ціна.

Позичальники - споживачі кредитних послуг, які мають потребу у додаткових коштах (майні) і одержують їх у тимчасове користування від кредиторів.

Порука - вид забезпечення виконання зобов'язань, за якими поручитель (фінансова установа) поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Професійна діяльність з управління активами - здійснення професійним учасником ринку' за винагороду та на підставі укладеного договору діяльності з управління активами, які належать інвесторам інвестиційних та учасникам пенсійних фондів на праві власності.

Професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність суб’єктів господарювання, для яких ця діяльність є виключною, та банків по перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційному, інформаційному, технічному консультаційному та іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів та їх похідних.

Професійні учасники валютного ринку - Національний банк України, уповноважені банки та уповноважені небанківські фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями.

Професійний адміністратор - фінансова установа, що надає профеійні послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Процентний валютний арбітраж - операція, що поєднує в собі конверсійну і депозитну операції з метою одержання прибутку за рахунок різниці в процентних ставках за різними валютами.

Пряме залучення фінансових активів - цілеспрямована дія фінансової установи щодо отримання фінансових активів від фізичних та/або юридичних осіб.

Рахунки у цінних паперах - рахунки, що ведуться зберігачами для власників цінних паперів та депозитаріями для зберігачів щодо обслуговування операцій з цінними паперами.

Реєстр фінансових операцій - база даних, яка забезпечує зберігання інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу.

Реєстратор - юридична особа- суб’єкт підприємницької діяльності, який одержав ліцензію на ведення реєстрів власників цінних паперів.

Ринок позик - система економічних відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл позикового капіталу на умовах платності, строковості, повернення та цільового характеру його використання.

Ринок фінансових послуг - система економічних відносин, що забезпечує акумулювання та перерозподіл вільного капіталу в економіці країни за допомогою надання та споживання фінансових послуг.

Розміщення цінних паперів - відчуження цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником.

Розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту- на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.

Розрахунково-клірингова діяльність на фондовому ринку - діяльність з визначення взаємних зобов’язань щодо угод з цінними паперами та проведення розрахунків за ними.

Саморегулівна організація - неприбуткове об'єднання фінансових установ, створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринку фінансових послуг, та якому відповідними державними органами делегуються повноваження щодо розроблення та впровадження правил поведінки на ринку фінансових послуг та/або сертифікації фахівців цього ринку.

Споживачі фінансових послуг- фізичні, юридичні особи та державні органи, які звертаються до послуг фінансових посередників з метою реалізації своїх намірів на ринку.

Споживчий кредит - кредит, який надається банками та небан- ківськими кредитними установами фізичним особам - резидентам України на придбання споживчих товарів та послуг.

Страхові операції - сукупність видів діяльності страховика, безпосередньо пов’язаних із здійсненням обов’язкового і добровільного страхування юридичних і фізичних осіб.

Страхові послуги - фінансові операції страховиків, що здійснюються для забезпечення страхового захисту' страху ваіьників або застрахованих осіб.

Страховий ринок - сфера економічних відносин, де об'єктом купівлі- продажу є специфічний товар - страхова послуга.

Страховик - фінансова установа, яка згідно з отриманою ліцензією приймає на себе зобов'язання відшкодувати страхувальнику або особам, яких він назвав, завданий страховим випадком збиток або виплатити страхову суму.

Страхувальник - юридична або дієздатна фізична особа, яка уклала договір страхування, сплатила належні страхові платежі і має право в разі настання страхового випадку отримати відшкодування в межах зареєстрованої відповідальності або страхової суми.

Страхування - вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Торговець цінними паперами - професійний учасник фондового ринку, який здійснює діяльність з торгівлі цінними паперами.

Уповноважений банк - банк, який одержав генераіьну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій.

Уповноважена фінансова установа - фінансова установа, яка одержача генеральну ліцензію (письмовий дозвіл НБУ) на здійснення валютних операцій.

Управитель - фінансова установа, яка здійснює управління майном, отриманим у довірчу власність за договором управління майном.

Установник управління майном - особа, яка передає майно управителю в довірчу власність на підставі договору управління майном.

Учасники (суб'єкти) ринку фінансових послуг- фінансові установи та суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи), які відповідно до законодавства мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг.

Факторинг - купівля банком або спеціалізованою факторинговою компанією грошових вимог постачальника до покупця та їх інкасація за певну винагороду.

Факторингова компанія - фінансова установа, створена у формі фінансової компанії, що забезпечує надання факторингових послуг.

Факторинговий кредит - форма кредиту, що полягає у придбанні банком (фінансовою компанією) грошових вимог постачальника до покупця та їх дострокової інкасації за винагороду.

Фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до законодавства надає одну чи декілька фінансових послуг на професійній основі та яка внесена до Державного реєстру фінансових установ у встановленому порядку.

Фінансові активи - кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та права вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів.

Фінансові компанії - фінансові установи, які надають фінансові послуги, регулювання діяльності яких дійснює держфінпослуг, окрім тих установ, які надають послуги у страховій діяльності, послуги з накопичувального пенсійного забезпечення, а також кредитних спілок і ломбардів.

Фінансові операції - операції з фінансовими активами, які пов'язані з наданням кредитів, гарантій, порук, придбанням цінних паперів, а також лізингові, факторингові операції тощо.

Фінансові посередники - фінансові установи, які через реалізацію фінансових операцій забезпечують акумулювання наявного капіталу у суспільстві та його перерозподіл.

Фінансові послуги - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Фінансово-кредитна установа - юридична особа, яка проводить одну або декілька операцій, що можуть виконуватись банками, за винятком залучення вкладів від населення.

Фондова біржа - організований ринок цінних паперів, що функціонує на основі централізації пропозицій про купівлю-продаж цінних паперів.

Фондовий ринок - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо випуску, розміщення та обігу цінних паперів.

Форвардний валютний контракт - угода між двома банками, що має на меті запобігання ризикам щодо змін у майбутньому курсів валют та процентних ставок за депозитами в іноземній валюті.

Ф’ючерсний валютний контракт - термінова валютна угода, яка визначає зобов'язання сторін щодо ку півлі або продажу певної суми ваіюгних цінностей в обумовлений термін часу за курсом, установленим в момент укладення угоди.

Форфейтинг - вид кредитної послуги, що забезпечує кредитування зовнішньоекономічних операцій у формі купівлі в експортера векселів, що акцептовані імпортером.

Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Навчально-методичне видання

Автор-укладач

Тимошенко Ольга Василівна