Форми акредитива
У практиці міжнародних розрахунків розрізняють такі основні форми акредитива:
відкличний;
безвідкличний;
непідтверджений та підтверджений;
непокритий та покритий.
Відкличний акредитив у будь-який час може бути змінений або анульований банком-емітентом за вказівкою сторони, яка дала наказ на відкриття акредитива навіть без попереднього пові- домлення бенефіціара. Відкличний акредитив не утворює ніякого правового платіжного зобов’язання банку. Тільки тоді, коли банк-емітент або його банк-кореспондент здійснив платіж за документами, відкликання акредитива залишається без юридичної сили. Отже, відкличний акредитив не надає бенефіціару достатньої гарантії. Він ніколи не підтверджується банком-кореспондентом і може використовуватись лише у ділових відносинах між партнерами, які відомі одне одному як такі, що заслуговують на взаємну довіру.
Безвідкличний акредитив дає бенефіціару високий ступінь гарантії того, що його поставки і послуги будуть оплачені, як тільки він виконає умови акредитива. Іншими словами, безвід- кличний акредитив, якщо надані документи й додержані всі його умови, є твердим зобов’язанням платежу банку-емітента. Для змінення та анулювання умов безвідкличного акредитива обов’язково необхідна згода як бенефіціара, так і відповідальних банків. Якщо продавець бажає змінити або анулювати окремі умови акредитива, то він повинен вимагати від покупця видачі відповідного доручення банку-емітентові. Без такого доручення прийняття змін, навіть часткових, не дозволяється.
При безвідкличному непідтвердженому акредитиві банк-кореспондент лише авізує бенефіціару відкриття акредитива. У цьому разі він не бере ніякого власного зобов’язання щодо платежу і, таким чином, не зобов’язаний його проводити по доку- ментах, які надані бенефіціаром, за свій рахунок.
Оскільки бенефіціар може розраховувати виключно на банк-емітент за кордоном, то він погодиться на безвідкличний непідтверджений акредитив лише в тому разі, якщо політичний ризик і ризик переказування коштів незначні. Якщо банк-кореспондент може покладатися на добрі стосунки з банком, що відкрив акредитив, а також стабільну політичну й економічну ситуацію, то він, як правило, здійснює платіж за документами без підтвердження з метою швидкого проведення операції в інтересах клієнта.
При безвідкличному підтвердженому акредитиві банк-кореспондент підтверджує бенефіціару акредитив. Тим самим він зобов’язується здійснити платіж за документами, відповідними акредитиву і поданими в строк. Отже, у цьому разі бенефіціар поряд з зобов’язанням банку, що відкрив акредитив, має юридично рівноцінне і самостійне зобов’язання банку-кореспондента здійснити платіж. Тому ступінь забезпечення платежу для нього істотно збільшується. Оскільки здебільшого такий акредитив підтверджується банком у країні експортера, політичний ризик і ризик переказування коштів виключаються. У разі виникнення суперечностей між контрагентами місцезнаходження підтверджуючого банку вважається місцем судовиробництва, де використовується місцеве право. При непідтвердженому акредитиві визначальним моментом для вибору місця судовиробництва є місцезнаходження банку, що відкрив акредитив.
Непокритими вважаються такі акредитиви, які підтверджуються банками без попередньо зарезервованих ними коштів клієнтів на своїх рахунках для оплати товару (послуги) за акредитивом. Такі акредитиви використовуються тоді, коли банки довіряють один одному та своїм клієнтам, а ризики, пов’язані з переказуванням коштів, мінімальні.
Покритими вважаються акредитиви, при відкритті яких банк-емітент попередньо надає в розпорядження виконуючого банку валютні кошти (покриття), що належать імпортеру, на суму акредитива на термін дії зобов’язань банку-емітента з умовою можливості їх використання для платежів за акредитивом. Покриття може надаватися кількома способами:
кредитуванням на суму акредитива кореспондентського рахунку виконуючого банку в банку-емітенті або іншому банку;
наданням виконуючому банку права списати всю суму акредитива з рахунку банку-емітента, що ведеться в ньому;
відкриттям банком-емітентом страхових депозитів або депозитів покриття у виконуючому банку.
Використання покриття призводить до фактичного замороження коштів імпортера на період від відкриття акредитива до виплати коштів за ним. Але такий акредитив має найвищий ступінь гарантії оплати укладеного контракту. В акредитиві, що відкривається банком, має бути чітко вказано, яким способом (з покриттям чи без нього) він виконується.
- 31. Оцінка валютного ризику
- 32. Поняття валютного ризику та його види
- 33. Спекулятивні операції на волютних ринках
- 34. Операції із опціонами на валюту
- Дата виконання або тривалість опціонного періоду.
- 36. Валютні свопи та практика укладання угоди своп
- Практика укладення угод своп
- 37. Види форвардних контрактів
- 38. Сутність та цілі форвардних контрактів
- 39. Дата валютування та її визначення
- 40. Котирування валют
- Слід запам’ятати: у котируванні сторона bid завжди менша сторони offer.
- 41. Регулювання валютного ринку в Україні
- 42. Види валютних операцій банків, їх ризикованість
- Детальніше механізми виконання окремих видів валютних операцій буде розглянуто в наступних розділах.
- 43. Операції експортного лізингу
- 44. Експортний форфейтинг
- Незадовільний стан банку, що буде здійснювати аваль.
- 45. Експортний факторинг
- 46. Види банківського кредиту та організація кредитування розрахунків за імпорт
- 47. Документране інкасо, його види та форми
- Країна-отримувач не має імпортних обмежень (наприклад, валютний контроль), або вона надала всі необхідні дозволи.
- 48. Акредитивне доручення
- 49. Документарний акредитив
- Форми акредитива
- 50, 51, 52. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів
- Облікову ставку за місцем платежу.
- 53. Банківський переказ
- 54. Платіж на відкритий рахунок
- 55. Авансові платежі
- 59. Поняття і види міжнародних розрахунків.
- 60. Валютно-фінансові та платіжні умови міжнародних контрактів як основа міжнародних розрахункових операцій