Незадовільний стан банку, що буде здійснювати аваль.

Форфейтинг — кредитування експортера через придбання векселів чи інших боргових зобов’язань. Якщо факторинг використовується для кредитування короткострокової заборгованості усередині країни та за кордоном і, як правило, через придбання усіх вимог, то форфейтування є інструментом кредитування окремих експортних вимог, зазвичай середньострокових. Спільні риси між факторингом та форфейтингом полягають у тому, що ці методи використовуються для скорочення заборгованості у балансі в результаті продажу вимог. Позитивні риси форфейтингу:

• не існує ризику процентних поставок

• відсутність політичного ризику

• відсутність витрат на інкасування боргу

• не існує ризику не платежу

• усунення валютних ризиків

• поліпшення ліквідної позиції експортера

Серед недоліків форфейтингу заведено виділяти два: висока вартість операції та складність знайти форфейтера. Вартість форфейтингу складається з:

• прибутку форфейтера;

• вартості наданих грошових коштів;

• покриття від комерційного ризику;

• покриття від політичного ризику;

• покриття від валютного ризику;

• покриття процентного ризику.

Серед причин, через які банки неохоче виступають у ролі форфейтера, можна виділити такі:

• існування у країні імпортера обмежень на здійснення платежів за кордон;

• незадоволеність кредитоспроможністю покупця;