35.Майнове страхування
Майнове страхування - галузь страхової діяльності, в якій об'єктом страхового захисту є майно в
найрізноманітніших його проявах. Його економічне призначення полягає в компенсації шкоди, заподіяної
страхувальнику внаслідок страхового випадку із застрахованим майном. Ідеться як про матеріальні, так і про фінансові збитки. [1]
Раніше майнове страхування поширювалося тільки на об'єкти особистого споживання. У зв'язку з цим все майно громадян розподілялось на дві категорії:
перша категорія — пріоритетне майно, втрата якого зачіпає інтереси не тільки власника-громадянина, а й суспільні інтереси (житло, сільськогосподарські тварини);
друга категорія — майно, втрата якого зачіпає насамперед особисті інтереси громадян.
Втрата громадянами майна, віднесеного до першої категорії, не може не зачіпати інтереси держави. З метою підвищення відповідальності громадян за збереження цього майна і забезпечення страхового захисту держава організовує обов'язкове страхування майна першої категорії, інша ж його частина підлягає добровільному страхуванню.
Закон України «Про страхування» (1996 р.) не включав в перелік обов'язкового страхування майна громадян і називає тільки два різновиди обов'язкового страхування майна: страхування авіаційних суден та обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень в радгоспах та інших державних сільськогосподарських підприємствах.
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» (2001 р.) розширив перелік видів обов'язкового страхування майна. Обов'язковим є страховий захист об'єктів космічної діяльності, майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України «Про угоди про розподіл продукції», майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України «Про нафту і газ» тощо.
Обсяг відповідальності страховика включає виплату страхового відшкодування страхувальникові в разі пошкодження або знищення матеріальних цінностей, а також у разі втрати страхувальником грошових коштів або неотримання ним запланованого доходу (прибутку) внаслідок страхових випадків, обумовлених договором страхування.
покладено дійсну вартість застрахованих об'єктів. У разі страхування майна не на повну вартість збитки при настанні страхової події, як правило, також не відшкодовуються в повному обсязі.
Розмір відшкодування залежить від системи страхового забезпечення, передбаченої конкретним договором страхування. У майновому страхуванні використовують три системи страхового забезпечення: пропорційну, систему першого ризику і граничну (граничного відшкодування).
Пропорційна система передбачає виплату відшкодування в тій самій пропорції щодо реального збитку, в якій страхова сума за договором перебуває відносно дійсної вартості застрахованого майна.
Система першого ризику передбачає повне відшкодування збитків, завданих застрахованому майну, але в межах страхової суми за договором. Тобто якщо при використанні пропорційної системи страховик бере до уваги загальний обсяг збитків і відшкодовує його в певній пропорції, то в разі використання системи першого ризику обсягом збитків, який перевищує страхову суму, страховик просто нехтує. Зазначений обсяг вважається «другим» ризиком (на відміну від «першого», який підлягає відшкодуванню і від якого походить назва цієї системи).
Обидві ці системи використовуються страховиком як засіб заохочення страхувальника укладати договори на повну вартість майна. Вони втрачають сенс, коли страхова сума за договором і дійсна вартість майна збігаються.
У майновому страхуванні діє головне правило - страхова сума не може перевищувати дійсної вартості майна, яке страхувальник бажає застрахувати на момент укладання договору страхування. Послідовність визначення розміру збитку та страхового відшкодування така:
установлення факту страхового випадку;
визначення розміру збитку і страхового відшкодування та складання страхового акта про страховий випадок; здійснення страхової виплати.
Q = T(S/W)
Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані внаслідок:
перебігу процесів, яких не можна уникнути в роботі або таких, що природно випливають з них;
того, що страхувальник не вжив належних заходів для рятування майна, забезпечення його зберігання і запобігання
подальшому пошкодженню чи знищенню;
викрадення майна, якщо факт крадіжки не підтверджено правоохоронними органами.
Майнове страхування об'єднує найрізноманітніші види страхування, що складають дві підгалузі:
страхування майна громадян; страхування майна юридичних осіб.
Виокремлення цих двох підгалузей пов'язане з істотними розбіжностями у практиці проведення страхування майна юридичних і фізичних осіб.
Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані внаслідок:
перебігу процесів, яких не можна уникнути в роботі або таких, що природно випливають з них;
того, що страхувальник не вжив належних заходів для рятування майна, забезпечення його зберігання і запобігання
подальшому пошкодженню чи знищенню;
викрадення майна, якщо факт крадіжки не підтверджено правоохоронними органами.
Майнове страхування об'єднує найрізноманітніші види страхування, що складають дві підгалузі:
страхування майна громадян; страхування майна юридичних осіб.
Виокремлення цих двох підгалузей пов'язане з істотними розбіжностями у практиці проведення страхування майна юридичних і фізичних осіб.
Залежно від виду страхових подій майнове страхування класифікують на такі групи:
страхування майна при пожежі та стихійного лиха (вогневе страхування); страхування сільськогосподарських культур від стихійних явищ; страхування тварин на випадок загибелі в результаті хвороби і нещасних випадків; страхування засобів транспорту від аварій та небезпек; страхування кредитних та фінансових ризиків.
Залежно від ризику, який страхується , розглядають такі типи договорів страхування: страхування від вогню, удару блискавки, вибуху;
комплексне або розширене страхування, яке включає, крім ризиків пожежі та вибуху, додатково такі страхові події: землетрус; зсув; обвал; буря; ураган; повінь; град; злива; осідання ґрунту; затоплення; шторм; цунамі; туман; пошкодження майна водою з водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем; крадіжки зі зломом (пограбування);
від ризиків, що виникають під час ведення експериментальних та дослідницьких робіт.
- 1. Економічна природа страхування.
- 2.Економічний інтерес страховика.
- 3.Економічний інтерес страхувальника
- 4. Функції страхування.
- 5.Страховий випадок.Страхова подія.
- 6.Страховий договір, свідоцтво, внесок.
- 7.Страхова сума, страхове відшкодування.
- 10. Суть та характеристика принципу страхування: франшиза. Її види.
- 11.Суть та характеристика принципів страхування: «суброгація» та «контрибуція»
- 12.Суть та характеристика принципів страхування: співстрахування і перестрахування.
- 13.Суть та характеристика принципу страхування диверсифікація.
- 14. Страховий ризик: суть та значення при укладанні страхових угод
- 15.16.17 Класифікація ризиків
- 18.Чистий і спекулятивний ризик
- 20. Аналіз ризику, його складові.
- 21.22 Контроль та фінансування ризиків
- 23. Управління ризиком
- 24. Форми(методи) антикризової діяльності: компенсація збитків, репресія(подолання), превенція(запобігання)
- 25. Суб’єкти і об’єкти страхування
- 27. Клас. За об’єктами страх.
- 30. Клас. За юридичною ознакою
- 32.Структура страхового ринку
- 33.Страхові агенти
- 34. Страхові брокери
- 35.Майнове страхування
- 36.37.38.Системи відшкодування
- 39. Підгалузі майнового страхування
- 40. Етапи державного регулювання страхової діяльності в Україні
- 41. Типи державного регулювання страхової діяльності
- 44. Структура Закону у. Про страхування. Коротка характеристика його розділів
- 45. Функції та завдання органів нагляду за страховою діяльністю
- 46. Регламентація фінансово-господарської діяльності страховика. Вимоги до страховика згідно чинного законодавства
- 47. Ліцензування страхової діяльності в Україні
- 48. Організаційно-правові форми страхових організацій
- 49. Добровільне страхування майна підприємств: основний і додатковий договір
- 50. Майно що не приймається на умовах добровільного страхування майна підприємств
- 51. Оцінка майнових цінностей (осн. Фондів, тмц, незав. Виробництво, експонатів, виставок)
- 52. Страхове відшкодування, порядок його визначення
- 53. Договір страхування, порядок його укладання та строки чинності
- 54. Обов’язки страхувальника
- 55. Обов’язки страховика
- 56. Ставка і база премії
- 57. Визначення розміру збитку. Прямий і непрямий збиток
- 58. Збитки, що не підлягають відшкодуванню при страхування майна підприємств
- 59. Добровільне страхування домашнього майна громадян: основний і соціальний договір
- 60. Обмеження щодо прийняття домашнього майна на страхування
- 61. Оцінка вартості домашнього майна при страхуванні
- 62. Визначення розмірів збитків при страхуванні домашнього майна громадян
- 63.Субєкти , об’єкти страхування тз
- 64. Ризики страхування тз
- 65.Страховий тариф страхування тз
- 67. Випадки за яких не відшкодовується виплата
- 85. Необхідність, сутність та принципи перестрахування
- 86. Співстрахування і механізм його застосування
- 87. Методи перестрахування та їх характеристика
- 88. Пропорційна форма перестрахування. Види договорів пропорційного перестрахування
- 89. Непропорційна форма перестрахування. Види договорів непропорційного перестрахування
- 90. Доходи страховика. Склад доходів від страхової діяльності
- 91. Витрати страхової компанії. Склад витрат на проведення страхової діяльності.
- 92. Прибуток страховика
- 93. Оподаткування страхових компаній