60.Нормативи інвестування

Банки регулюють інвестиційну діяльність внутрішніми доку­ментами, що затверджуються спостережною радою. Розроблений банком документ про основні напрямки інвестиційної політики повинен охоплювати такі розділи і положення:

1. основні цілі інвестиційної політики (орієнтація на активні або пасивні інвестиції);

2. визначення лімітів інвестиційних операцій в активі балансу;

3. відповідальність керівників і виконавців за якість інвести­ційних операцій;

4. зразковий склад і структура інвестицій;

5. прийнятний рівень якості і терміни погашення цінних паперів;

6. основні вимоги до диверсифікації структури портфеля інвестицій;

7. механізм коригування складу портфеля;

8. механізм страхування;

9. розрахунок потенційних прибутків і збитків;

10. розробка комп'ютерного забезпечення.

Зазначимо, що основні тенденції, яких дотримується банк у межах інвестиційної діяльності, є незмінними протягом тривалого часу (спрямованість на агресивну чи консервативну політику); змінюються лише поточні акценти, наприклад, інвестування в цінні папери того чи іншого підприємства, співпраця з тими чи іншими клієнтами тощо.

Відмінність інвестиційних операцій комерційного банку від кредитних операцій, які мають такий же активний характер, полягає в тому, що ініціатива проведення інвестицій іде від самого банку, а не його клієнта. Тут доречно згадати також про авторитет банку, адже при здійсненні андерайтингових операцій для клієнта особливо важлива довіра до його цінних паперів від потенційних інвесторів, що значно залежить від андерайтера.