logo
infrastruktura_2_chastina_pdf

Тема 6 Розвиток елементів інфраструктури

Ключові слова: сфера послуг, регіональний ринок послуг, регіональний механізм, регулювання ринку послуг.

Проблеми розвитку інфраструктури ринку послуг. Сутність та значення інфраструктури ринку в ринковій економіці. Особливості діяльності суб'єктів інфраструктури сервісної діяльності. Фактори позитивного та негативного впливу на розвиток інфраструктури сфери побутового обслуговування та методика їй оцінювання. Показники оцінювання стану та розвитку інфр аструктури.

Вдосконалення механізму регулювання ринку послуг в умовах реструктуризації регіонального господарства

Реструктуризація економіки регіону передбачає здійснення глибоких якісних та сутнісних змін на різних рівнях економічної системи з метою підвищення ефективності її функціонування, що втілюється у змінах структури створеної вартості та в натуральних обсягах виробленої продукції галузей економіки. У формуванні основних напрямів змін в структурі регіонального господарства важливим є зв'язок матеріального і нематеріального виробництва: в ліберальних ринкових умовах з мінімальним адміністративним впливом розвиток галузей сфери послуг має відбуватися узгоджено з галузями промислового виробництва. Таким чином, зміни в структурі ринку послуг відображатимуть трансформаційні процеси в матеріальному виробництві. Розвиток сфери послуг, яка перебуває у тісному зв’язку з матеріальним виробництвом, втілює функціональні зміни в економіці регіону і відображає потреби промислового виробництва. Головною передумовою таких змін повинно бути створення загальних сприятливих умов для «пристосування» ринку послуг до потреб матеріального виробництва та запитів населення.

Питанням зміни пропорцій матеріального і нематеріального виробництва в процесі структурної трансформації економіки України, зростанню значення сфери послуг в структурі національної економіки присвячено праці М.Т.Долітттнього [Долішній М. І. Регіональна політика на рубежі ХХ-ХХІ століть: нові пріоритети / М. І. Долішній; НАН України; Інститут регіональних досліджень. — К. : Наукова думка, 2006. — 512 с.], Я.В. Остафійчука [Остафійчук Я. В. Регіональні особливості формування ринку послуг в Україні / Я. В. Остафійчук ; наук. ред. З. В. Герасимчук // Економічні науки. Серія «Регіональна економіка»: [зб. наук. праць]. - Луцький держ. техн. ун-т, Луцьк.

Метою наукової статті є обґрунтування концептуальних засад формування регіонального механізму регулювання ринку послуг, визначення його компонентної будови, зокрема найбільш дієвих важелів, що в умовах виходу з фінансово-економічної кризи дозволять спрямувати розвиток ринку послуг регіону в необхідних напрямах.

У роботі використані методи аналізу, синтезу, узагальнення.

ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ВДОСКОНАЛЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПОСЛУГ

Недостатній рівень розвитку сфери послуг часто визначають як суттєвий аспект «невідповідності» галузевої структури вітчизняної економіки умовам інтеграції в європейський простір [Папп В.В. Структурна трансформація економіки України в контексті євроінтеграційних процесів / В. В. Папп // Регіональна економіка. - № 1. - 2008. - С. 23-30., с. 25-26]. Однак наслідування «стандартів» та проектування структурних пропорцій європейських країн на економіку України є неприпустимим. Активізація процесів на ринку послуг не є самоціллю чи критерієм відбору на шляху до інтеграції в світові структури. Скоріше - ефективний сектор послуг є показником рівня розвитку інноваційних процесів у економіці та зокрема промисловому виробництві, результатом чого є побудова соціального середовища для населення та виробничої інфраструктури для підприємств. Досвід нових країн-членів ЄС показує, що неодмінною передумовою розвитку сфери послуг є ефективне промислове виробництво. Так, у Словаччині сектор послуг забезпечує 64,4% ВВП, в той час, як основою економічного росту в країні вважається автомобілебудування [Брусиловська О. І. Економічна трансформація країн Східної Європи в умовах членства в Європейському Союзі / О. І. Брусиловська // Вісник Одеського національного університету. - 2008. - Вип. 3. (Т. 13). - С. 179-181. - (Серія «Соціологія і політичні науки»)., с. 181].

Ринковий механізм в сфері послуг, як і в будь-якому іншому секторі економіки, має демократичний і водночас жорсткий характер. З одного боку - він забезпечує вирішення важливих економічних та соціальних проблем, з іншого - породжує їх, спричиняє відмінності та диспропорції. Тому в умовах поглиблення ринкових процесів важливим питанням регіональної політики визначають зменшення диспропорцій, викликаних дією ринкового механізму, насамперед тих, які позначаються на якості життя населення [Долішній М. І. Регіональна політика на рубежі ХХ-ХХІ століть: нові пріоритети / М. І. Долішній; НАН України; Інститут регіональних досліджень. — К. : Наукова думка, 2006. — 512 с., с.190]. Вплив таких диспропорцій у сфері послуг на соціально-економічні показники з огляду на двоїстість її функціонального призначення (впливу на населення і підприємства інших галузей) є незаперечним.

Аналіз ефективності функціонування ринку послуг Закарпатської області вказує на те, що стратегічні переваги і сприятливі природно-ресурсні умови для розвитку ринку послуг, які склалися в регіоні, не виявляють позитивного впливу на його формування в повному обсязі. Види діяльності, віднесені до нефінансових послуг, розвиваються однобоко та екстенсивно, залучення додаткового трудового ресурсу не сприяє розширеному відтворенню. Малі приватні підприємства, що переважають на ринку послуг і відіграють ключову роль при формуванні конкурентного середовища, не реалізують свого потенціалу сповна, не здійснюють суттєвого внеску в загальні обсяги реалізації послуг в Закарпатській області.

Зазначене вище дає підстави для висновку про необхідність дієвих термінових заходів, спрямованих на вдосконалення регіонального механізму регулювання розвитку ринку послуг. Вирішення виявлених проблем в умовах поглиблення ринкових реформ потребує розробки концептуальних та методичних засад вдосконалення механізму регулювання розвитку регіонального ринку послуг як взаємозв’язаних організаційних елементів та економічних важелів.

У практиці регіонального управління наразі відсутній загальний концептуальний підхід до регулювання відносин на регіональному ринку нефінансових послуг. Об’єктивно це зумовлено видовою різноманітністю послуг, традиційним об’єднанням всіх видів діяльності, безпосередньо не включених у промислове виробництво та сільське господарство, у сферу обслуговування. Тому об’єктивною необхідністю є, насамперед, визначення загальних напрямів регулювання розвитку ринку послуг регіону відповідно до поставлених цілей. Враховуючи диференційованість локальних складових регіонального ринку послуг, важливим вважаємо застосування підходів, що братимуть до уваги місцеві особливості формування інтересів суб’єктів ринку та можливості їх реалізації.

Разом з тим можна визначити загальні проблеми та цілі, на досягнення яких повинні бути спрямовані дії з регулювання ринку послуг в масштабах досліджуваного регіону:

Вихід зі стану, зумовленого світовою фінансовою кризою, що виявився у загальному погіршенні умов господарювання, подальше відновлення та оздоровлення сектору;

Підвищення ролі сфери послуг, зокрема ринкового її сегменту, у забезпеченні економічного зростання, підвищення економічної, екологічної та соціальної ефективності ринкового сегменту сфери послуг;

Оптимізація просторової структури ринку послуг в регіоні, забезпечення збалансованого розвитку в напрямах, адекватних потребам всього населення, незалежно від місця проживання, та матеріального виробництва відповідно до розміщення останнього в межах регіону.

Вплив кризових процесів у економіці позначився на розвитку ринку послуг через загальне погіршення умов господарювання підприємств (подорожчання факторів виробництва, звуження джерел фінансування, послаблення господарських зв’язків з партнерами) та зниження попиту на послуги. Зниження потреб у послугах з боку підприємств матеріального сектору суспільного виробництва відбувається через те, що значна їх частина припинила або призупинила свою діяльність внаслідок погіршення загальноекономічних умов. Разом з тим погіршення матеріального становища населення та зниження його платоспроможності призвели до зниження обсягів реалізації послуг населенню. Разом з тим необхідно відзначити позитивні моменти економічної кризи, зокрема - посилення економічного відбору найбільш ефективних підприємств.

Просторова раціоналізація розвитку регіонального ринку послуг та його локальних складових передбачає, по -перше, збалансування забезпеченості послугами на рівні адміністративно -територіальних утворень, по -друге - активізацію ринкових процесів у сфері послуг в сільській місцевості та зменшення негативних ефектів «урбанізації» сфери послуг на населення та діяльність бізнесу. Зокрема, необхідним є зменшення відтоку трудових ресурсів, підприємницького капіталу та грошових коштів, що супроводжують торгівлю послугами, з села у місто (у випадках, коли немає об’єктивних підстав переміщувати надання послуг в міське середовище).

Спільність визначених цілей (виходу зі стану кризи та просторової раціоналізації) полягає у їх підпорядкованості стратегічній цілі розвитку регіонального ринку послуг - збільшення ефективності впливу всіх галузей сфери послуг на соціально-економічний розвиток регіону. Дієвість регіонального механізму регулювання у досягненні поставлених цілей розвитку ринку послуг залежить від наявності відповідної макроекономічної бази, що визначає умови та формує середовище взаємодії суб’ єктів ринку.

Критичний стан локальних ринків послуг, здебільшого гірських районів регіону, зумовлений, насамперед, бідністю населення, недостатнім платоспроможним попитом на послуги з боку місцевого населення. Тому підвищення соціальних стандартів життя, рівня реальних доходів населення має стати головним чинником рівномірного розвитку сфери послуг на територіях. В умовах фінансово -економічної кризи, що охопила й Україну, існує ризик сповільнення розвитку ринку споживчих послуг, ускладнення впровадження на ринку нових для населення послуг. Зважаючи на високий ступінь впливу морально-психологічних, релігійних та культурних факторів на формування попиту серед населення, головним чином у сільській місцевості, можна говорити про складні умови для виходу на ринок підприємств, що впроваджують інновації на рівні нової послуги. Впровадженню інноваційного сервісного продукту може стати на заваді консервативність поглядів та недовіра з боку населення, що підсилюється скрутним матеріальним становищем.

Зазначимо, що загальне послаблення підприємницької активності внаслідок погіршення умов господарювання негативно відобразиться на сегменті ринку, що є найбільш динамічним та приносить суттєву частку прибутків у країнах, де він найбільш розвинений, - на ділових послугах. Попит на послуги з боку підприємств значною мірою залежить від динаміки діяльності малого бізнесу.

Необхідними умовами, що закладають базу для нормального функціонування та розвитку ринку нефінансових послуг, мають стати відповідне нормативно-правове забезпечення розвитку ринку послуг та забезпечення методологічної бази для проведення співставлення показників розвитку сфери послуг. Оскільки приєднання до системи СОТ та участь України у Генеральній угоді з торгівлі послугами вимагають відповідності та однозначності трактувань положень Угоди у національному законодавстві, то постає необхідність у імплементації в національне законодавство відповідних термінів і норм міжнародного економічного права, що встановлюватимуть порядок і правила дій контрагентів на ринку послуг, їх відповідальність за свої дії, а також визначатимуть функції відповідних контролюючих органів.

Важливою складовою проблеми створення умов для розвитку ринку послуг є вдосконалення дії механізму місцевого самоврядування, тобто залучення громади до активної участі у визначенні пріоритетних напрямів зростання ринку послуг, посилення впливу населення на рішення регіональних органів влади, застосування механізму партнерства для стимулювання розвитку перспективних видів діяльності в сфері послуг.