Висновки

Дослідження прямого іноземного інвестовання в банківську систему України показали, що міжнародні фiнансовi групи є активними гравцями на банківському ринку України. Так, зобов'язання 10 банків, якi їм належать, сотановлять 14,42% всiх активів вiтачизняної банкiвськоi системи, а наданi кредити - 12,93% Сьогодні розмір i потужність міжнародних фінансових груп становлять певну небезпеку для вітчизняного фінансового ринку, й основною причиною цього, як ми вияснили, є недостатні обсяги і капіталiзацiя фінансового ринку, а також нерівномірність розвитку його сегментів.

Ми провели аналіз діяльності іноземних банків, оцінили показники, рентабельності капіталу, адекватності, ліквідності цих банків і зробили висновок, що є значні відмінності у цих показниках в іноземних банках та вітчизняних, особливо суттєво ці відмінності прослідковуються в період макроекономічного спаду, що свідчить про те, що банки з іноземним капіталом були меньш чутливими до банківської кризи внаслідок можливості доступу до зовнішніх фінансових ринків.

Також ми прослідкували досить значне зростання частки іноземного капіталу (від 10% у 2000 році до 42% у 2012 році), що підвищує ризик залежного розвитку. Тому при регулюванні варто звертати більше уваги на банки, через які підвищується рівень концентрації капіталу з однієї країни, проводити моніторинг темпів зростання сукупної частки банківського капіталу під контролем окремих держав, а також їх інтеграційних об’єднань.

Можна зробити прогноз, що за умови подальшого застосування нинішньої політики частка іноземного капіталу буде поступово зростати, оскільки іноземним банкам потрібно шукати нові ринки на заміну вже перенасиченим власним, де вони могли б отримувати прибутки, одночасно збільшуючи свій вплив на глобалізовану світову економіку. Однак приріст іноземного капіталу буде залежним від рівня економічної стабільності та розвитку фондового ринку в країні, що фактично і є на сьогодні стримуючим фактором.

Також результати проведеного дослідження показали необхідність диференційованого підходу до моніторингу та регулювання окремих груп іноземних банків із різними рівнями фінансового ризику та потенціалу впливу на банківську систему замість розгляду іноземного банківського капіталу в цілому. Регулятивні ініціативи, які не враховують різнорідності банків з іноземним капіталом, менш ефективні щодо утримання балансу між економічним суверенітетом банківської системи України та її фінансовою стабільністю. За таких умов важливого значення набуває впровадження міжнародного нагляду за діяльністю транснаціональних банків на консолідованій основі, оскільки дочірні компанії та материнські структури тісно взаємопов’язані.