2.4.3. Організація опціонної торгівлі
Опціонні контракти укладаються як на біржовому, так і на позабіржовому ринку. До 1973 року торгівля опціонами існувала лише на позабіржовому ринку. Учасниками таких угод є здебільшого банки та їхні клієнти — компанії, фірми. Іноді угоди укладаються на міжбанківському ринку, коли менший за розмірами банк купує опціони у великого банку. На позабіржовому ринку опціони використовуються як банківський продукт або послуга, що надається клієнтам. Такі опціонні контракти не стандартизовані і можуть укладатися на будь-яку суму та термін за потребами покупця. Позабіржові опціони звичайно виписує банк своїм клієнтам і точно пристосовує до їхніх потреб. Якщо клієнт вирішить не виконувати опціон, він може продати його лише тому банку, в якому він був придбаний. Тому при поверненні опціону умови диктує банк. Він купить опціон тільки в разі, якщо в нього залишилась внутрішня вартість (тобто для банку має сенс виплатити деяку суму для ліквідації опціону).
Позабіржові опціони низьколіквідні, вторинний ринок доволі вузький. Контракти на позабіржовому міжбанківському ринку укладаються за допомогою брокерів або дилерів, гарантію виконання бере на себе брокерська компанія. З розвитком біржової торгівлі опціонами обсяг позабіржового ринку скоротився.
Біржова торгівля опціонами відкрилася у США в 1973 році на Чикагській Біржі Опціонів. Спочатку це були 16 опціонів на прості акції, що були на той час предметом активних торгів. Операції з опціонами на державні цінні папери стали проводитися з 1982 року. Завдяки високій ліквідності біржових опціонів та їх доступності біржова торгівля приваблива для учасників ринку.
Біржова торгівля опціонами за технікою багато в чому схожа на ф’ючерсну торгівлю. Біржові опціони мають стандартні суми та строки дії угоди, які збігаються з відповідними умовами ф’ючерсних контрактів. Терміни дії більшості біржових опціонів закінчуються в березні, червні, вересні та грудні. Клірингова палата біржі дає гарантію виконання всіх опціонних угод, які торгуються на даній біржі. Біржові опціони, як і ф’ючерси, є високоліквідними фінансовими інструментами.
Для участі в торгах учасник ринку має відкрити рахунок у брокерській фірмі і внести гарантійний внесок. За наказом клієнта брокер купить чи продасть зазначену кількість опціонів будь-якого типу. Після здійснення операції купівлі опціону клієнт займає довгу, а після операції продажу — коротку позицію. Позиції можуть бути закриті укладанням офсетної угоди в будь-який момент часу або виконанням опціону в зазначені терміни. При проведенні операцій з опціонами на біржі клієнт виплачує брокерській фірмі комісійну винагороду. Щоденно клірингова палата провадить взаєморозрахунки за всіма відкритими позиціями учасників біржової торгівлі опціонами. Умови біржової торгівлі опціонами змінюються від біржі до біржі. Опціонні контракти використовуються здебільшого великими банками та фірмами у провідних фінансових центрах торгівлі. Менші за розмірами банки та компанії віддають перевагу дешевшим інструментам хеджування. Опціонна торгівля доступна як для юридичних, так і для фізичних осіб.
- Загальна характеристика фінансових інструментів
- 2.1. Форвардні контракти
- 2.1.1. Сутність та механізм дії форвардних контрактів
- 2.1.2. Переваги та недоліки форвардних контрактів
- 2.2. Фінансові ф’ючерсні контракти
- 2.2.1. Загальні положення
- 2.2.2. Організація біржової торгівлі ф’ючерсними контрактами
- 2.2.3. Аналіз співвідношення касової та ф’ючерсної ціни активу
- 2.2.4. Переваги та недоліки ф’ючерсних контрактів
- 2.3. Порівняння ф’ючерсних і форвардних контрактів
- Порівняння форвардних і ф’ючерсних контрактів
- 2.4.1. Види опціонів та їх характеристика
- 2.4.2. Ціноутворення опціонів
- 2.4.3. Організація опціонної торгівлі
- 2.4.4. Переваги та недоліки опціонів
- 2.5. Своп-контракти
- 2.5.1. Сутність операцій з укладання своп-контрактів
- 2.5.2. Переваги та недоліки своп-контрактів
- 2.6. Особливості бухгалтерського обліку операцій хеджування в банках