2.4.1. Види опціонів та їх характеристика

Опціон — це угода, яка передбачає право, але не зобов’язання власника опціону на купівлю (продаж) активів за фіксованою ціною протягом деякого періоду в майбутньому або на визначену наперед дату.

Опціонні контракти — це похідні цінні папери. Предметом купівлі-продажу таких контрактів можуть бути різноманітні активи: валюта, акції, індекси, цінні папери, кредити, ф’ючерсні контракти і т.ін. У перекладі “опціон” (оption) означає вибір. Саме можливість вибору і є основною характеристикою опціонів.

Опціонна угода укладається між двома учасниками. У контракті зазначається кількість та вид активів, що є предметом купівлі або продажу, дата виконання угоди чи період між двома датами, протягом якого може бути виконана угода, фіксується ціна реалізації активів. Одна сторона купує опціон за винагороду, яка називається опціонною премією, і одержує право вибору. Друга сторона продає або виписує опціон, тобто надає право вибору, за що отримує премію. Для продавця опціон є зобов’язанням виконати умови контракту, якщо покупець вирішить його реалізувати. Продавець опціону бере на себе ризик зміни ціни активу за компенсацію у вигляді опціонної премії. Покупець опціону не повністю звільняється від ризику, але обмежує його рівень розміром премії. Покупець опціону може вийти з угоди трьома шляхами:

• здійснити своє право і пред’явити опціон до виконання;

• продати опціон третій стороні;

• знехтувати правом, наданим опціоном.

Опціон може бути виконаний лише за тією ціною, яка зафіксована при укладанні угоди. Ця ціна називається ціною виконання опціону. Залежно від термінів дії вирізняють два типи опціонів: американський та європейський. Опціон американського типу може бути виконаний у будь-який день протягом зазначеного періоду часу. Для опціону європейського типу фіксується конкретна дата його виконання. Назви опціонів не пов’язані з географічним місцем укладання угоди. У міжнародній практиці більшого поширення набули опціони американського типу, як гнучкіші й зручніші для власників. Залежно від типу операції (купівля чи продаж), право здійснення якої надано в угоді, розрізняють опціон продажу — PUT (пут) і опціон купівлі — CALL (колл). Опціон PUT надає власникові опціону право продати обумовлену в контракті кількість активів у визначені терміни за ціною виконання або відмовитися від продажу. Опціон PUT захищає власника від зниження цін на активи. Опціон CALL надає власникові право купити обумовлену кількість активів у визначені терміни за ціною виконання або відмовитись від купівлі. Опціон CALL захищає власника від підвищення цін на активи. Покупець опціону відкриває довгу позицію (як за PUT, так і за CALL), продавець опціону займає коротку позицію за даною угодою, незалежно від виду опціону. Операції з опціонами можуть проводитись з метою страхування від ризику зміни цін на активи, за якими учасник має відкриту балансову позицію. Такий опціон називається покритим, а позиція — застрахованою. Якщо опціон використовується з метою одержання прибутку від різниці в цінах активів за відсутності балансової позиції, то такий опціон називається непокритим.

Опціони обмежують ризик їх власників розміром опціонної премії, але не обмежують потенційних прибутків. Опціон PUT реалізовуватиметься власником, якщо касова ціна активів стане нижчою за ціну виконання опціону. Різниця між ціною виконання М і касовою ціною У за мінусом опціонної премії Ор, виплаченої в момент придбання опціону, становитиме прибуток власника опціону. Оскільки ціни на актив можуть зростати необмежено, то й прибуток власника потенційно необмежений. У противному разі, якщо касова ціна буде вищою за ціну виконання, власник не скористається правом, наданим опціоном PUT. Розмір його витрат дорівнюватиме розміру опціонної премії, яка не повертається (мал. 2.3). Отже, ризик власника опціону обмежений розміром опціонної премії, яку він втрачає, не скориставшись опціоном.

Мал. 2.3. Результати страхування для власника опціону PUT

Власник опціону CALL реалізує своє право, якщо касова ціна активу У перевищить ціну виконання М (мал. 2.4). Опціон CALL дає право купити актив за нижчими цінами, ніж на спотовому ринку, і одержати прибуток. І в цьому разі опціонна премія — це максимальний розмір втрат, якщо власник не скористається своїм правом.

Для продавця опціону максимальний прибуток вимірюється розміром опціонної премії в разі, якщо власник не використає опціон. Якщо різниця між ціною виконання та касовою ціною перевищить розмір опціонної премії, продавець зазнає збитків.

Мал. 2.4. Результати страхування для власника опціону CALL

Строго кажучи, опціони є інструментами страхування, а не хеджування ризику, але часто такі фінансові інструменти як форварди, ф’ючерси, свопи і опціони розглядаються саме як інструментарій хеджування.

Опціони є зручними і гнучкими фінансовими інструментами страхування від ризиків, але їх вартість досить висока. Опціонна премія в середньому становить 3 – 5 % від суми угоди.