7. Повноваження банків як суб’єктів первинного фінансового моніторингу
Банки зобовязані розробляти, впроваджувати та постійно поновлювати правила внутрішнього фінансового моніторингу [Поняття „моніторинг” англійського походження і в перекладі означає постійний контроль за будь-яким процесом з метою виявлення, чи відповідає бажаному результату, чинним вимогам]. та протягом його здійснення з урахуванням вимог законодавства про запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом [Див.: Закон України від 28.11.2002 р. „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” // Відомості Верховної Ради України – 2003 - № 1 – ст. 2 (з відповідними змінами та доповненнями)].
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог чинного законодавства і нормативно-правових актів Уповноваженого органу встановлює правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення.
З метою реалізації вимог зазначеного закону банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки, вступати в договірні відносини з клієнтами – юридичними чи фізичними особами у разі, якщо виникає сумнів стасовно того, що особа виступає не від власного імені.
Банк зобовязаний ідентифікувати клієнтів, які:
відкривають рахунки в банку;
здійснюють операції, що підлягають моніторингу;
здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку, що перевищує еквівалент 150000 гривень, а також осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.
Посадові особи банків та субєкти підприємницької або іншої господарської діяльності за вчинення фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами, здобутими завідомо злочинним шляхом, за дії, спрямовані на легалізацію (відмивання) таких коштів, а також використання зазначених коштів у підприємницькій діяльності несуть кримінальну відповідальність відповідно до ст. 209 („Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом”) та ст. 209ı („Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”) Кримінального кодексу України. Щодо правового забезпечення зазначеної відповідальності, то Верховна Рада України 6 лютого 2003 р. прийняла Закон „Про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання використанню банків та інших фінансових установ з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”. [Див.: Відомості Верховної Ради України – 2003 - № 14 – ст. 104].
Суб'єкти первинного фінансового моніторингу, їх посадові особи та інші працівники не несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за надання Уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, якщо вони діяли в межах Закону, навіть якщо такими діями заподіяно шкоду юридичним або фізичним особам, та за інші дії, пов'язані з виконанням Закону.
- Робоча лекція
- Список рекомендованої літератури: Основний
- Додатковий
- 1. Правова характеристика сутності і ролі комерційних банків у банківській системі України. Класифікація банків
- 2. Порядок створення комерційних банків, відкриття філій, відділень і представництв
- 3. Правові засади забезпечення фінансової стійкості банківських установ
- 3.1. Поняття та значення обов’язкових економічних нормативів
- 3.2. Поняття та види банківських ризиків
- 3.3. Банківський аудит
- 4. Ліцензування банківської діяльності
- Організаційно-функціональна структура банку та особливості банківського менеджменту
- 6. Правове регулювання банківської таємниці. Порядок її розкриття
- 7. Повноваження банків як суб’єктів первинного фінансового моніторингу
- 8. Заходи впливу, що застосовуються до комерційних банків за порушення ними банківського законодавства
- 9. Порядок призначення тимчасової адміністрації, реорганізації
- Та ліквідації комерційних банків.
- Черговість та порядок задоволення вимог до банку
- У разі його ліквідації
- Черговість та порядок задоволення вимог до банку у разі його ліквідації