logo
соц

Поняття страхування тимчасової втрати працездатності, основні принципи.

Обов’язкове державне страхування тимчасової втрати працездатності передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою з\пл чи доходу, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та у зв’язку з вагітністю та пологами, догляду за малолітньою дитиною, хворою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов’язаних з народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім’ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду СС на випадок втрати працездатності, що формується за рахунок сплати внесків власником та іншими особами.

Відповідно, застрахованою особою є найманий працівник, страхувальником – роботодавець, страховиком – Фонд СС на випадок втрати працездатності. Страховим випадком є подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім’ї на отримання матеріального забезпечення чи соціальних послуг. Страховим ризиком є обставина, що спричинила тимчасову втрату засобів існування, потребу у матеріальному забезпеченні чи наданні соціальних послуг. Право громадян на отримання забезпечення та надання соціальних послуг виникає з настанням страхового випадку в період роботи, включаючи час випробування та день звільнення.

СС на випадок втрати працездатності здійснюється відповідно наступним принципам:

  1. Законодавчого визначення умов і порядку здійснення СС

  2. Обов’язковості та добровільності страхування осіб, визначених законом

  3. Державних гарантій реалізації застрахованими своїх прав

  4. Обов’язковості фінансування Фондом СС витрат, пов’язаних з наданням матеріальної допомоги та соцпослуг

  5. Формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидіювання

  6. Цільового використання коштів СС

  7. Паритетності в управління Фондом представників держави, застрахованих осіб та роботодавців

  8. Відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матзабезпечення та соцпослуги.