§ 3. Організаційна структура і управління комерційним банком

Важливою умовою ефективної роботи створеного комерційного банку є вибір оптимальної організаційної його структури для успіш­ного здійснення функцій управління, максимального задоволення інтересів клієнтів у різноманітних банківських послугах з метою досягнення банком основних стратегічних цілей.

У практиці банківської діяльності існує два підходи побудови організаційної структури банку: функціональна і по видах надання різноманітних банківських послуг. Загалом більшість сучасних банків застосовують змішані організаційні структури, поєднуючи ці два підходи з метою вирішення банками своїх завдань.

При функціональній організації структури банку діє принцип універсальності, банк виконує широке коло операцій, в ньому створюються підрозділи, що виконують спеціалізовані функції: кредитування, інвестування, розрахунково-касові операції та облік, трастові операції, міжнародні розрахунки та ін. Кожний підрозділ має чітко визначені завдання і обов’язки. Для цієї структури банку характерна ієрархічність рівнів управління, за якої кожний нижчестоящий рівень контролюється вищестоящим і підпорядковується йому.

При організаційній структурі банку, побудованій на принципі надання клієнтам різноманітних банківських пос­луг, функції управління для здійснення відповідних операцій передаються певним керівникам, відповідальним за той чи інший вид послуг, які є спеціалістами у даній сфері банківської діяльності. В таких банках створюються підрозділи для надання комерційних, споживчих, сільськогосподарських кредитів, позик під нерухомість тощо. Така побудова зорієнтована на те, що дозволяє банку при наданні тієї чи іншої послуги концентруватися під одним керівним центром, що поліпшує координаційні функції всіх підрозділів банку і дозволяє розробляти нові види банківських послуг, враховуючи конкуренцію, вдосконалення технології і задоволення потреб клієнтів.

Зважаючи на те, що вибір організаційної структури банку залежить від його стратегічних цілей і необхідності ефективного вирішення важливих завдань спеціалізації і концентрації, в практиці все частіше застосовується змішаний підхід до побудови організаційної структури банку. Варіанти змішаного типу організаційної структури комерційного банку наводяться на схемах (див. с. 50–53).

В організаційній структурі банку реалізуються його завдання, безпосередньо пов’язані з виконанням поставлених перед банком цілей: кредитування, інвестування, трастові, розрахунково-касові операції, міжнародні розрахунки, а також депозитні та валютні операції. Кількість відділів банку залежить від розміру і характеру діяльності банку, обсягів та складності банківських операцій і різноманітності наданих клієнтам послуг.

Організаційна й управлінська структура комерційного банку регламентується його статутом, в якому визначається положення про органи управління банку, їх структура, порядок утворення та компетенція. Органами управління акціонерного банку можуть бути загальні збори акціонерів, рада банку та правління банку.

Вищим органом управління комерційного (акціонерного) банку є загальні збори акціонерів, які скликаються щорічно для вирішення таких питань:

1. визначення основних напрямів у діяльності банку;

2. зміна статуту та статутного капіталу;

3. обрання й відкликання голови, заступника голови, членів ради і ревізійної комісії банку;

4. затвердження річних результатів діяльності, звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку і покриття збитків;

5. прийняття рішення про припинення діяльності банку, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу та деяких інших важливих питань діяльності банку.

Контрольні функції та повноваження акціонерів як колективного власника здійснює спостережна рада банку, яка обирається загальними зборами акціонерів. Спостережна рада має такі повноваження:

1. контролює діяльність правління банку;

2. обирає і звільняє керівництво правління банку;

3. виносить рішення про притягнення до матеріальної відповідальності членів правління банку та несе відповідальність за виконання завдань, покладених на банк;

4. попередньо розглядає питання, що вносяться на обговорення загальних зборів акціонерів банку;

5. затверджує умови оплати праці, матеріального стимулювання працівників банку;

6. виконує передані загальними зборами акціонерів банку функції, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів;

7. затверджує подані правлінням банку пропозиції щодо зміни структури банку, приймає участь у створенні дочірніх та холдінгових компаній.

Рада банку має право вносити пропозиції про доповнення і зміни до Статуту банку з наступним затвердженням цих рішень загальними зборами акціонерів. Рада банку розглядає й інші питання, винесені на її обговорення за ініціативою загальних зборів акціонерів, ради або правління банку. Рада банку визначає мету банку та здійснює його політику по кредитно-розрахункових, інвестиційних, валютних та інших видах діяльності, встановлює зв’язки і координує діяльність з іншими банками та організаціями у діловому середовищі.

Оперативне управління і керівництво поточною діяльністю банку здійснює правління, яке підзвітне зборам і несе відповідальність за ефективність роботи банку.

Правління банку:

1. попередньо обговорює всі питання, що підлягають розгляду на загальних зборах акціонерів і раді банку, готує для цього необхідні матеріали, організує виконання рішень загальних зборів і ради банку;

2. розглядає питання організації кредитування, фінансування, розрахунків, грошового обігу, касового обслуговування, зберігання грошей і цінностей банку, обліку й звітності внутрішньобанківського контролю, зовнішньоекономічної діяльності, роботи з цінними паперами, участі у спільних підприємствах, забезпечення інтересів клієнтів, інші питання діяльності банку;

3. приймає рішення про зміну статутного фонду, випуск, умови і порядок реалізації акцій та інших цінних паперів, затвердження результатів підписки на акції. За погодженням з радою банку визначає розмір дивідендів, приймає рішення про нарахування та сплату дивідендів по акціях банку з наступним затвердженням на загальних зборах акціонерів;

4. вирішує питання керівництва роботи установ банку і забезпечення виконання покладених на них завдань;

5. контролює додержання законодавства банком та його установами;

6. вирішує питання добору, розміщення, підготовки та перепідготовки персоналу;

7. визначає організаційну структуру, створює за погодженням з НБУ установи (дирекції, відділення, представництва) банку, а також реорганізує і ліквідує їх, затверджує положення про установи банку;

8. розглядає проекти наказів та інструкцій і приймає рішення щодо них;

9. розглядає матеріали ревізій, перевірок, а також звіти керівників установ банку і приймає по них рішення;

10. розглядає річний звіт і баланс банку;

11. виносить рішення про притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб банку.

Правління вирішує всі питання діяльності банку, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів і ради банку, а також виконує передані йому загальними зборами функції. Правління у межах своєї компетенції діє від імені банку і підзвітне загальним зборам акціонерів і раді банку. Контроль за фінансово-господарською діяльністю банку здійснює ревізійна комісія банку, яка обирається загальними зборами з числа акціонерів. Ревізійна комісія доповідає про результати проведених нею перевірок загальним зборам акціонерів або раді банку.

Таким чином, функції та повноваження органів управління банком нормативно розмежовані законодавчими та статутними нормами.