logo
Недержавні форми пенсійного забезпечення в Україні

1.3 Принципи та методи дослідження розвитку альтернативних форм пенсійного забезпечення

В даній частині роботи ми розкриємо набір «інструментів», які використовуємо для детального і найбільш точного описання обраної нами теми. Будемо використовувати певний набір наукових методів і принципів, які дають змогу більш детально розкрити проблему розвитку альтернативних форм пенсійного забезпечення.

В ході даного дослідження ми спираємося на наступні принципи: обєктивності, розвитку й історизму, загального звязку й взаємодії, принцип системності.

Принцип обєктивності був розроблений ще Емілем Дюркгеймом, який писав, що «якою б гнучкою не була природа соціальних фактів, вона не може бути змінена штучно». Відповідно до даного положення кожне соціальне явище розглядається як багатогранне та суперечливе. Вивчається вся система фактів - позитивних і негативних. Обєктивність соціологічних знань передбачає, що процес їх пошуку відповідає обєктивній реальності не залежній від людини. З цього приводу Е. Дюркгейм у своїй фундаментальній праці «Метод соціології» писав, що «соціологію не слід ставити на сторону тієї чи іншої ідеологічної доктрини». «Соціальні факти - суть предмети і тому мають вивчатися тільки як таке», - підкреслював він [53, 115].

В сучасному розумінні термін «обєктивний» має такі значення: той, що відповідає обєкту, існує поза ними і незалежно від нас, реальний, а також неупереджений, спокійний позбавлений упередженості. Цей принцип має на увазі те, що дослідження повинно спрямовуватись до обєктивності та бути абсолютно безпристрасним. На його виконання необхідно мінімізувати загальні враження про природу досліджуваного обєкта, симпатії або навпаки, антипатії, власний настрій чи стан. Даний принцип дає нам змогу на основі наукової літератури без спотворень і упереджень систематизувати матеріал стосовно альтернативних форм пенсійного забезпечення.

Принцип історизму в соціології передбачає вивчення соціальних проблем, інститутів та процесів у їх виникненні, становленні, розвитку. За характером пізнавальних прийомів історичний метод може бути віднесений до методів теоретичного пізнання дійсності. Він передбачає застосування генетичного підходу, який враховує тривалу еволюцію предмета від його виникнення до сучасного стану. Так як минуле неможливо визначити емпірично, то історичний метод використовує якісно інші пізнавальні засоби; він переважно виступає способом одержання наукових результатів опосередкованим, логічним шляхом, без безпосереднього звернення до експерименту. Чим далі в глибину часового простору заглиблюється дослідник, тим менше в нього безпосереднього емпіричного матеріалу і тим більше теоретичний характер мають наукові проблеми.