Міжбанківський кредит як джерело формування ресурсів банку, облік операцій з міжбанківського кредитування

курсовая работа

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РИНКУ МІЖБАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

2.1 Сучасні тенденції розвитку ринку міжбанківського кредитування в Україні

Міжбанківський ринок кредитних ресурсів являє собою систему, що забезпечує купівлю-продаж вільних кредитних ресурсів між комерційними банками та Національним банком України.

Учасниками міжбанківського ринку кредитних ресурсів є Національний банк України, його територіальні управління, комерційні банки, їхні філії та відділення.

Міжбанківські кредити за складом поділяються на взаємні кредити між комерційними банками та кредитування Національним банком України комерційних банків.

Характеристика використання міжбанківського кредитування починається з аналізу зміни питомої ваги міжбанківського кредитування у загальних зобовязаннях банку за певний період та в загальному обсязі балансу. Для цього використовуються такі коефіцієнти:

Питома вага міжбанківського кредитування від загального обсягу зобовязань банку:

Оптимальне значення цього коефіцієнта має бути 0,25-0,40.

Даний коефіцієнт характеризує ступінь мінімізації ризику стійкості ресурсної бази або її витратності. Значення коефіцієнта 0,25 забезпечує мінімізацію витрат. Значення коефіцієнта 0,40 забезпечує мінімізацію ризику стійкості.

2. Питома вага міжбанківських кредитів, отриманих у валюті балансу, тобто в усіх джерелах:

Оптимальне значення даного коефіцієнта має бути 0,2-0,35.

Додатково може розраховуватись коефіцієнт відношення міжбанківських кредитів до статутного капіталу.

Значення даного коефіцієнта не повинне перевищувати 6 разів статутний капітал, або 600 %.

Висока питома вага міжбанківських кредитів, отриманих у банківських ресурсах, свідчить про те, що в банку існують великі резерви підвищення рівня дохідності банківських операцій. Крім того, зростаюча залежність від великих міжбанківських кредитів не може бути охарактеризована позитивно, оскільки диверсифікація ресурсів, що залучаються, зміцнює ліквідність банку, а міжбанківський кредит не сприяє диверсифікації. Рекомендований рівень частки МБК у ресурсній базі банку - 20-25%.

Проте в сучасних умовах, коли залучення строкових депозитів підприємств ускладнено внаслідок високих темпів зростання інфляції, багато банків вимушені збільшувати частку цього виду ресурсів до 40% і більше.

Після визначення місця міжбанківських кредитів у загальних джерелах фінансування банківської діяльності необхідно проаналізувати структуру міжбанківських кредитів [15].

Аналіз міжбанківських кредитів передбачає порівняння обсягів пасивних операцій із залучення міжбанківських кредитів та активних операцій, повязаних з їх розміщенням. Для цього використовується такий коефіцієнт:

Під час аналітичної інтерпретації цього коефіцієнта необхідно враховувати, що перевищення обсягу кредитів наданих над кредитами отриманими вважається позитивним явищем і розцінюється як ефективне розміщення ресурсів.

Рівень надання та отримання міжбанківських кредитів Національним банком зараз не регулюється. Проте коефіцієнти отриманих та наданих кредитів можуть орієнтовно використовуватись банками для оцінювання рівня та масштабів міжбанківського кредитування. До них відносять:

Коефіцієнт отримання МБК (КотрМБК):

де МБК -- загальна сума отриманих банком міжбанківських позик, у тому числі депозитів;

ЦК -- загальна сума залучених централізованих коштів;

К -- капітал банку.

Орієнтовне значення цього коефіцієнта -- 300%.

Коефіцієнт надання міжбанківських позик (Кнад):

де МБКн -- загальна сума наданих комерційним банком міжбанківських позик;

Орієнтовне значення цього коефіцієнта -- 200%.

Щоб визначити обґрунтованість залучення міжбанківських кредитів, необхідно зіставити вартість залучених коштів на міжбанківському ринку з вартістю розміщених (наданих) міжбанківських кредитів. Якщо кошти мобілізуються за вищою ціною, ніж витрачаються, то таке залучення коштів неефективне. Але якщо ресурси реалізуються за вищою ціною та прискореними термінами, то це приноситиме банку певний прибуток.

Слід зазначити, що оцінка співвідношення отриманих та наданих міжбанківських кредитів за обсягами та терміновістю не зовсім коректна, оскільки залучені міжбанківські ресурси можуть використовуватись для кредитування клієнтів, проведення операцій з цінними паперами, валютою тощо. Джерелом надання міжбанківських кредитів можуть бути депозитні та інші операції, а не тільки міжбанківський кредит.

Ефективність залучення міжбанківських кредитів залежить і від форми отриманих міжбанківських кредитних ресурсів, вартості ресурсів і термінів. Аналіз включає в себе також визначення вартості окремих видів залучених централізованих кредитів, у тому числі кредити з рефінансування та ломбардні кредити НБУ, кредити, що розподіляються на аукціонній основі.

Як зазначалось вище, аналіз міжбанківських кредитів, передбачає порівняння активних та пасивних оборотів. Після аналізу пасивних міжбанківських кредитів переходять до аналізу активних (наданих) міжбанківських кредитів.

Контроль повернення міжбанківських кредитів здійснюється за допомогою показника, що характеризує частку прострочених міжбанківських кредитів у загальній їх сумі (Чпростр.МБК). В окремих випадках цей коефіцієнт повинен включати також і пролонговані МБК. Його розрахунок здійснюється за формулою:

Ефективність використання міжбанківських кредитів можна оцінити за коефіцієнтом дохідності наданих кредитів (ДМБК) за певний період часу, і розраховується за формулою:

Значення даного показника необхідно зіставити з загальною дохідністю активних операцій:

Таке зіставлення буде коректним, якщо сума наданих міжбанківських кредитів буде меншою за суму залучених міжбанківських кредитів. Якщо дохідність міжбанківських кредитів перевищує загальну дохідність активних операцій банку, це вважається позитивним явищем.

Найважливішою проблемою зниження кредитного ризику на міжбанківському ринку є проблема вибору надійного банку-партнера. Сьогодні банки досить неоднозначно підходять до оцінки кредитного ризику на міжбанківському ринку. Можна виділити кілька основних підходів, які використовуються банками під час оцінювання можливості розміщення вільних грошових ресурсів у тому чи іншому банку.

Так, частина українських банків, які належать до великих з погляду розміру капіталу, використовують жорстку обмежувальну політику щодо своїх партнерів. Один раз на місяць (або частіше у разі необхідності), аналітики банку проводять аналіз фінансового стану банків, які є постійними партнерами на ринку, або всіх банків, з метою оцінювання як кожного банку окремо, так і стану банківської системи в цілому. Оцінка фінансового стану банку зводиться до встановлення певних обмежень кредитування стосовно банку-партнера та встановлення для нього так званого ліміту кредитування.

Лімітом кредитування називається загальна сума коштів, яку банк може надати своєму банку-партнеру у вигляді кредиту без забезпечення [19].

На погляд аналітиків, коректнішим та ефективнішим є підхід, коли аналізується взагалі якомога більша кількість банків. Це дає можливість уникнути тих ситуацій, коли несподівано виникає потреба в укладанні певної кредитної угоди з банком, який не є постійним партнером. У таких випадках у банку будуть часто виникати ситуації, коли він втрачатиме певний дохід унаслідок неможливості укладання певних угод. Аналіз усієї банківської системи дає більш глибоке та обєктивне уявлення про її функціонування в цілому і дає змогу докладніше зясувати проблеми, які існують на сьогодні у банках, та збільшує ймовірність уникнення можливих фінансових криз на міжбанківських ринках.

Ефективність лімітування міжбанківського кредиту насамперед залежить від обраної методики аналізу фінансового стану банку-позичальника. Проблема дистанційного фінансового аналізу банків полягає в обмеженості фінансової інформації, яка обумовлена комерційною таємницею, та у відсутності єдиних підходів до методики проведення такого аналізу.

Завершальним етапом аналізу міжбанківських кредитів є обґрунтування ефективності та доцільності використання цього виду ресурсів. Для оцінювання доцільності залучення міжбанківських кредитів насамперед необхідно зіставити вартість залучених міжбанківських ресурсів і вартість коштів на поточних та інших рахунках, депозитних вкладах, коштів у розрахунках, вартість операцій з цінними паперами.

Вартість ресурсів визначається у процентах і розраховується за формулою:

Для оцінювання обґрунтованості залучення міжбанківських кредитів також важливо зіставити вартість залучених коштів на міжбанківському ринку з вартістю розміщених коштів. Якщо ці кошти банку мобілізуються за вищою ціною, ніж витрачаються, то таке залучення коштів неефективне. Але якщо ресурси реалізуються за вищою ціною і скороченими строками, то це приноситиме банку певний дохід.

Для ресурсного регулювання банки щоденно складають розрахунковий платіжний баланс, на підставі якого зіставляються подальше надходження коштів і суми належних до виконання зобовязань. У випадку негативного сальдо платіжного балансу необхідно залучити додаткові кредитні ресурси (це може бути і міжбанківський кредит); у разі позитивного сальдо залишок може бути запропонований для реалізації на міжбанківському ринку.

В умовах ринкової економіки виняткової важливості набувають процес формування банківських ресурсів та оптимізація їх структури. Варто зазначити, що стабільний розвиток банківської системи України залежить від обсягів залучення грошових ресурсів. Відповідно до цього можна спостерігати те, що фінансова стійкість банків, інтеграція банківської системи України у міжнародний економічний простір, та змога виконувати активні банківські операції залежить від того, яким чином банки будуть формувати ресурсну базу, зокрема за рахунок ресурсів міжбанківського кредитного ринку.

Основні показники стану міжбанківського кредитного ринку за період з 01.01.2012 року по 01.01.2015 року за даними системи надання інформації за угодами на міжбанківському кредитному ринку "КредІнфо" наведені у таблиці 2.1.

Розглянемо детальніше кожний показник.

Найбільший обсяг наданих кредитних ресурсів був у 2015 році і становив 13556,5 млн. грн. (рис. 2.1). Порівняно з 2012 роком, у 2013 обсяг наданих кредитних ресурсів зменшився на 1859,1 млн. грн. і становив 5136,8 млн. грн. У 2014 році показник збільшився на 1014,6 млн. грн. [23]

"right">Таблиця 2.1

Основні показники стану міжбанківського кредитного ринку за період з 01.01.2012 року по 01.01.2015 року

Дата

Загальний обсяг наданих кредитних ресурсів, млн. грн.

Середньозважена відсоткова ставка, %

Усього

у т. ч. за операціями овернайт

2012

6995,9

11,3

10,0

2013

5136,8

9,7

9,1

2014

6151,4

14,1

13,9

2015

13556,5

27,4

25,8

Рисунок 2.1 - Загальний обсяг наданих кредитних ресурсів за період з 2012 по 2015 роки

Найбільш високими ставки на міжбанківському кредитному ринку були станом на 31.03.2015 року. (рис. 2.2) Причиною цього є підвищення попиту на ресурси внаслідок погіршення економічного стану. У 2015 році середньозважена відсоткова ставка становила 27,4%, на 13,3% більше, ніж у 2014 році.

Низький рівень середньозважених процентних ставок за міжбанківськими кредитами свідчить про високу частку кредитування асоційованих та дочірніх компаній, ціна на ресурси для яких як правило встановлюється на найнижчому рівні. Також враховується те, що ставки за кредитами в іноземній валюті зазвичай значно нижчі, ніж ставки за кредитами у гривні.

Рисунок 2.2 - Динаміка середньозваженої відсоткової ставки за період з 2012 по 2015 роки

Для дослідження показників діяльності міжбанківського кредитного ринку України необхідно дослідити динаміку обсягів використання ресурсів, отриманих шляхом міжбанківського кредитування. Для цього доцільно буде провести аналіз динаміки використання ресурсів міжбанківського кредитного ринку та частки таких ресурсів у структурі зобовязань банків України використовуючи дані фінансової звітності банків України [9] (табл. 2.1)

"right">Таблиця 2.1

Структура показників використання ресурсів міжбанківського кредитного ринку банками України за період з 01.01.2013 по 01.01.2015 року

Показник

01.01.2013

01.01.2014

01.01.2015

Міжбанківські кредити, млн. грн.

4044,1

4631,9

6151,4

Усього зобовязань

15 587,9

20 569,8

23 639,6

Частка міжбанківських кредитів у структурі зобовязань банківської системи, %

25,9

22,8

26,02

Темп приросту частки міжбанківських кредитів, %

-45,9

-11,96

14,12

Аналізуючи дані таблиці, бачимо, що частка міжбанківських кредитів у структурі зобовязань банківської системи України найбільш високою протягом досліджуваного періоду спостерігалася станом на 01.01.2015 року, коли склала 26,02%. (рис. 2.3)

Рисунок 2.3 - Динаміка частки міжбанківських кредитів у структурі зобовязань банківської системи за період з 2013 по 2015 роки

Причиною цього стало кризове становище країни. В цей період банкам потрібні були ресурси для підтримки ліквідності.

Розглянемо динаміку темпу приросту частки міжбанківських кредитів у структурі зобовязань банківської системи за період з 01.01.2013 по 01.01.2015 року (рис. 2.4).

У 2015 році темп приросту частки міжбанківських кредитів у структурі зобовязань банківської системи досягнув найбільш високого значення за досліджуваний період - 14,12%

Рисунок 2.4 - Динаміка темпу приросту частки міжбанківських кредитів у структурі зобовязань банківської системи за період з 01.01.2013 по 01.01.2015 року, %

Очевидно, що у період 2013-2015р.р. рівень попиту на ресурси на міжбанківському кредитному ринку збільшувався, а тому і частка таких ресурсів у сукупному обсязі зобовязань банківської системи України також збільшувалась, особливо це простежується у 2015 році на 14,12%. Отже, тенденція останніх років щодо збільшення частки міжбанківських кредитів у структурі зобовязань банківської системи говорить про погіршення фінансової системи України.

В залежності від обсягу активів банків структура зобовязань у них може суттєво відрізнятися, саме тому доцільно буде порівняти даний показник у розрізі груп банків.

Розглянемо динаміку структури міжбанківських кредитів, наданих за період з 2013 року по 2015 рік (рис.2.6).

Рисунок 2.3 - Динаміка структури кредитів, наданих на міжбанківському ринку України у розрізі строків за період з 2013 року по 2015 рік, %

З наведеного рисунку можна зробити висновок, що більшість кредитів на міжбанківському ринку залучаються на короткий термін (до одного року), а отже його метою є короткострокова підтримка ліквідності. Протягом досліджуваного періоду найбільша частка довгострокових кредитів спостерігалася у 2014 році, коли склала 5,48%. У 2015 році ця частка знизилась на 0,18% внаслідок падіння економіки держави [9].

Узагальнюючи результати проведеного дослідження, слід зробити наступні висновки:

1. Ринок міжбанківського кредиту скоріше являє собою автономно функціонуючий механізм перерозподілення вільних коштів комерційних банків, ніж інтегрований сегмент грошового ринку України.

2. Поведінка учасників ринку міжбанківського кредиту все ще знаходиться під впливом інфляційних очікувань, незважаючи на успіх Національного банку України у напрямку стабілізації цін на ринку товарів та послуг.

3. Ринок міжбанківського кредиту України не є чутливим до заходів грошово-кредитної політики монетарної влади.

Економічні перетворення, які відбуваються в Україні, ставлять на порядок денний комплекс питань, пов`язаних із змінами існуючої організації банківської діяльності. Однією з задач в рамках цього комплексу є побудова високотехнологічного ринку міжбанківських продуктів (сегментом його як раз є ринок міжбанківського кредитування), необхідність якого обумовлена потребою у більш швидкому інтегруванні української банківської системи у світову банківську інфраструктуру.

Сприяють же цій інтеграції застосування відповідних новітніх цивілізованих операційних технології, тобто автоматизації інформаційних і комунікаційних процесів/комплексів (систем прийняття рішень), систем організації укладання угод, а також необхідних апаратно-технічних засобів і процедур підтримки їх експлуатації. Висока ефективність цього засобу у здійсненні бажаних перетворень найголовніше пов`язана з його сучасністю.

Делись добром ;)