Тема 1. Вступ до курсу. Поняття та ознаки цінних паперів (9 год.)

Лекція 1. Поняття та ознаки цінних паперів. Форми випуску цінних паперів в Україні (2 год.)

Визначення цінних паперів. Правова природа цінних паперів. Істотні ознаки цінних паперів. Класифікація цінних паперів.

Цінні папери як об’єкт цивільних правовідносин. Значення цінних паперів у цивільному та торгівельному обігу.

Термін «бездокументарні цінні папери». Знерухомлення та дематеріалізація випуску цінних паперів.

Порядок емісії цінних паперів у без документарній формі.

Глобальний сертифікат.

Договір про відкриття рахунку у цінних паперах. Рахунки у цінних паперах.

Особливості електронного обігу цінних паперів. Перехід та реалізація права власності на бездокументарні цінні папери.

Реєстр власників іменних цінних паперів.

Опорний конспект.

Опрацьовуючи матеріал, необхідно мати на увазі наступне. За твердженнями більшості дослідників, вперше цінні папери з’явились у Середньовіччі у вигляді облігацій державної позики, векселя та акції. Причиною їх виникнення прийнято вважати розвиток виробничих сил та міжнародної торгівлі.

Безпосередньо сам термін «цінний папір» (Werthpapiere, les valeurs або les effets) отримав достатньо широке розповсюдження з другої половини ХІХ ст., але думки дослідників розрізняються у питання щодо поняття цих паперів.

Легальне визначення цінного паперу міститься у ст. 194 Цивільного кодексу України, абз. 2 ч. 1 ст. 163 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 3 Закону україни «Про цінні папери та фондовий ринок».

Цінні папери виступають як економічна і юридична категорія. Як юридична категорія цінні папери визначають такі права: володіння цінним папером; засвідчення майнових і обов’язкових прав; право управління; задоволення передання або отримання власності. Цінні папери як економічна категорія мають певні властивості й характеристики: ліквідність, дохідність, курс, надійність, потенціал приросту курсової вартості, наявність самостійного обігу тощо. Серед основних ознак цінних паперів виділяють літеральність, легітимність, презентативність, автономність вираженого у ньому права, абстрактність вираженого у ньому зобов’язання.

Задля відокремлення цінного паперу від легітимаційного знаку, слід віходити з того, що у теорії цивільного права під легітимаційним знаком розуміється документ, тобто зафіксована на матеріальному носії інформація з реквізитами, яка дозволяє ідентифікувати її належність до особи, яка випустила цей документ та який управовомочує (але не зобов’язує) цю особу до виконання свого обов’язку кожному пред’явникові.

Відмежування цінного паперу від грошей слід провести за базовими ознаками першого урахуванням правового режиму грошей, врегульоваваним чинним валютним законодавством. Доцільно провести порівняння й за функціональними ознаками.

Серед багатьох критеріїв класифікації цінних паперів слід приділити увагу двом: а) за правовою природою закріпленого цінним папером права; б) за способом позначення правомочної особи.

Цінні папери є специфічним об'єктом цивільного права. До них неможливо застосувати загальне визначення поняття об'єктів цивільних правовідносин, їх не можна безпосередньо визначити як блага, заради яких суб'єкти вступають у правовідносини. Заради цінних паперів як паперів ніхто у правовідносини не вступає. Призначення цінних паперів в іншому - засвідчувати права їх законних держателів на цінності, що в них зазначені, забезпечувати одержання саме цих цінностей. Характеризуючи цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин, слід пзвернути увагу, що у цивільному праві України вони відносяться до рухомих і неподільних речей, можуть бути індивідуально-визначеними і визначатись родовими ознаками.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», цінні папери за формою існування поділяються на документарні та бездокументарні. Основним законом, який регулує базові питання щодо випуску (емісії) та обігу бездокументарних цінних паперів є Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».

У загальному вигляді бездокументарні - це цінні папери, що існують у вигляді записів на спеціальних рахунках. Тобто бездокументарна форма цінного паперу - здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір.

Особа, яка здійснила фіксацію права в бездокументарній формі, зобов'язана на вимогу володаря права видати йому документ, що свідчить про закріплене право. Права, посвідчуються шляхом зазначеної фіксації, порядок офіційної фіксації прав іх правовласників, порядок документального підтвердження записів і порядок здійснення операцій з бездокументарними цінними паперами визначаються законом або у встановленому ним порядку. Зокрема, права власників на емісійні цінні папери бездокументарної форми випуску засвідчуються:

- в системі ведення реєстру - записами на особових рахунках у власника реєстру;

- у разі обліку прав на цінні папери в депозитарії - записами по рахунках депо в депозитаріях.

Відповідно до Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в України» підтвердженям права власності на цінні папери бездокументраної форми існування є виписка з рахунку в цінних паперах, що надається власнику зберігачем.

Знерухомлення цінних паперів - переведення цінних паперів, випущених у документарній формі, у бездокументарну форму шляхом депонування сертифікатів у сховищах зберігача цінних паперів та/або депозитарію з метою забезпечення подальшого їх обігу у вигляді облікових записів на рахунках зберігача цінних паперів та/або депозитарію.

Дематеріалізація випуску цінних паперів - комплекс дій, передбачених чинним законодавством, з переведення випуску цінних паперів у бездокументарну форму.

Операції з бездокументарними цінними паперами можуть вчинятися тільки при зверненні до особи, яка офіційно здійснює запис прав. Передача, надання і обмеження прав повинні офіційно фіксуватися цією особою, яка несе відповідальність за збереження офіційних записів, забезпечення їх конфіденційності, подання правильних даних про такі записи, вчинення офіційних записів про проведені операції.

Глобальний сертифікат - документ, оформлений на весь випуск цінних паперів у бездокументарній формі, крім приватизаційних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду, який підтверджує право на здійснення операцій з цінними паперами цього випуску в Національній депозитарній системі. Порядок його оформлення регулюється окремим нормативним актом.

Необхідність у послугах реєстратора виникає від моменту реєстрації емісії цінних паперів у ДКЦПФР (або її регіональних структурах). Договір на ведення реєстру власників іменних цінних паперів емітент може укласти лише з одним реєстратором. Вибір реєстроутримувача ухвалюють загальні збори емітента. Емітент іменних цінних паперів, у разі, якщо кількість власників випущених ним іменних цінних паперів не перевищує п’ятисот осіб, має право самостійно вести систему реєстру цих власників за наявності у нього дозволу на ведення реєстру власників його іменних цінних паперів.

Для обліку загальної кількості випущених в обіг іменних цінних паперів та розподілу їх між зареєстрованими особами й емітентом реєстроутримувач відкриває у системі реєстру емісійний рахунок та особові рахунки емітента й зареєстрованих осіб. На цих рахунках має бути забезпечено відокремлений облік цінних паперів різних випусків і категорій іменних цінних паперів, а на особових рахунках — також відокремлений облік обтяжених зобов’язаннями або блокованих цінних паперів за кожним фактом їх блокування або обтяження зобов’язаннями.

Кожна зареєстрована особа може мати в системі реєстру лише один особовий рахунок одного типу (власника, номінального утримувача або заставодержателя). Для однієї особи допускається наявність у системі реєстру особових рахунків різних типів.

Реєстр власників іменних цінних паперів веде й складає реєстроутримувач на підставі записів на особових рахунках зареєстрованих осіб.

Особовий рахунок зареєстрованої особи, на якому не обліковується жодного іменного цінного папера у зв’язку з переведенням цінних паперів на особові рахунки інших осіб або емітента, обов’язково закривається, крім випадків, коли в анкеті зареєстрованої особи прямо наголошено незакриття такого рахунка.

Семінарське заняття 1. Поняття та ознаки цінних паперів. Форми випуску цінних паперів в Україні (1 год.).

1. Економічне та юридичне визначення поняття «цінний папір». Правова природа цінних паперів. Економічні та юридичні ознаки цінних паперів.

2. Класифікація цінних паперів.

3. Цінні папери як об’єкт цивільних правовідносин. Значення цінних паперів у цивільному та торгівельному обігу.

1. Термін «бездокументарні цінні папери». Знерухомлення цінних паперів. Дематеріалізація випуску цінних паперів.

1. Порядок емісії цінних паперів у бездокументарній формі.

6. Глобальний сертифікат.

Теми рефератів:

6. Теорії походження цінних паперів.

7. Сутність подвійної природи цінних паперів.

8. Функції цінних паперів.

9. Поняття та види індосаменту. Відмінність від цесії.

10. Значення цінних паперів у цивільному праві.

Практичні завдання.

Завдання 1. До складу спадщини входить 100 іменних акцій публічного акціонерного товариства. Спадкоємець звернувся до ПАТ щодо переоформлення акцій на його ім’я зі спливом встановленого законом строку. Визначте долю акцій.

Завдання 2. Чи може власник цінних паперів знерухомити цінні папери за власним бажанням? Якщо так, який порядок такого знерухомлення?

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

1. Визначити особливості кожної з груп цінних паперів.

2. Охарактеризувати цінні папери, які не знайшли свого закріплення у Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок»: приватизаційні чеки, земельні бони, деривативи, подвійне складське свідоцтво, коносамент.

1. Договір про відкриття рахунку у цінних паперах. Рахунки у цінних паперах.

4. Особливості електронного обігу цінних паперів. Перехід та реалізація права власності на бездокументарні цінні папери.

5. Реєстр власників іменних цінних паперів.

6. Свідоцтво про знерухомлення іменних цінних паперів .

7. Блокування цінних паперів.

Література:

І. Нормативний матеріал.

1. Цивільний кодекс України : закон України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України . – 2003. – № 40 – 44. – Ст. 356.

2. Господарський кодекс України : закон України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. – Ст. 144.

3. Про державне регулювання ринку цiнних паперiв в Українi : закон України вiд 30.10.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 51. – Ст. 292.

4. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні : закон України від 10.12.1997 // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 15. – Ст. 67.

5. Про банки і банківську діяльність : Закон України від вiд 07.12.2000 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 5. – Ст. 30.

6. Про цінні папери та фондовий ринок: закон України від 23.02.2006 // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 31. – Ст. 268.

7. Про акціонерні товариства: закон України від 17.09.2008 // Відомості Верховної Ради України. – 2008. - № 50-51. - Ст.384.

8. Про затвердження Положення про порядок переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування : рішення ДКЦПФР вiд 30.06.2000 № 98 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 42. – Ст. 1805.

9. Про затвердження Положення про глобальний сертифікат та тимчасовий глобальний сертифікат : рішення ДКЦПФР вiд 13.09.2006 № 806 // Офіційний вісник України. – 2006. - № 40. – Ст. 2703.

10. Про затвердження Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів : рішення ДКЦПФР вiд 17.10.2006 № 1000 // Офіційний вісник України. – 2007. - № 6. – Ст. 233.

Увага! Законодавство може змінюватись та доповнюватись. Слідкуйте за змінами.

ІІ. Спеціальна література.

1. Агарков М.М. Учение о ценных бумагах. – М., 1994. – 82 с.

2. Агарков М.М. Ценные бумаги на предъявителя. - М.: Финстатиформ, 1993. – 76 с.

3. Алексеев Ю.И. Рынок ценных бумаг. – М.: Финансы и статистика, 1992. – 110 с.

4. Белов В.А. Бездокументарные ценные бумаги: Научно-практический очерк. - М., 2001. – 106 с.

5. Белов В.А. О презентационной природе ценных бумаг и формальной легитимации их держателей // Законы России: опыт, анализ, практика. – 2006. - № 7. – С.12-15.

6. Белов В.А. Ценные бумаги: Вопросы правовой регламентации. - М.: Ассоциация «Гуманитарное образование», 1993. - 174 с.

7. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. - : ИНФРА-М, 2002. — 270 с.

8. Виговський О.І. Правове регулювання застави цінних паперів в Україні : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2005. – 19 с.

9. Габов А. К вопросу о признаках ценной бумаги // Законодательство и экономика. – 1999. - № 6. – С. 21-25.

1. Грачев В.В. Легитимация по ценным бумагам // Очерки по торговому праву : Сборник научных трудов. - Ярославль: Ярославский гос. ун-т. - 1996. -Вып. 3. - C. 14-21.

11. Грачев В.В. Способ легитимации как основание классификации ценных бумаг // Законы России: опыт, анализ, практика. – 2006. - № 7 . – С.12-16.

12. Добрынина Л. Понятие и признаки бездокументарных ценных бумаг // Хозяйство и право. - 1999. - № 6. – С. 17-20

13. Здоронок Г. Виндикация бездокументарных ценных бумаг: теория и практика на Украине. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://www.yurpractika.com. – Назва з екрана.

14. Каратуев А.Г. Ценные бумаги: виды и разновидности: Учеб. пособие. М.: Русская Деловая Литература, 1998. - 256 с.

15. Кобеля І.Я. Перехід до бездокументарних цінних паперів в контексті розвитку фондового ринку України. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://intkonf.org. – Назва з екрана

16. Колесник В.В. Ринок цінних паперів і принципи правового регулювання. – К., 1993. – 125 с.

17. Крашенинников Е. А. Бумаги на предъявителя в системе ценных бумаг // Государство и право. - 1993. - № 12. - С. 43–44.

18. Крашенинников Е. А. Ценные бумаги на предъявителя. - Ярославль, 1995. - 95 с.

19. Крылова М. Ценная бумага – вещь, документ или совокупность прав? // Рынок ценных бумаг. - 1997. - №№ 2, 4, 5.

20. Кузнецова Н.С, Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування і функціонування. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 526 с.

21. Макаров О.В. Современные проблемы теории ценных бумаг // Современное право. - 2005. - №3. – С. 33-36.

22. Мартьянова Т.С., Белов В.А. Ценные бумаги: эволюция становления и развития // Правоведение. - 1992. - № 6. – С. 34-37.

23. Мозговой О.Н. Фондовый рынок Украины. – К. : Феникс, 1997. – 276 с.

24. Мурзин Д.В. Ценные бумаги – бестелесные вещи: Правовые проблемы современной теории ценных бумаг. - М.: Статут, 1998. – 176 с.

25. Посполітак В. Правове регулювання ринку цінних паперів у Цивільному та Господарському кодексах України: поняття та класифікація. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http:// www.justinian.com.ua. – Назва з екрана.

26. Трофименко А. Признаки ценной бумаги // Российская юстиция. -1997. - № 7. – С. 12-13.

27. Трофименко А. Споры о ценных бумагах // Российская юстиция. -1998. - № 6.- С. 22-25.

28. Шевченко Г.Н. Правовое регулирование ценных бумаг: Учебное пособие. - М.: Статут, 2005. - 254 с.

29. Цурпан Т.М. Ценные бумаги в Украине. – К., УФБ, 1993. – 150 с.

30. Чуваков В. Б. Именные и обыкновенные именные ценные бумаги // Правоведение. -1999. - № 4. - С. 174 – 181.

31. Юлдашбаева Л.Р. Правовая природа бездокументарных ценных бумаг // Хозяйство и право. - 1997. - № 10. – С. 39-46.

32. Яворська О. Цінні папери як об’єкти цивільних прав // Вісник Львів. ун-ту. - Серія юридична. - 2004. - Вип. 40. – С. 77-82.

33. Яроцкий В. Риск в правоотношениях по ценным бумагам // Российская юстиция. - 2000. - № 7. – С. 32-34.