35.Майнове страхування

Майнове страхування - галузь страхової діяльності, в якій об'єктом страхового захисту є майно в

найрізноманітніших його проявах. Його економічне призначення полягає в компенсації шкоди, заподіяної

страхувальнику внаслідок страхового випадку із застрахованим майном. Ідеться як про матеріальні, так і про фінансові збитки. [1]

Раніше майнове страхування поширювалося тільки на об'єкти особистого споживання. У зв'язку з цим все майно громадян розподілялось на дві категорії:

перша категорія — пріоритетне майно, втрата якого зачіпає інтереси не тільки власника-громадянина, а й суспільні інтереси (житло, сільськогосподарські тварини);

друга категорія — майно, втрата якого зачіпає насамперед особисті інтереси громадян.

Втрата громадянами майна, віднесеного до першої категорії, не може не зачіпати інтереси держави. З метою підвищення відповідальності громадян за збереження цього майна і забезпечення страхового захисту держава організовує обов'язкове страхування майна першої категорії, інша ж його частина підлягає добровільному страхуванню.

Закон України «Про страхування» (1996 р.) не включав в перелік обов'язкового страхування майна громадян і називає тільки два різновиди обов'язкового страхування майна: страхування авіаційних суден та обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень в радгоспах та інших державних сільськогосподарських підприємствах.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» (2001 р.) розширив перелік видів обов'язкового страхування майна. Обов'язковим є страховий захист об'єктів космічної діяльності, майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України «Про угоди про розподіл продукції», майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України «Про нафту і газ» тощо.

Обсяг відповідальності страховика включає виплату страхового відшкодування страхувальникові в разі пошкодження або знищення матеріальних цінностей, а також у разі втрати страхувальником грошових коштів або неотримання ним запланованого доходу (прибутку) внаслідок страхових випадків, обумовлених договором страхування.

покладено дійсну вартість застрахованих об'єктів. У разі страхування майна не на повну вартість збитки при настанні страхової події, як правило, також не відшкодовуються в повному обсязі.

Розмір відшкодування залежить від системи страхового забезпечення, передбаченої конкретним договором страхування. У майновому страхуванні використовують три системи страхового забезпечення: пропорційну, систему першого ризику і граничну (граничного відшкодування).

Пропорційна система передбачає виплату відшкодування в тій самій пропорції щодо реального збитку, в якій страхова сума за договором перебуває відносно дійсної вартості застрахованого майна.

Система першого ризику передбачає повне відшкодування збитків, завданих застрахованому майну, але в межах страхової суми за договором. Тобто якщо при використанні пропорційної системи страховик бере до уваги загальний обсяг збитків і відшкодовує його в певній пропорції, то в разі використання системи першого ризику обсягом збитків, який перевищує страхову суму, страховик просто нехтує. Зазначений обсяг вважається «другим» ризиком (на відміну від «першого», який підлягає відшкодуванню і від якого походить назва цієї системи).

Обидві ці системи використовуються страховиком як засіб заохочення страхувальника укладати договори на повну вартість майна. Вони втрачають сенс, коли страхова сума за договором і дійсна вартість майна збігаються.

У майновому страхуванні діє головне правило - страхова сума не може перевищувати дійсної вартості майна, яке страхувальник бажає застрахувати на момент укладання договору страхування. Послідовність визначення розміру збитку та страхового відшкодування така:

установлення факту страхового випадку;

визначення розміру збитку і страхового відшкодування та складання страхового акта про страховий випадок; здійснення страхової виплати.

Q = T(S/W)

Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані внаслідок:

перебігу процесів, яких не можна уникнути в роботі або таких, що природно випливають з них;

того, що страхувальник не вжив належних заходів для рятування майна, забезпечення його зберігання і запобігання

подальшому пошкодженню чи знищенню;

викрадення майна, якщо факт крадіжки не підтверджено правоохоронними органами.

Майнове страхування об'єднує найрізноманітніші види страхування, що складають дві підгалузі:

страхування майна громадян; страхування майна юридичних осіб.

Виокремлення цих двох підгалузей пов'язане з істотними розбіжностями у практиці проведення страхування майна юридичних і фізичних осіб.

Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані внаслідок:

перебігу процесів, яких не можна уникнути в роботі або таких, що природно випливають з них;

того, що страхувальник не вжив належних заходів для рятування майна, забезпечення його зберігання і запобігання

подальшому пошкодженню чи знищенню;

викрадення майна, якщо факт крадіжки не підтверджено правоохоронними органами.

Майнове страхування об'єднує найрізноманітніші види страхування, що складають дві підгалузі:

страхування майна громадян; страхування майна юридичних осіб.

Виокремлення цих двох підгалузей пов'язане з істотними розбіжностями у практиці проведення страхування майна юридичних і фізичних осіб.

Залежно від виду страхових подій майнове страхування класифікують на такі групи:

страхування майна при пожежі та стихійного лиха (вогневе страхування); страхування сільськогосподарських культур від стихійних явищ; страхування тварин на випадок загибелі в результаті хвороби і нещасних випадків; страхування засобів транспорту від аварій та небезпек; страхування кредитних та фінансових ризиків.

Залежно від ризику, який страхується , розглядають такі типи договорів страхування: страхування від вогню, удару блискавки, вибуху;

комплексне або розширене страхування, яке включає, крім ризиків пожежі та вибуху, додатково такі страхові події: землетрус; зсув; обвал; буря; ураган; повінь; град; злива; осідання ґрунту; затоплення; шторм; цунамі; туман; пошкодження майна водою з водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем; крадіжки зі зломом (пограбування);

від ризиків, що виникають під час ведення експериментальних та дослідницьких робіт.