18.Чистий і спекулятивний ризик

Ризик - це загроза збитків. Їх відшкодування фіксується певноїгрошовою компенсацією, яку суд присуджує до виплати позивачу, який вигравпроцес. Але не будь-який збиток відшкодовується. Страхування має справу головнимчином з чистим ризиком.

Чистий ризик - це ризик, що передбачає тільки ймовірність збитків.  Так, снігова лавина являє собою такий вид ризику, якого ніякефізична або юридична особа не здатне ні передбачити, ні уникнути.  Іншими словами, будь-яка катастрофа, подібна до землетрусу чи пожежі,дорого обходиться людям, на яких вона нападає, але її відсутність непризводить до підвищення прибутків.

Чистий ризик містить в собі лише небезпека збитків, без будь-якоїможливості виграшу.

З іншого боку, спекулятивний ризик відкриває перспективу отриманняприбутку, що, перш за все, і підштовхує людей займатися бізнесом.  Будь-який бізнес має на увазі, що, роблячи гроші їх можна втратити.

Спекулятивний ризик - ризик, що припускає ймовірність як прибутків,так і збитків.

Невизначеність, властива ринковому господарству, робить можливиміснування і розвиток спекулятивного ризику. Особливо спекуляція розвиненана біржах. Вирізняють три способи спекулятивної діяльності на біржах:

1. Купівля товару, його зберігання протягом певного терміну і подальший продаж. Купуючи товар, спекулянт розраховує на підвищення цін. Якщо ціни не підвищаться, а знизяться, спекулянт зазнає збитків.

2. Укладення строкових (ф'ючерсних) контрактів, коли після закінчення певного терміну інвестор бере на себе зобов'язання купити або продати певну кількість біржового товару за ціною, визначеною сьогодні. Але якщо ціна впаде, він програє.

3. Висновок опціонного контракту.

Опціон - це контракт, відповідно до якого інвестор купуєправо купити або продати в майбутньому будь-яке кількість товару за ціною,яка визначається на сьогоднішній день. Специфіка цього способу полягає вте, що своє право інвестор може реалізувати або не реалізувати взалежно від свого бажання, яке визначається обставинами. Якщопродажна ціна знизиться всупереч очікуванням, інвестор не буде реалізуватисвоє право. У цьому випадку він, правда, втратить ту частину, яку заплатив ввигляді гонорару маклерові при укладанні з ним контракту. Опціонний контрактбільш безпечний (менш ризикований) спосіб спекуляції в порівнянні зтерміновим контрактом, тому що програш може дорівнювати лише гонорарумаклерові.

І строкові контракти, і опціон використовуються при здійсненніхеджування - страхування виробництва і торгівлі промислових і торговельнихфірм за допомогою біржі. Хеджування допомагає знизити ризик віднесприятливої зміни ціни, але не дає можливості скористатисясприятливим зміною ціни. При операціях хеджування ризик не зникає,але він змінює свого носія: виробник перекладає ризик на біржовогоспекулянта, тому що відчуває антипатію до ризику. Спекулянти приймає насебе ризик, тому що по суті своїй є любителем ризику.

19. Ризик-менеджмент і його етапи.

Ри́зик-ме́неджмент — це система управління ризиками, яка включає в себе стратегію та тактику управління, направлені на досягнення основних бізнес-цілей банку. Ефективний ризик-менеджмент включає:

-систему управління;

-систему ідентифікації і вимірювання;

-систему супроводження (моніторингу та контролю).

Сучасна економічна наука представляє ризик як вірогідну подію, в результаті настання якої можуть відбутися позитивні, нейтральні або негативні наслідки. Якщо ризик припускає наявність як позитивних, так і негативних результатів, він відноситься до спекулятивних ризиків. Якщо ж наслідки негативні, або відсутні взагалі, такий ризик іменується чистим.

Мета ризик-менеджменту у сфері економіки - підвищення конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів за допомогою захисту від реалізації чистих ризиків.

У ризик-менеджменті прийнято виділяти декілька ключових етапів:

на першому етапі відбувається виявлення ризику з супутньою оцінкою вірогідності його реалізації і масштабу наслідків;

на другому етапі здійснюється розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків;

на третьому етапі вибираються методи і інструменти управління виявленим ризиком;

на четвертому етапі проводиться безпосереднє управління ризиком;

на завершальному етапі оцінюються досягнуті результати і коректується ризик-стратегія.

За ключовий етап ризик-менеджменту вважається етап вибору методів і інструментів управління ризиком.

Базовими методами ризик-менеджменту є відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення.

Ризик-інструментарій значно ширший. Він включає політичні, організаційні, правові, економічні, соціальні інструменти, причому ризик-менеджмент як система допускає можливість одночасного застосування декількох методів і інструментів ризик-управління.

Найбільш часто вживаним інструментом ризик-менеджменту є страхування. Страхування припускає передачу відповідальності за відшкодування передбачуваного збитку сторонній організації (страхової компанії). Прикладами інших інструментів можуть бути відмова від надмірно ризикової діяльності (метод відмови), профілактика або диверсифікація (метод зниження), аутсорсинг витратних ризикових функцій (метод передачі), формування резервів або запасів (метод ухвалення).