1.1 Еволюція становлення інформаційних банківських систем в Україні

На цей час банківська діяльність просто немислима без використовування компютерної техніки і різних систем автоматизації діяльності. Благо, сучасний ІT-ринок достатньо насичений різним програмним забезпеченням вітчизняного і зарубіжного виробництва. Проте щоб вибрати правильну "автоматизовану банківську систему" (АБС), яка надалі виправдає всі очікування, потрібно враховувати ряд чинників, що стосуються, в першу чергу, банка: розміри банку, кількість філіалів, вид діяльності банку, можливості наявної компютерної техніки і т.п. Власне, сама АБС складається з ядра (центральна частина системи) і додаткових модулів, кількість яких залежить від потреб банку в автоматизації того або іншого процесу. Основними вимогами, що предявляються до сучасної АБС, є надійність інформаційної системи, оперативність інформації, система захисту, можливість швидко ухвалювати рішення на підставі інформації АБС, швидкість роботи, можливість швидкої заміни технологій.

Класифікація АБС:

І покоління

Апаратна платформа - автономні персональні компютери під управлінням MS-DOS; СУБД - Clіpper, FoxPro, Clarіon; базовий елемент технології - бухгалтерська проводка; структура АБС - автономні Автоматизовані Робочі Місця (АРМ), не звязані або слабо звязані за даними через обмін файлами (у тому числі шляхом фізичного перенесення на гнучких дисках з компютера на компютер). Зараз практично не зустрічається.

ІІ покоління

Апаратна платформа - персональні компютери під управлінням MS-DOS, працюючі в локальній мережі Novell NetWare; СУБД - Clіpper, FoxPro, Clarіon; базовий елемент технології - бухгалтерська проводка; структура АБС - автономні АРМи, звязані за даними через загальні файли, що лежать на сервері і не звязані по функціях. Широко поширено дотепер, особливо в невеликих банках і в провінції.

ІІІ покоління

Апаратна платформа - персональні компютери під управлінням MS-DOS (MS Wіndows), працюючі в локальній мережі Novell NetWare; СУБД - власна розробка на базі менеджера записів Brtіeve; базовий елемент технології - бухгалтерська проводка, рідше - документ; структура АБС - автономні АРМи, сильно звязані за даними через загальні структури бази даних і слабо звязані по функціях. Технологія, перехідна від “файл-сервер до “клієнт-сервер. Широко поширено, у тому числі у ряді крупних банків.

ІV покоління

Апаратна платформа - персональні компютери під управлінням MS-DOS (MS Wіndows), працюючі в локальній мережі, або ж хост-компютер з терміналами; СУБД - професійна реляційна (може бути постреляційна або мережний); базовий елемент технології - бухгалтерська проводка (рідше), документ, операція; структура АБС - автономні АРМи, сильно звязані за даними через загальні структури бази даних, в окремих випадках звязані по функціях через загальне ядро. Технологія “хост-термінал або дворівнева “клієнт-сервер. Досить поширено, але не у нас.

V покоління

Апаратна платформа - персональні компютери під управлінням MS Wіndows, MS-DOS, рідше UNІX, в розподіленій мережі (WAN) з декількома фізичними серверами додатків (які працюють під багатозадачними розрахованими на багато користувачі Операційними Системами (Ос)); СУБД - професійна реляційна плюс менеджер транзакцій; базовий елемент технології - документ або операція; структура АБС - логічні АРМи, сильно звязані як за даними, так і по функціях в межах локальної мережі або хоста і слабо звязані за даними в межах розподіленої мережі. Технологія трьохрівнева “клієнт-сервер“ з використанням менеджерів транзакцій. Одиничні розробки.

VІ покоління

Апаратна платформа - гетерогенне мережне середовище; СУБД - професійні реляційні з відкритим інтерфейсом (можливо одночасно дещо різних СУБД); базовий елемент технології - операція або документ; структура АБС - логічні АРМи динамічно формовані за компонентною технологією, сильно звязані за даними і функціями в межах мережі Іntranet. Перспективна технологія, що зявилася трохи більше року назад. Одиничні розробки, але за ними майбутнє.

Найбільша частина українських банків (більше 60%) при рішенні автоматизації віддають перевагу вітчизняним розробникам програмних продуктів. Самими відомими рішеннями, представленими на українському ринку банківських АСУ, є ProFІX/BANK (ООО "Компания ПроФИКС"), "ИСАОД-БАНК" и "ИРБИС" (ООО "ИБИС"), RS-Bank (R-Style Ukraіne), "БИС ГРАНТ" (СНПФ "АРГУС"), "Scrooge-ІІІ" и "Scrooge-ІІ" ("Lіme Systems"), Б2 (CS Ltd.), SftBank (ООО СП "40.5 Plus"), "UnіCorn" (ООО "Юникорн") та ін.

Сьогодні упровадженням зарубіжних систем можуть похвалитися не багато українських банків (Приватбанк, Перший Український Міжнародний банк (ПУМБ), "Райффайзен Україна", "Аваль"). Такі банки, в першу чергу, шукають не технічні рішення, а методологічні, які дозволили б забезпечити якісний прорив банку на певні сегменти ринку.

Банкомати були першою спробою банків обійти обмеження на здійснення розрахунків через те, що відділення відкриті тільки в робочий годинник, і понизити витрати на їх зміст. Потім зявилися послуги по телефону. Приблизно півтора роки тому виник новий підхід до взаємодії банку з клієнтом - багато банків почали надавати банківські послуги вдома за допомогою спеціалізованих систем "банк-клієнт". Спочатку такі послуги надавалися тільки по закритих приватних каналах. В даний час ситуація міняється у бік використовування Іnternet. Зараз найбільш популярні змішані рішення.

Є три моделі надання банківських послуг вдома, кожна з яких покладає різну відповідальність на фінансову установу, що пропонує дану послугу:

1. Банк надає призначений для користувача інтерфейс, мережу і наповнення рішення. При цьому може використовуватися система "банк-клієнт", розроблена самим банком або спеціалізованою фірмою виробляючої ПЗ.

2. Посередник або провайдер послуг, наприклад Іntuіt Servіces, бере на себе відповідальність за призначений для користувача інтерфейс і за мережу, в той час, як банк відповідає за наповнення.

3. Надання послуг вдома за допомогою Іnternet. В даному випадку інтерфейс є програмою перегляду Web, як мережа виступає Іnternet, а наповнення залежить від банку. Взагалі кажучи, через вузол Web фінансові інститути можуть запропонувати широкий спектр послуг.

Таких, наприклад, як уявлення оперативної інформації про фінансові новини, можливість управління рахівницями, електронна пошта і видалений доступ до персональної фінансової інформації.

Схема використовування системи "банк-клієнт" така: банк купує (або розробляє) систему і потім продає або безкоштовно надає доступ до неї своїм клієнтам.

З погляду реалізації фінансових послуг для банків система "банк-клієнт" не є нічим принципово новим, основні зміни торкаються організаційної сфери діяльності. Система "банк-клієнт" дозволяє всього лише виключити з технологічного ланцюжка обробки фінансового документа процедуру передачі паперового оригіналу з рук клієнта в руки операціоніста і перекладу його в електронну форму. Супутні цьому процесу операції ідентифікації і аутентифікації документа теж виконуються автоматично. Надалі документ в електронному вигляді проходить абсолютно ті ж етапи обробки, передбачені існуючою банківською технологією, що і паперовий документ.

Обмеження обумовлені лише готовністю банку довірити виконання фінансових операцій автоматизованій системі.