50. Особливості проведення грошової реформи в Україні.

У 90-ті рр. в У. була проведена гр. реф-ма, яка за своїм х-ром може бути віднесена до категорії повних або структурних реформ. До найхарактерніших її особливостей належать:

1. Багаточинникова зумовленість – гр. реформа в Україні полягала в тому, що крім суто економ причин, були і досить могутні політичні причини їх проведення.

2. Багатоцільове спрямування - гр реф-ма полягало в тому, що проведення її мало найменше 3 мети :1) створити нац гроші і гр. с-му, 2)забезпечити стабільність нац грошей; 3)сформувати і ввести в дію нові методи інструменти регулювання гр. обороту і грошового ринку.

3. Довготривалість - реформа полягала в тому, що почалася в січні 92 року випуском в обіг купоно-карбованців багаторазового використання, а закінчилася у вересні 96 випуском в обіг гривні, тобто тривала майже п’ять років.

4.Створення нового механізму монетарного регулювання виявилося х-ною особливістю гр. реформи в Укр. з двох причин: до початку реформи такого механізму в Укр. не було; для подолання гіперінфляції і переходу до антиінфляційної п-ки потрібно було якнайшвидше освоїти найефективніші інструменти монетарного регулювання.

Найскладнішою особливістю грошової реформи в Укр. є її соціальний аспект. Як відомо зі світової практики, підготовка і проведення будь-якої грошової реформи вимагає додаткових фінансових витрат, які переважно перекладаються на плечі широкого загалу населення.

Гр. реформа в Україні, що завершилася в 1996 році, за своїм х-ром належить до повних (структурних) реформ.

51. Поняття валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти, її суть, види та значення.

Валюта - б-які гр. кошти, форм-ня та вик-ня яких прямо чи опосередковано пов’язано із зовнішньоек відносинами. Іноді в поняття валюти включається не тільки кошти у вигляді законних платіжних засобів чи депозитів у грошах тієї чи іншої країни, а й інші валютні цінності - платіжні документи (чеки, векселі, сертифікати), фондові цінності (акції, облігації) та інші фін. інструменти іноземного походження.

За емітентською належністю валюту розрізняють: нац, іноземну, колективну (СДР, євро).

За режимом вик-ня валюти поділяють на: Неконвертована (валюти, які неможливо вільно обміняти на іноз. валюти за ринк курсом, їх ввіз та вивіз жорстко обмежується). Конвертована (валюти, які вільно обмін-ся на валюти ін країн, за курсом, що формується у встановленому порядку, і вільно вивозяться і ввозяться через кордон).

Конвертованість валюти можна класиф за кількома критеріями:

1.За повнотою конвертації: повна (означає можливість вільного обміну нац валюти на іноз для всіх категорій власників та за всіма видами цілей або операцій (долари США, Євро і т. д. ))і часткова конвертованість (нац. валюта обмінюється на іноз. з певними обмеж).

2. За видами суб’єктів: зовнішня, внутрішня.

3. За х-ром ек. оп-цій, що обслуговуються конвертованою валютою: за поточними оп-ціями, за переміщенням капіталу.

Значення: конвертація дає поштовх для розвитку зовнішньої торгівлі, відкриває шлях до посилення конкуренції між нац. і іноз. виробниками, сприяє вирівнюванню нац. і світових цін, розширенню споживання за рах. збільш. імпорту.

Валютні відносини - це сукупність ек. відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами д-сті нац. гос-в і обслуговуються валютою.