logo
Гроші і Кредит

19. Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей.

Як відомо, кейнсіанці багато уваги приділяли проблемі безробіття, а монетаристи — інфляції.Коли економіка західного світу в 70—80-ті роки вийшла на пряму поступового рівномірного зростання, виявилося, що актуальні для кейнсіанців і монетаристів локальні проблеми трансформувалися в хро­нічні та одночасні. Тому відбулося формування кейнсіансько-монет-го синтезу як нового етапу в розвитку монет-кої теорії. Сьогодні вже більшість економістів визнають активний вплив кількісного фактора (М) на перебіг процесів у сфері реальної економіки на коротких інтервалах та на рівень цін – на довгострокових. Визнають вони і важливу роль держави в регулюванні економіки, тільки дещо по – різному розставляють акценти при визначенні механізму регулювання. (Одні надають перевагу механізму фіскально-бюджетної політики, інші - монетарному механізмові). Водночас усі во­ни визнають допустимість помірної інфляції, її позитивний вплив на розвиток реальної економіки та спроможність центральних банків регулювати пропозицію грошей (М) на адекватному помі­рній інфляції рівні.Представники обох напрямів мон-ї теорії пого­джуються з тим, що зупинити інфляційну спіраль важко, що лег­ше її попередити, ніж потім перебороти.Тому вони єдині в тому, що кожна країна мусить вибирати таку стратегію монетарної політики, яка б не дала змоги інфляції вийти з-під контролю. а пріоритетом його повинно стати досягнення довгостроко­вих стратегічних цілей. Багато спільного досягнуто вже і в підходах до використання інструментів монетарного регулювання. Сучасна монетарна прак­тика базується, власне, на рекомендаціях як кейнсіанців, так і моне­таристів. Так, операції на відкритому ринку, що найбільш безпосе­редньо впливають на пропозицію грошей (М), ґрунтуються на монетаристських рецептах проведення грошово-кредитної політики, а процентна політика, яка більш тісно пов'язана з інвестиційними процесами, — на кейнсіанських рецептах.Спираючись на рекомендації, що синтезують ідеї монетаристської та кейнсіанської шкіл, сучасна регулятивна практика досить ефективно поєднує свою прихильність довгостроковим цілям еко­номічного розвитку, що походить з монетаристських ідей, з обе­режним застосуванням регулююючих заходів держави на корот­котермінових інтервалах, зокрема в межах економічного циклу.