2. Типи фінансових посередників

У сучасних умовах найбільшого поширення набули такі моделі структурної організації фінансового сектору країни:

• ринково орієнтована модель;

• банківсько- орієнтована модель;

• змішана модель.

Відповідно до ринково орієнтованої моделі фінансові посередники поділяються на такі три типи:

1. депозитні інститути;

2. ощадні установи контрактного типу;

3. інвестиційні посередники.

До депозитних інститутів у країнах, де функціонує ринково орієнтована модель фінансового посередництва, належать комерційні банки, позиково-ощадні асоціації, трастові компанії, взаємоощадні банки, кредитні спілки.

Ощадні установи контрактного типу залучають довготермінові заощадження населення на контрактній основі. До ощадних установ контрактного типу належать страхові компанії, що надають послуги зі страхування життя та забезпечують інші види страхового захисту, й недержавні пенсійні фонди, які займаються додатковим пенсійним забезпеченням громадян.

Інвестиційні посередники спеціалізуються на проведенні інвестиційних операцій з фінансовими активами, нерухомістю тощо. Головне призначення цих установ полягає в допомозі учасникам фінансового ринку - власникам заощаджень у здійсненні інвестицій.

У структурі банківсько-орієнтованої моделі організації фінансового посередництва виділяють такі типи професійних учасників ринку:

• банківські установи;

• небанківські фінансові установи.

Фінансове посередництво за такою моделлю може бути поділене на банківське посередництво, якому належить ключова роль на ринку, і небанківське фінансове посередництво.