logo
Звiт

1.2.Організація обліково-операційної роботи.

За правилами закріпленими у Положенні про організацію операційної діяльності в банках України затвердженого Постановою Правління НБУ №254 від 18.06.2003р. та внутрішніх положень інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Вони повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у ї складанні.

Банк складає такі регістри:

- особові рахунки та виписки з них;

- аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій;

- книги реєстрації відкритих рахунків;

- оборотно - сальдовий баланс;

- інші регістри.

Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Вони повинні містити такі реквізити :

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Операції в іноземній валюті в аналітичному обліку ведуться в подвійній оцінці, а саме: в іноземній валюті – за номіналом, у гривневому еквіваленті – за офіційним курсом гривні до іноземних валют.

Виписки з аналітичних рахунків з обліку внутрішньобанківських операцій роздруковуються на паперових носіях у разі потреби.

Книги реєстрації відкритих рахунків роздруковуються на перше число звітного місяця.

Оборотно - сальдовий баланс роздруковується на паперових носіях щоденно.

Суми, що відображені за рахунками аналітичного обліку, мають відповідати сумам, що відображені за рахунками синтетичного обліку. Перевірка відповідності даних ( оборотів та залишків) за рахунками аналітичного обліку даним (оборотам та залишкам ) за відповідними рахунками синтетичного обліку здійснюється за допомогою програмного забезпечення шляхом порівняння інформації за дебетом і кредитом цих рахунків.

Методи перевірок відповідності даних синтетичного і аналітичного обліку можна розділити за такими категоріями:

  1. Перевірка узгодження – здійснюється з допомогою порівняння проміжних і остаточних сум. Порівнюють дані ураховані в системі аналітичного та синтетичного обліку, а отже, і в різних носіях інформації (первинних документах, щоденному балансі, оборотно-сальдових відомостях, в особових рахунках). Зрозуміло, що суми мають збігатися.

  2. Перевірка підрахунків (обчислень) – має на меті встановити правильність суто числових розрахунків.

Первинні документи перевіряють за двома напрямами:

- суми, зазначені в документах, звіряють з відповідними сумами, занесеними до регістрів аналітичного обліку.

- документи контролюють щодо правильності заповнення (повноти реквізитів).

Окремо виконується вартісна перевірка, мета якої – встановити відповідність числового матеріалу його економічному обґрунтуванню.

Усі номери ра­хунків аналітичного обліку (крім рахунків бюджету) формуються за такою схемою:

АААА В ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 1. АААА — номер балансового рахунка (4 знаки).

2. В — ключовий розряд (1 знак).

3. ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ — інформація про аналітичний рахунок (до 9 знаків).

Довжина номера рахунка не є фіксованою. Максимальна дов­жина номера рахунка становить 14 цифр, мінімальна — 5 цифр.

Сегмент ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ визначається банком самостійно. До складу цього сегмента може включатись код контрагента, поряд­ковий номер рахунка, номер філії, код валюти тощо. У разі по­треби банки можуть самостійно збільшувати кількість необхід­них атрибутів поза номером рахунка.

Питання організації аналітичного обліку викладено в норма­тивному документі Національного банку України «Порядок ве­дення аналітичного обліку установами банків України», який за­тверджено постановою Правління від 30.12.97 за № 466.

Параметри контрагентів (клієнтів) банку - це обов'язкові параметри, які деталізують інформацію про конт­рагентів. Вони заповнюються в разі відкриття:

• аналітичного рахунка для обліку операцій з клієнтами;

• рахунка новому клієнтові в даному банку.

До параметрів контрагента належать: код контрагента, іден­тифікаційний код, резидентність, код держави, ознака інсайдера, інституційний сектор економіки, форма власності, галузь еконо­міки, вид економічної діяльності.

У разі виявлення розбіжностей з’ясовуються їх причини та вживаються заходи щодо їх усунення.

Сьогодні автоматизація банківської діяльності в ПАТ „КРЕДОБАНК” розвивається шляхом раціоналізації діючої технології отримання й обробки облікової інформації, зниження її трудомісткості. Використовуючи програму Б2, її розробникам вдалося спростити діяльність працівників банку. Легка у застосуванні, схожа на будь-яку програму у Windows вона уже має закладені у своїй пам’яті необхідні зразки докуметів, зберігає потрібну інформацію про облікові процедури, про усю систему банківських показників тощо.

Автоматизована система Б2 передбачає і обмежений доступ працівників до недоступних для них програм, що сприяє чіткому розподілу функцій. Також передбачено даною системою і зв’язок працівників через спеціальну пошту, що пришвидшує обмін інформацією між відділеннями, філіями, головним офісом. Наприклад, застосування цієї функції використовується у кредитній діяльності, коли працівники відділення авторизують кредитний договір у головному офісі ПАТ „КРЕДОБАНК” у Львові.

Успіх банківського бізнесу сьогодні знаходиться у прямій залежності від ефективності та якості інформаційно-технологічної системи банку.

Рівень розвитку інформаційно-технологічної системи визначає ступінь інформаційної захищеності, швидкість здійснення операцій, оперативність прийняття рішень, потенціал технологічного розвитку.

Пріоритетними напрямками розвитку інформаційно-технологічної системи ПАТ „КРЕДОБАНК” є розвиток Автоматизованої Банківської Системи (АБС), E-four, розвиток системи самообслуговування клієнтів Банку (Кредодайрект, Ifobs, mobi-bank), забезпечення безперервності й цілісності бізнесу.

Yandex.RTB R-A-252273-3
Yandex.RTB R-A-252273-4