2.1 Аналіз основних показників, що характеризують банківську систему

Банківський сектор Канади характеризується монополістичною конкуренцією, навіть не зважаючи на те, що кількість банків зросла більше ніж в п’ять разів за останні 25 років. З 1920 року по 1980 рік в країні функціонувало всього 11 банків. Проте в травні 2006 року їх кількість зросла до 60 банків в результаті нормативних змін, які дозволили проникнення іноземних конкурентів в банківську систему. Кількість банків в Канаді станом на вересень 2012 року становила – 76, з яких 24 банки є державними, 25 банків є дочірніми банками іноземних банків, а 27 є філіями іноземних банків.

Рівень концентрації банківської системи Канади є достатньо високим, оскільки Велика шістка охоплює близько 90 % активів банківської системи. Проникнення іноземних банків не спричинило значних втрат долі ринку найбільших канадських банків. Проте іноземні банки принесли з собою певні інновації і конкурентний тиск, які вплинули на спосіб ведення бізнесу державних банків, зокрема Великої шістки [25].

Кількість банківських філій на території Канади складає – 6 175, з яких 4075 розташовані в міських поселеннях (великих та середніх за розміром містах), а 2 100 – в сільській місцевості та невеликих містах (рис. 2.1). Проведені розрахунки показали, що на 1 млн. осіб у 2011 році в Канаді припадає близько 2 банків, що більше ніж в десять разів менше ніж в сусідніх Сполучених Штатах Америки [25].

Рисунок 2.1 – Територіальна організація філій канадських банків станом на 2012 р., %

Канадські банки згідно дослідження PricewaterhouseCoopers продовжили свою ефективну діяльність незважаючи на ринкові потрясіння, які відбулися влітку 2011 року в Європі та економічну нестабільність в США. Провідні канадські банки завершили свій третій посткризовий рік з високим рівнем доходів. Більшість з них навіть отримали рекордний рівень прибутку, що яскраво підтверджується даними, представленими на рис. 2.2.

Рисунок 2.2 – Валовий дохід і чистий прибуток «Великої шістки» у 2010-2011 рр., млрд. дол.

Аналіз валового доходу, отриманого банками у 2010-2011 рр. показав, що лідером «Великої шістки» був Royal Bank of Canada з валовим доходом близько 23 млрд. дол., на другому місці був Toronto Dominion Bank з близько 20 млрд. дол., а завершив трійку лідерів - Bank of Nova-Scotia з близько 16 млрд. дол.. Стосовно розподілу лідерів по отриманню чистого прибутку у 2011 році, то тут ситуація дещо змінилася: на першому місці - Toronto Dominion Bank, на другому - Bank of Nova-Scotia, на третьому - Royal Bank of Canada. Сукупний валовий дохід «Великої шістки» у 2009 році становив 14 млрд. доларів, у порівнянні з 12 млрд. у 2008 році, проте не досягнув рекордних 19,5 млрд., що були зафіксовані у 2007 році [22].

Таблиця 2.1 – Обсяг активів (пасивів) шести найбільших банків Канади протягом 2007-2011 рр., млн. дол.

Аналіз динаміки активів та зобов’язань «Великої шістки» протягом останніх п’яти років (табл. 2.1 та 2.2) показав загальну тенденцію до зростання за винятком незначних коливань у 2009 році. Очевидним лідером протягом досліджуваного періоду був Royal bank of Canada рівень активів (зобов’язань) якого сягав 700 млн. дол., що у 7 разів більше ніж у найменшого банку з «Великої шістки» - National bank of Canada.

Таблиця 2.2 – Обсяг зобов’язань шести найбільших банків Канади протягом 2007-2011 рр., млн. дол.

Аналіз розміру власного капіталу Великої шістки протягом досліджуваних років показав загальну тенденцію до зростання (табл. 2.3). Варто зазначити, що найбільший розмір власного капіталу мав Toronto Dominion Bank, оскільки він складав близько 47 млн. дол., що майже в 7 разів перевищує розмір власного капіталу National Bank of Canada.

Таблиця 2.3 – Розмір власного капіталу шести найбільших банків Канади протягом 2007-2011 рр., млн. дол.

Досить важливими для вивчення результатів діяльності банку є розрахунок коефіцієнтів рентабельності:

1. рентабельність активів (return on assets – ROA– фінансовий коефіцієнт, що характеризує ефективність використання всіх активів підприємства. На практиці вважається, якщо показник прибутковості активів перевищує 1 %, то банк працює рентабельно. Рентабельність активів розраховується як частка від ділення чистого прибутку або прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, на середньорічну величину активів. Цей показник розраховується за формулою 2.1:

, (2.1)

де Net Profit – чистий прибуток або прибуток до оподаткування, Assets1 та Assets2 – активи на початок і кінець звітного періоду відповідно;

2. рентабельність власного капіталу (return on equity – ROE) фінансовий коефіцієнт, що характеризує ефективність використання власного капіталу. Показує, яка віддача (норма прибутку) на вкладений власний капітал. Максимізація цього показника – головне завдання управління підприємством. Оптимальне значення показника — не менше 15 %. Рентабельність власного капіталу обчислюється відношенням чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу (формула 2.2).

, (2.2)

де Sh.equity1 та Sh.equity2 – власний капітал на початок і кінець звітного періоду відповідно.

Дослідження вищезазначених коефіцієнтів за останні п’ять років (табл. 2.4) показало, що середня рентабельність активів «Великої шістки» становила 0,6 %, що є доволі непоганим показником враховуючи нинішню ситуацію в світовому банківському секторі. Середня рентабельність власного капіталу становила 15 %. Єдиним виключенням були від’ємні ROA і ROE у 2008 році в Canadian Imperial Bank of Commerce, проте уже в наступному році банкові вдалося змінити цю ситуацію на краще.

Таблиця 2.4 – Динаміка рентабельності активів та власного капіталу «Великої шістки» протягом 2007-2011 рр., %

Варто зазначити, що банківська діяльність відіграє помітну роль в економіці Канади. По-перше, внесок банків до ВВП у 2011 році склав 3,4 %, а податки сплачені шістьма найбільшими банками в Канаді склали 8,65 млрд. дол. США, для порівняння сукупні податки сплачені закордоном – 10 млрд. дол. США. По-друге, у 2011 році кількість банківських робітників склала 274 120 осіб. При чому рівень повної зайнятості у банківському секторі підвищився на 25,4 % за останні десять років. У 2010 році сукупна заробітна плата і бонуси працівників банківського сектору склала 20,8 млрд. дол., що в свою чергу забезпечує платоспроможний попит в країні По-третє, банки Канади фінансують 1,6 млн. малих і середніх за розміром підприємств. По-четверте, власники акцій отримали 11,1 млрд. дол. в якості дивідендів за 2011 рік. По-п’яте, банки забезпечують мульти-мільйонну доларову підтримку благодійних і не комерційних організацій. Все зазначене вище, яскраво підтверджує тезу про те, що стійка та стабільна банківська система виступає основою відновлення всієї економіки [14].

На основі аналізу основних показників, що характеризують банківську систему Канади, можна стверджувати, що, по-перше, «Велика шістка» є абсолютним лідером досліджуваної банківської системи, оскільки саме вона охоплює 90 % активів всієї системи, а по-друге, дані банки є доволі конкурентоспроможними.